"14" травня 2014 р. м. Київ К/9991/69927/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Черпіцької Л.Т.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Іллінецького району Вінницької області до відділу Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області, треті особи - ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», ТОВ «Контур-Т», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_131, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_172, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236, ОСОБА_237, ОСОБА_238, ОСОБА_239, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_242, ОСОБА_243, ОСОБА_242, ОСОБА_244, ОСОБА_245, ОСОБА_246, ОСОБА_247, ОСОБА_248, ОСОБА_249, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_252, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_256, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_259, ОСОБА_260, ОСОБА_261, ОСОБА_262, ОСОБА_263, ОСОБА_264, ОСОБА_265, ОСОБА_266, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_269, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_272, ОСОБА_273, ОСОБА_274, ОСОБА_275, ОСОБА_276, ОСОБА_277, ОСОБА_278, ОСОБА_279, ОСОБА_280, ОСОБА_281, ОСОБА_282, ОСОБА_283, ОСОБА_284, ОСОБА_285, ОСОБА_286, ОСОБА_287, ОСОБА_288, ОСОБА_289, ОСОБА_290, ОСОБА_291, ОСОБА_292, ОСОБА_293, ОСОБА_294, ОСОБА_295, ОСОБА_296, ОСОБА_295, ОСОБА_297, ОСОБА_298, ОСОБА_299, ОСОБА_300, ОСОБА_301, ОСОБА_33, ОСОБА_302, ОСОБА_303, ОСОБА_303, ОСОБА_304, ОСОБА_305, ОСОБА_306, ОСОБА_307, ОСОБА_308, ОСОБА_309, ОСОБА_310, ОСОБА_311, ОСОБА_312, ОСОБА_313, ОСОБА_314, ОСОБА_315, ОСОБА_316, ОСОБА_317, ОСОБА_318, ОСОБА_319, ОСОБА_320, ОСОБА_321, ОСОБА_322, ОСОБА_323, ОСОБА_324, ОСОБА_325, ОСОБА_326, ОСОБА_327, ОСОБА_328, ОСОБА_329, ОСОБА_330, ОСОБА_331, ОСОБА_332, ОСОБА_333, ОСОБА_334, ОСОБА_335, ОСОБА_336, ОСОБА_337, ОСОБА_338, ОСОБА_339, ОСОБА_340, ОСОБА_341, ОСОБА_342, ОСОБА_343, ОСОБА_344, ОСОБА_345, ОСОБА_346, ОСОБА_347, ОСОБА_348, ОСОБА_349, ОСОБА_350, ОСОБА_351, ОСОБА_352, ОСОБА_353, ОСОБА_354, ОСОБА_355, ОСОБА_356, ОСОБА_357, ОСОБА_358, ОСОБА_359, ОСОБА_360, ОСОБА_361, ОСОБА_362, ОСОБА_363, ОСОБА_364, ОСОБА_365 про скасування записів про здійснення державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_362 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року,-
У травні 2012 року прокурор Іллінецького району Вінницької області звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:
скасувати вчинені в період з 17.02.2012 по 29.03.2012 записи про здійснення державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок;
скасувати вчинені в період з 30.03.2012 по 12.04.2012 записи про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та власниками земельних ділянок, шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про їх скасування;
зобов'язати повторно розглянути заяви про реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Скасовано вчинені в період з 17.02.2012 по 29.03.2012 записи про здійснення державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок. Скасовано записи про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та власниками земельних ділянок, шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про їх скасування. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_362, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.
Встановлено, що між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок, які є третіми особами у справі, укладені договори оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В період з 17.02.2012 по 29.03.2012 відділом Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області проведено державну реєстрацію 376 угод про розірвання вище зазначених договорів Ці угоди укладено між власниками земельних ділянок та ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», від імені якого підписані директором ОСОБА_366
В період з 30.03.2012 по 12.04.2012 відповідачем проведено державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та цими ж особами.
За результатом проведення перевірки відділу Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області, 27.04.2012 прокуратурою Іллінецького району винесено протест, у якому вимагалось:
1. скасувати вчинені в період з 17.02.2012 по 29.03.2012 записи про здійснення державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок;
2. скасувати вчинені в період з 30.03.2012 по 12.04.2012 записи про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та власниками земельних ділянок, шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про їх скасування;
3. повторно розглянути заяви про реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок.
Така вимога обґрунтована наступними обставинами. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2011, залишеним без змін в частині постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2011, визнано недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», які оформлені протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства від 11.03.2010; визнано недійсними положення статуту ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» в частині допущених порушень прав та інтересів позивача у редакціях, що зареєстровані після 11.03.2010, залишивши в силі попередню редакцію статуту вказаного товариства. На підставі судових рішень 19.01.2012 державним реєстратором Іллінецької районної державної адміністрації внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру. Проте, не зважаючи на отримання інформації про незаконне виключення співвласника та зміну директора цього товариства, яка ставить під сумнів добровільність угод про розірвання договорів оренди, які підписувались протягом листопада 2011 року ОСОБА_366 - не діючим керівником товариства, тобто особою, яка на момент реєстрації договорів не мала відповідних повноважень, відповідачем впродовж лютого-березня 2012 року незаконно вчинено державну реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок. Також вказано, що в порушення вимог Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009, власники земельних ділянок особисто до відповідача не звертались, а тому документи, що посвідчують їх особу, не перевірялись.
