Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" червня 2009 р. Справа № 05/64-09
вх. № 2108/6-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Колесніченко О. В.
за участю представників сторін:
позивача - завідувача сектором, спеціаліста по правовому забезпеченню Ткаченка М.Г. (доручення від 08.04.09 р.),
відповідача - юрисконсульта Шило О.М. (довіреність №77 від 28.03.09 р.), юрисконсульта Кундіус З.О. (довіреність №204 від 19.08.08 р.),
розглянувши справу за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вовчанському районі Харківської області (Харківська обл., м. Вовчанськ)
до Дослідного господарства "Гонтарівка" інституту тваринництва Української академії аграрних наук (Харківська обл., с. Гонтарівка)
про стягнення 5807,70 грн.,
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму коштів в розмірі 5807,70 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує спричиненням відповідачем шкоди державі, посилаючись при цьому на п.1 ст.1166, п.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України.
Відповідач, в правовому обґрунтуванні щодо заперечення на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Фонд перекладає свої обов'язки по сплаті визначених та призначених сум на підприємство, яке вже сплатило всі суми шляхом періодичних страхових внесків до Фонду, але Фонд вимагає їх сплатити вдруге.
Позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому вказує, що відповідач сплатив кошти за лікарняні потерпілого на виробництві Вітченка М.М. з різницею 5 днів, а Фонд відповідно до розрахункової відомості та постанови зарахувало взаємозаліком витрати по соціальному страхуванню дану суму коштів, в зв'язку з діями джерела підвищеної небезпеки, так як це є основна причина нещасного випадку, в порядку регресу, подав позов про стягнення цих коштів з відповідача, посилаючись при цьому на постанову Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р.
Відповідач надав заяву про залучення третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - представника Об'єднання професійних спілок Харківської області головного технічного інспектора праці Денисову Єлизавету Миколаївну.
Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, як необґрунтовану.
03.06.09 р. в судовому засідання оголошувалася перерва до 05.06.09 р. о 12-00 год.
Після перерви позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Гонтарівка” інституту тваринництва Української академії аграрних наук” на користь відділення виконавчої дирекції ФСНВУ у Вовчанському районі Харківської області суму 5807,70 грн. страхових виплат відшкодованих Вітченку М.М., в зв'язку з завданою шкодою джерелом підвищеної небезпеки по тимчасовій втраті працездатності, щодо взаємозаліку внесків.
Розглянувши надане уточнення та докази вручення його відповідачу, суд вважає за можливе прийняти його і вважати вірними позовні вимоги в наданій редакції.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 10.11.08 р. по справі № 1-313-2008 р. встановлено, що 05.05.08 р. біля 14-00 год. Галица В.І., керуючи трактором ЮМЗ-80-40 держ. №00-87ТН з причепними катками КЗК-9, рухався по лану № 6 в с. Гонтарівка Вовчанського району Харківської області, допустив наїзд на громадянина Вітченка М.М., що лежав у траві, завдавши останньому тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості, за що був визнаний у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та притягнутий до відповідальності. Також з Галица В.І. стягнуто на користь Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної адміністрації (Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні) витрати на лікування потерпілого Вітченка М.М. в сумі 3510 грн.
15.10.08 р. комісією був складений акт № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
На підставі наданих листків непрацездатності (а.с. 13-19) відповідачем було виплачено Вітченку М.М. допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю за період з 05.05.08 р. по 16.10.08 р. в сумі 5979,78 грн., з яких 5807,70 грн. за рахунок позивача.
20.10.08 р. позивачем винесена постанова № 1 про призначення потерпілому допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 5807,70 грн.
Відповідно до довідки інспекції Держтехнагляду Вовчанської райдержадміністрації трактор ЮМЗ-8082 №07087ТН зареєстрований за відповідачем.
Згідно наказу відповідача № 18-к від 01.03.2000 р. Вітченко Миколай Михайлович перебував з відповідачем у трудових відносинах на посаді тракториста і був звільнений наказом № 1-к від 03.01.09 р. в зв'язку з виходом на пенсію.
Як убачається з наданих позивачем копій розрахункових відомостей відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2008 р., 2008 рік та 1 квартал 2009 р. відповідач не має заборгованості перед позивачем по сплаті страхових внесків.
Статтею 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі - Закон № 1105) передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.07 р. (надалі - постанова № 24) затверджено порядок призначення перерахування та проведення страхових виплат.
Відповідно до постанови № 24 відповідачем виплачена потерпілому допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, з якої прийнято позивачем до заліку 5807,70 грн.
Преамбулою Закону № 1105 визначено, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1105 завданнями страхування від нещасного випадку є: - проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
- відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Статтею 2 Закону № 1105 визначена сфера дії закону. Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
Згідно ст. 4 Закону № 1105 законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.
Стаття 24 Закону № 1105 передбачає тільки обов'язки Фонду.
Закон № 1105 не передбачає права Фонду на звернення до страхувальника - роботодавця з вимогами про відшкодування виплаченої застрахованій особі допомоги по непрацездатності, оскільки виплата Фондом застрахованій особі допомоги по непрацездатності, відповідно до ст. 1 цього закону, є його завданням.
Стаття 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачає, що роботодавці несуть відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до законодавства.
Згідно ст. 15 Закону № 1105 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Посилання позивача на п.1 ст.1166, п.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає безпідставними, оскільки згідно статей 1, 999 ЦК України, ст. 2 Закону № 1105 правовідносини з загальнообов'язкового державного соціального страхування не регулюються Цивільним кодексом України. У даному випадку позивач не є учасником цивільних правовідносин.
Також посилання позивача на постанову Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р., як на підставу обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає помилковими, оскільки позивач невірно тлумачить її зміст. В п. 1-3 цієї постанови вказано, що до спірних правовідносин може застосовуватися тільки Закон № 1105, оскільки він є спеціальним і поширюється тільки на застрахованих відповідно до цього закону осіб, яким є потерпілий Вітченко М.М.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 1, 999 ЦК України, Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.ст. 33-35, 43, 47, 49, 82-85 ГПК України,
1. Прийняти подані позивачем уточнення позовних вимог та повного найменування відповідача. Вважати вірними позовні вимоги в наступні редакції: „стягнути з Державного підприємства „Дослідне господарство „Гонтарівка” інституту тваринництва Української академії аграрних наук” на користь відділення виконавчої дирекції ФСНВУ у Вовчанському районі Харківської області суму 5807,70 грн. страхових виплат відшкодованих Вітченку М.М., в зв'язку з завданою шкодою джерелом підвищеної небезпеки по тимчасовій втраті працездатності, щодо взаємозаліку внесків.”.
2. В позові відмовити повністю.
Суддя Ольшанченко В.І.