83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.06.09 р. Справа № 23/75пд
За позовом: Державного підприємства ”Дослідне господарство ”Донецьке” Національного наукового центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук м. Дзержинськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Нью-Йорк агро-інвест” с. Новгородське
про розірвання договору № 07/10 від 06.10.2008р.
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Канана Г.О. - за довіреністю
Від відповідача: Петрова Я.М. - за довіреністю
Справа слухалась 21.05.2009р. В засіданні оголошувались перерви до 27.05.2009р. та до 03.06.2009р. В засіданні, яке відбулось 03.06.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 09.06.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).
Позивач, державне підприємство ”Дослідне господарство ”Донецьке” Національного наукового центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” Української академії аграрних наук” м. Дзержинськ, звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору № 07/10 від 06.10.2008р., укладеного позивачем та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю ”Нью-Йорк агро-інвест” с. Новгородське (вимоги з урахуванням уточнень від 03.06.2009р.).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- входження підприємства до мережі Української академії аграрних наук та безпосереднє підпорядкування Національному науковому центру ”Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”;
- зміну керівництва ДП ”Дослідне господарство ”Донцьке”;
- вказівку контрольно-ревізійного управління Донецької області про те, що договори, укладені з відповідачем, є удаваними правочинами;
- відсутність істотних умов в тексті договору № 07/10 від 06.10.2008р., укладеного сторонами - не встановлений предмет договору, не вказано розрахунку майбутньої врожайності з одного гектару землі, кошторис зафіксований та зроблений лише на 700т, відсутня ціна договору;
- перевищення відповідачем твердого кошторису;
- збільшення відповідачем витрат з фактичної вартості майбутнього врожаю;
- неукладення між сторонами в процесі вирощування культури жодної додаткової угоди;
- поставку відповідачем 81,01т фуражної пшениці в якості посівного матеріалу, що не відповідає діючому законодавству;
- не закріплення у тексті договору права підрядника, гарантованого ст.848 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), на односторонню відмову від договору;
- лист Ясинуватської районної державної насіннєвої інспекції, де зазначено, що фуражна пшениця не може бути використана як посівний матеріал;
- неможливість отримання врожайності 24 центнера з гектара завдяки діям відповідача;
- недотримання строків висіву пшениці у зв'язку з несвоєчасним наданням відповідачем посівного матеріалу;
- економічну невигідність для нього даного договору;
- відсутність у договорі умов, передбачених ч.3 ст.843 ЦК України;
- завищення та необґрунтованість штрафних санкцій, встановлених договором;
- незадовільний стан посівів;
- ст.ст. 651, 653 ЦК України.
Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: умови договору № 07/10 від 06.10.2008р. не містять положень односторонньої відмови від договору; позивач не вказує, які саме істотні порушення умов договору допустив відповідач; дані у позові не підкріплені доказами і є вільною інтерпретацією представника позивача; договір містить усі істотні умови, які притаманні для даного виду правочину; фуражна пшениця не надавалась позивачу в якості посівного матеріалу; фуражна пшениця, добрива, гербіциди, ПММ передавались позивачу за актами приймання-передачі; компенсація витрат визначена розділом 2 договору.
Позивач подав суду заперечення проти відзиву, в якому зазначив, що: листом № 52 від 06.10.2009р., він звернувся до відповідача з проханням надати матеріальні цінності для виконання договору; відповідач не надав позивачу матеріальні цінності, необхідні для виконання зобов'язань за договором № 07/10 від 06.10.2008р.; твердження представника відповідача про незнання технології вирощування озимої пшениці сумнівні; підставою для розірвання договору № 07/10 від 06.10.2008р. є невиконання відповідачем його умов та ст.ст. 651, 851, 854 ЦК України; суттєва зміна економічної ситуації перешкоджає виконанню зобов'язань; фактичний стан озимої пшениці є незадовільний.
Позивач у запереченні проти відзиву № 271 від 21.05.2009р. та у засіданні суду, яке відбулось 03.06.2009р., з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить суд розірвати договір № 07/10 від 06.10.2008р., укладений сторонами.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Сторони підписали текст договору підряду № 07/10 від 06.10.2008р. (далі - договір № 07/10), за умовами якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати роботу з вирощування і збирання озимої пшениці з передачею її у об'ємі 700т замовнику (відповідачу), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконану роботу... (п.1.1. договору). За текстом цього договору також було визначено, що:
- види робіт, їх обсяги і вартість, необхідні для виконання умов договору, визначаються підрядником, погоджуються з замовником та зазначаються у додатку № 1 ”Твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці”, яка є невід'ємною частиною цього договору... (п.1.2. договору);
- замовник може надавати підряднику необхідні для вирощування культури матеріальні ресурси; кількість і вартість таких ресурсів погоджуються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору; за результатами робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику звіт про використання отриманих матеріалів і повернути їх залишок (п.1.3. договору);
- озима пшениця, яка буде вирощена, є власністю замовника в обсязі, зазначеному в п.1.1. договору... (п.1.5. договору);
- у разів перевищення твердого кошторису з вирощування озимої пшениці всі пов'язані з цим витрати несе підрядник (п.1.6 договору );
- на виконання робіт, передбачених договором, складається кошторис - додаток № 1 ”Твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці” до договору; кошторисна вартість робіт за даним договором складає 281 400 грн.; вартість робіт повинна зменшуватись на вартість наданих замовником ресурсів, згідно п.1.3. договору (п.2.1. договору);
- у разі необхідності перевищити твердий кошторис підрядник зобов'язаний письмово повідомити про це замовника протягом 5 календарних днів... (п.2.2. договору);
- сторони домовились, що повна вартість винагороди підрядника дорівнює 12,5% від початкової кошторисної вартості робіт, що складає 35 175 грн. (п.2.3. договору);
- замовник на будь-який стадії виконання робіт має право перевіряти якість їх виконання і здійснювати контроль за збереженням озимої пшениці... (п.3.2. договору);
- підтвердженням отримання від замовника матеріалів, передбачених п.1.3. договору, є підпис представника підрядника у товарній накладній в графі ”прийняв”; витрати отриманих матеріалів підрядник зобов'язаний підтвердити відповідним звітом... (п.3.4. договору);
- підрядник має право вимагати від замовника своєчасного надання матеріальних ресурсів, якщо виділення їх передбачено договором (п.4.2. договору);
- замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі надавати матеріальні ресурси (п.4.3. договору);
- договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє по 30.08.2009р. ... (п.7.5. договору).
