"24" квітня 2014 р. м. Київ К/9991/54618/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівМороз Л.Л.
Чалого С.Я.
провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського районного центру зайнятості (далі - Орджонікідзевський РЦЗ) м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року
У вересні 2010 року ОСОБА_4 в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя пред'явив позов до Орджонікідзевського РЦЗ м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Просив визнати протиправною відмову начальника Орджонікідзевського РЦЗ м. Запоріжжя у його реєстрації як такого, що шукає роботу, зареєструвати його як безробітного, видати наказ про призначення допомоги по безробіттю та нарахувати та виплатити матеріальну допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 20 серпня 2009 року не працював та знаходився на обліку у відповідача як безробітний, а з 14 травня 2010 року був поновлений на роботі відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду і в цей же день звільнився за власним бажанням. При зверненні до відповідача з вимогою взяти на облік як такого, що повторно шукає роботу, йому було відмовлено.
Вважає, що така відмова не ґрунтується на чинному законодавстві та порушує його права на забезпечення державою допомогою як безробітного.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року, позов ОСОБА_4 до Орджонікідзевського РЦЗ м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 13 серпня 2009 року звернувся до центру зайнятості і 20 серпня 2009 року отримав статус безробітного. Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду від 14 травня 2010 року його було поновлено на роботі і в цей же день він звільнився за власним бажанням. Інформацію про поновлення на попередньому місці роботи позивач повідомив центр зайнятості 25 травня 2010 року.
Центром зайнятості було з'ясовано, що станом на 15 липня 2010 року ОСОБА_4 значився керівником ПФ "СКАФ".
Відповідно до частини другої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а тому послання позивача на те, що юридичну особу ПФ "СКАФ" припинено раніше за рішенням Господарського суду Запорізької області є безпідставним.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. До зайнятого населення крім іншого відносяться громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність ознак протиправності в діях відповідача щодо відмови у реєстрації позивача, як такого, що шукає роботу,а тому, правильно відмовили у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що ОСОБА_4, на час звернення з вимогою до Орджонікідзевського РЦЗ м. Запоріжжя значився керівником ПФ "СКАФ".
Судові рішення є законними і обґрунтованими.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Орджонікідзевського районного центру зайнятості м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Чалий С.Я.