ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 41/147
22.05.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Лисичанський м'ясокомбінат»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»
про стягнення 12 826,74 гривень
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Алфімов В.Г. -дов. № б/н від 16.04.2009 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Лисичанський м'ясокомбінат»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»про стягнення заборгованості в сумі 12 826,74 гривень.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № Лу-10/287 від 15.11.2007 року, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов даного Договору повністю не оплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворився борг у сумі 11 825,95 гривень у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Ухвалою від 31.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21.04.2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2009 року надав суду усні пояснення по суті спору та додаткові документи по справі.
Відповідач в судове засідання 21.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77, 86 ГПК України, ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 розгляд справи відкладено на 22.05.2009 року.
У судовому засіданні 22.05.2009 року представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті справи.
Представник відповідача в судове засідання 22.05.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 22.05.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, Господарський суд м. Києва, -
15 листопада 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Лисичанський м'ясокомбінат»(надалі за текстом - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(надалі за текстом - Покупець) було укладено Договір поставки № Лу-10/287 (надалі за текстом -Договір), згідно з умовами п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався протягом терміну дії Договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.
Відповідно до умов п. 1.2. Договору, право власності на товар переходить до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно - транспортної) накладної.
Порядок розрахунків сторони погодили розділом 6, відповідно до умов п. 6.2. якого, покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 16 календарних днів з моменту отримання товару (даний пункт змінений відповідно до Протоколу розбіжностей по Договору від 10.11.2007 року).
Згідно п. 1 ст. 265 ГКУ за договором постави одна сторона -Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) іншій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В свою чергу п. 7 ст. 265 ГКУ передбачено застосування до відносин поставки, які не врегульовані ГКУ, норм цивільного законодавства про договори купівлі -продажу.
Стаття 691 ЦКУ зокрема передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов -за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦКУ.
Також згідно положень п. п. 1-3 ст. 692 ЦКУ, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Позивач своє зобов'язання згідно Договору виконав в повному обсязі, а саме: передав у власність відповідача товар на загальну суму 12 342,18 гривень згідно товаро -транспортних накладних, що додані до матеріалів справи.
Проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав.
Зокрема, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши позивачу 516,23 гривень. У зв'язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 11 825,95 гривень (12 342,18 гривень - 516,23 гривень).
12.11.2008 року позивач надіслав відповідачу претензію (опис вкладення від 12.11.2008 року) з актом звірки взаєморозрахунків, відповідно до якої просив відповідача погасити в 10 -денний строк наявну заборгованість та провести взаєморозрахунки.
Однак відповідач акт звірки взаєморозрахунків не підписав та поставлений товар не оплатив.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 11 825,95 гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 8.2. Договору встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупцем він сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.
Позивач за затримку оплати товару покупцем, керуючись п. 8.2. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1000,79 гривень.
Господарський суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що позивач вірно визначив періоди та суми прострочення відповідачем, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на суму 1000,79 гривень.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, м. Харків, Полтавський шлях, 190/1, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Закритого акціонерного товариства «Лисичанський м'ясокомбінат»(93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Артемівська, 25, код ЄДРПОУ 00443192) 11 825,95 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять п'ять) гривень 95 копійок - боргу, 1000,79 (одна тисяча) гривень 79 копійок -пені, 128,27 (сто двадцять вісім) гривень 27 копійок - державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять гривень) гривень 00 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення:
12.06.2009р.