Частиною 2 ст.651 ЦК України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд зауважує, що позивач, викладаючи свої аргументи у позові та запереченні проти відзиву і вимагаючи розірвати договір № 07/10, протирічить сам собі, оскільки вимоги позивача щодо розірвання договору свідчать про те, що позивач вважає договір укладеним, тобто таким, що містить всі істотні умови, притаманні для даного виду договору (у противному випадку було б нічого розривати).
Аргументи позивача щодо відсутності предмету договору суд до уваги не приймає, оскільки: п.1.1. цього правочину містить зобов'язання підрядника виростити, зібрати 700т озимої пшениці і передати її замовнику, що відповідає ч.2 ст.837 ЦК України; ні законом, ні договором не встановлено обов'язок вказівки площі, з якої слід зібрати ці 700т збіжжя.
Позивач не навів суду обґрунтувань, яка норма якого закону забороняє фіксування твердого кошторису лише на 700т . До матеріалів справи позивач додав твердий кошторис витрат з вирощування озимої пшениці до договору № 07/10. Обґрунтованість чи необґрунтованість цього кошторису, який підписаний обома сторонами, не може вплинути на укладення чи не укладення договору, оскільки, навіть його відсутність чи недійсність в силу ч.2 ст.843 ЦК України не впливає на укладення чи не укладення договору підряду, а визнання твердого кошторису недійним не є предметом спору.
Третій аркуш позову містить посилання позивача про те, що ”завдяки діям відповідача отримання обумовленого у додатку № 1 до договору врожайності 24ц з гектару є неможливим”, засвідчує, що позивача визначив для себе, з якої площі за цим договором треба було зібрати 700т пшениці - 7000ц (700т): 24ц/га ? 291, 6 га.
Зважаючи на викладене, суд робить висновок, що договір № 07/10 є укладеним (ч.2 ст.180, ч.8 ст.181 ГК України).
Суд не дає оцінки законності п.5.2. договору № 07/10, оскільки це не є предметом спору (ст. 34 ГПК України).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на перевищення відповідачем твердого кошторису, оскільки саме підрядник (позивач) може перевищити кошторис (ч.3 ст.844 ЦК України).
Позивач не подав суду первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про передачу відповідачем позивачу фуражної пшениці і саме як посівний матеріал. Єдиним документом, хоча і похідним, який свідчить про передачу позивачу відповідачем пшениці, є акт звірки взаємних розрахунків з виконання договору № 07/10. Однак, позивач у запереченні проти відзиву та у бухгалтерській довідці № 198 від 19.05.2009р. фактично заперечує факт отримання пшениці. Лист позивача № 52 від 06.10.2008р., адресований відповідачу, містить його вимогу до відповідача про поставку 100т пшениці фуражної, необхідної для виконання умов договору № 07/10. Відповідач заперечив поставку ним позивачу фуражної пшениці саме для посіву. Позивач не подав суду доказів висіву ним пшениці саме тієї, яку він отримав від відповідача. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів, що у землю восени 2008р. була засіяна пшениця, отримана саме від відповідача. При цьому суд зауважує, що: не подано доказів, що пшениця, засіяна позивачем восени 2008р. на виконання умов договору № 07/10, не відповідала вимогам, які ставляться до посівного матеріалу; саме позивач перед тим, як засівати насіння пшениці повинен був визначитись у придатності її для посіву; не подано доказів того, в якому стані знаходяться рослини озимої пшениці у 2009р., і які причини могли викликати їх можливий поганий стан (подана зведена відомість є одностороннім документом).
Не приймає суд до уваги і посилання позивача про невиконання відповідачем умов договору № 07/10 щодо ненадання матеріальних ресурсів тому, що: акт звірки взаємних розрахунків від 13.11.2008р. містить у собі перелік майна, переданого для виконання цього договору; не подано доказів того, що позивач вимагав від відповідача передати йому конкретні матеріальні цінності; сторони не визначили конкретний перелік товарів, які відповідач повинен був передавати позивачу; п.1.3. договору зазначає, що передача цінностей це є його право, а не обов'язок.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору № 07/10 у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору (ст.651 ЦК України) недоведені і задоволенню не підлягають.
Аргументи позивача, викладені у позові, стосувались лише порушень відповідачем (на думку самого позивача) умов договору № 07/10. У запереченні проти відзиву позивач, окрім ст.651 ЦК України, почав посилатись і на норми ст.652 ЦК України, але підстав предмету спору він не змінив - були аргументи і за нормами ст.651 ЦК України і за ст.652 ЦК України. Тому суд згідно норм ст.22 та ст.34 ГПК України не розглядав аргументів позивача за ст.652 ЦК України.
На підставі ст.ст. 20, 173, 180, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 614, 651, 837, 839, 840, 843, 844 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позивачу у позові відмовити.
Суддя