На вказаний протест відділ Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області повідомив прокуратуру про відсутність правових підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації зазначених угод та договорів оренди.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки, згідно з частиною 5 статті 126 Земельного кодексу, у редакції на час укладання договорів оренди земельних ділянок, посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказаним законом визначено, що нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.
Статтею 24 Закону № 1952-IV, у редакції на час вчинення відповідачем записів щодо державної реєстрації угод та договорів, встановлений вичерпний перелік підстав, згідно з якими може бути відмовлено у державній реєстрації прав:
- заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
- нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
- із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
- заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
- заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Частиною 4 цієї статті вказаного Закону передбачено, що відмова в державній реєстрації та їх обтяження з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Пунктом 13-4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», чинної на час вчинення відповідачем записів щодо державної реєстрації угод та договорів, визначено перелік підстав відмови у державні реєстрації земельної ділянки:
1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку;
2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;
3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком;
4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність вчинених державним реєстратором в період з 17.02.2012 по 29.03.2012 записів про державну реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок. А отже і наявність підстав для скасування цих записів та записів про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та власниками земельних ділянок, вчинених відповідачем в період з 30.03.2012 по 12.04.2012.
Так, апеляційним судом зазначено, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.10.2011, залишеним без змін в частині постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.12.2011, визнано недійсними рішення, прийняті загальними зборами учасників ТОВ «Біопаливна аграрна компанія», які оформлені протоколом № 4 загальних зборів учасників товариства від 11.03.2010; визнано недійсними положення статуту ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» в частині допущених порушень прав та інтересів позивача у редакціях, що зареєстровані після 11.03.2010, залишивши в силі попередню редакцію статуту вказаного товариства.
Таким чином судом вказано, що на момент підписання угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, директор ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» ОСОБА_366 не була повноважним його представником, а відтак не мала права на формування волевиявлення останнього як сторони правочину, що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили. Описане, на переконання суду, свідчить про невідповідність вимогам законодавства поданих сторонами на реєстрацію документів, а також невідповідність повноважень вказаної особи.
Проте колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
У статті 8 Закону України № 1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав згідно з підпунктом 1 пункту 1 якої він проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Між тим, згідно з частинами 1, 2 статті 26 вказаного Закону, у редакції на час вчинення відповідачем записів щодо державної реєстрації угод та договорів, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Таким чином, скасування записів щодо державної реєстрації прав належить до виключної компетенції органу державної реєстрації прав.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
За таких обставин апеляційний суд, скасовуючи записи щодо реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок та договорів оренди земельних ділянок, не врахував, що це є формою втручання у дискреційні повноваження органу державної реєстрації прав.
Доказами в адміністративному судочинстві, як визначено у статті 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 09.11.2011 на посаді керівника ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» перебувала ОСОБА_366
Згідно виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 26.10.2011 ОСОБА_366 має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, обмеження щодо представництва від імені юридичної особи або фізичної особи - відсутні.
Судом першої інстанції вказано, що описане підтверджує наявність у ОСОБА_366 повноважень на підписання від імені ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок.
У абзаці 11 частини 1 статті 31 Закону України «Про оренди землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Зміна або розірвання договору згідно з вимогами статті 654 Цивільного кодексу України вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відділу Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області правових підстав для відмови у проведенні державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок.
Проте, судом не надано належної оцінки доводам позивача відносно того, що всупереч вимогам пункту 16-2 чинного на час проведення державної реєстрації прав Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009, власники земельних ділянок особисто до відповідача не звертались, а тому документи, що посвідчують їх особу, не перевірялись.
Згідно з вимогами вказаної норми, у редакції на час здійснення державної реєстрації прав, для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи:
1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;
2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки;
3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);
4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;
5) документи про внесення плати за надання послуг із:
здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки;
перевірки обмінного файла - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки.
Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.
Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.
Також згідно з пунктами 3, 7, 10 статті 16 Закон у № 1952-IV разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У разі потреби представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому нормативно-правовими актами порядку.
Проте, обставини щодо дотримання порядку державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, судом не досліджувались.
За змістом частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Встановлено, що судом першої інстанції досліджувалось питання лише щодо описаної вище частини позовних вимог, а саме - скасування вчинених відділом Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області в період з 17.02.2012 по 29.03.2012 записів про здійснення державної реєстрації угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок. Решта позовних вимог, а саме - скасування вчинених відділом Держкомзему в Іллінецькому районі Вінницької області в період з 30.03.2012 по 12.04.2012 записів про здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Контур-Т» та власниками земельних ділянок, шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про їх скасування; зобов'язання повторно розглянути заяви про реєстрацію угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Біопаливна аграрна компанія» та власниками земельних ділянок, судом не розглядалась і обставини справи у цій частині не встановлені.
Згідно зі статтею 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З врахуванням того, що у справі необхідно досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судових рішеннях, вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_362 - задовольнити частково.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 липня 2012 року і постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: