"24" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/6183/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Шипуліної Т.М.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2010
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011
у справі №2а-7000/10/1270
за позовом ОСОБА_2
до 1.Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області
2.Головного управління Державного казначейства України в Луганській області
про визнання необґрунтованими, невмотивованими, протиправними та незаконними дій, бездіяльності, рішень та стягнення коштів
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ в м. Красний Луч Луганської області), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКУ в Луганській області), в якій просив: визнати необґрунтованими, невмотивованими, протиправними та незаконними окремі положення рішення №6381/17 відповідача (лист від 28 травня 2009 року за підписом заступника начальника ДПІ в м. Красний Луч Шейко С.І.) щодо визначення об'єкта оподаткування, щодо визначення порядку та підходу для проведення розрахунків суми для повернення, щодо безпосереднього проведення розрахунку суми відшкодування за результатами перевірки наданих позивачем даних у зазначений спосіб (за наведеним алгоритмом) та щодо самого результату визначення розміру такої суми для повернення, та саме це рішення визнати нечинним; визнати необґрунтованими та неправомірними дії службових (посадових) осіб відповідача при прийнятті ним рішення №6381/17 від 28 травня 2009 року (включаючи сутність вирішення питань, вмотивованість, належність законних підстав та наявність посилань, повноту і достовірність надання правової інформації при роз'ясненні його прав за законом за темою звернення, форму та спосіб прийняття рішення, в тому числі стосовно обов'язковості роз'яснювати подальший порядок оскарження позивачем прийнятого рішення); визнати необґрунтованими та неправомірними дії службових (посадових) осіб відповідача при створенні та наданні відповіді №7769/17 від 25 червня 2009 року на письмове звернення позивача у вигляді скарги від 5 червня 2009 року на прийняте рішення (включаючи сутність, мотивацію, належність законних підстав та наявність посилань, повноту при наданні роз'яснення його прав за темою звернення, форму та спосіб надання відповіді, в тому числі стосовно направлення його звернення на розгляд для надання відповіді тієї самої особи, дії якої було оскаржено, а також стосовно обов'язковості роз'яснювати подальший порядок оскарження прийнятого за скаргою рішення); визнати протиправними дії (та незаконною бездіяльність) службових (посадових) осіб відповідача в частині неповного та несвоєчасного повернення та неповернення в належному розмірі та у встановлений законами строк належних позивачу сум надміру сплаченого податку за наслідками реалізації ним права на податковий кредит; щодо несвоєчасного та не в повному обсязі виконаного власного рішення про повернення коштів; щодо несплати на його користь штрафу за порушення строків повернення (відшкодування) сум надміру сплаченого податку; зобов'язати відповідача вчинити у відповідності до вимог закону певні дії (виконати не вчинені дії) повернути, на підставах та у відповідності до поданої річної податкової декларації за 2008 рік із підтверджуючими матеріалами, документами і відомостями, що засвідчують фактично понесені ним у 2008 звітному податковому році витрати на оплату за навчання члена його сім'ї першого ступеню споріднення, належні йому грошові кошти, які підлягають поверненню йому з бюджету як фізичній особі - платнику податку у вигляді зайво сплаченого податку з його доходів за 2008 рік та сум штрафу за їх несвоєчасне та неповне повернення у загальному розмірі 659,02 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011, позовні вимоги було задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача ДПІ в м. Красний Луч Луганської області щодо неповернення позивачу у повному розмірі надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік у сумі 750,00 грн. Зобов'язано ДПІ в м. Красний Луч Луганської області та ГУ ДКУ в Луганській області повернути позивачеві решту суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік у розмірі 134,96 грн., та сплатити на його користь штраф за затримку повернення надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік у сумі 509,96 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача у відшкодування судових витрат 25,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій позивач надав до ДПІ у м. Красний Луч Луганської області декларацію про доходи, одержані ним за період 2008 року, та розрахунок суми надмірно сплаченого податку з доходів фізичних осіб за наслідками 2008 року в розмірі 750,00 грн. з метою отримання зайво сплаченого податку з доходів фізичних осіб із коштів, сплачених за навчання члена його сім'ї а саме: 5000,00 грн. за договором про навчання від 01.08.2007 №ХА 07-11-25, який укладено між ним та Харківською національною академією міського господарства на навчання доньки позивача.
Листом від 28.05.2009 №6381/17 відповідач повідомив позивача про своє рішення, що йому буде повернуто 621,25 грн., а не визначена самостійно позивачем сума. Не погодившись з цим, позивач письмово звернувся до відповідача ДПІ в м. Красний Луч зі скаргою від 5 червня 2009 року, однак відповідач листом №7769/17 від 25 червня 2009 року повідомив про своє рішення відмовити у задоволенні скарги. 09.09.2009 на рахунок позивача відповідачем ДПІ в м. Красний Луч фактично було зараховано 615,04 грн., оскільки, як роз'яснив банк, суму 6,21 грн. було вирахувано за надання банківських послуг.
Згідно довідки про доходи позивача від 05.03.2009 №58, розмір заробітної плати позивача за 2008 рік склав 24526,42 грн., з якої утримано соцвнесків 858,45 грн.
Таким чином, оподаткований дохід позивача, згідно довідки становить 23667,97 грн., яку позивач і використовував для розрахунку суми надміру сплаченого податку у зв'язку з оплатою навчання вказаного члена його сім'ї. Кошти, сплаченні на навчання за 2008 рік, складають 5000,00 грн.
Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід). Оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом. Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, отриманих (нарахованих) протягом такого звітного податкового року.
Відповідно до п. 1.16 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Пунктом 3.5 ст. 3 цього Закону встановлено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до ПФУ та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Згідно із пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 цього Закону, сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підпунктом «а» пп. 5.3.3 визначено, що витрати по оплаті за навчання включаються до податкового кредиту одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення за їх вибором.
Таким чином, об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб, які отримують доходи у вигляді заробітної плати (що мало місце в даному випадку), є сума такої заробітної плати, зменшена на суму зборів до ПФУ та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, то і до їхнього загального річного оподаткованого доходу (що дорівнює сумі загальних місячних оподаткованих доходів) при визначенні об'єкта оподаткування суми цих зборів і внесків не включаються.
З огляду на зазначене, а також за встановлених судом обставин щодо фактичного підтвердження понесених позивачем витрат у звітному податковому періоді у зв'язку зі сплатою вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, та їх зменшення відповідно до пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», висновок судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог є правильним.
Згідно з п. 18.8 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Відповідно до пп. 20.4.2 п. 20.4 ст. 20 названого Закону за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку, у тому числі внаслідок застосування права на податковий кредит, на користь платника податку сплачуються штраф, якщо платник податку не отримує таку суму у строк, визначений цим Законом, при затримці від 91 календарного дня, наступного за останнім днем граничного строку її виплати, - у розмірі 100 відсотків від такої суми.
Нарахування таких штрафів самостійно здійснюється органом Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку нарахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №127, передбачено, що орган Державного казначейства приймає рішення про нарахування штрафу на підставі інформації, що міститься у висновку органу державної податкової служби про суму надміру сплаченого податку. У рішенні зазначається прізвище, ім'я та по батькові платника податку, його ідентифікаційний номер, дата подання податкової декларації, банківський рахунок (у разі його наявності) або адреса платника податку, сума надміру сплаченого податку, дата повернення суми надміру сплаченого податку (її частин), сума нарахованого штрафу.
Оскільки, судами встановлено факт не направлення відповідачем органу Державного казначейства висновку із зазначенням суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню позивачу, після спливу більш ніж 91-денного строку з моменту отримання ДПІ податкової декларації, а отже суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про законність накладення на ДПІ штрафу та відповідно задоволення позовних вимог у цій частині.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.01.2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)Т.М. Шипуліна
(підпис)М.О. Федоров