№ 22-ц/796/4499/2014 Головуючий в І інстанції: Мельник А.В.
15 травня 2014 року Апеляційний суд міста Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Кирилюк Г.М.
ПанченкаМ.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Софія-1», про стягнення заборгованості, -
У жовтні 2013 року ТОВ «Сервіс» звернулося до суду з позовом до
ОСОБА_2, в якому, уточнивши свої вимоги, просило стягнути з відповідача заборгованість по оплаті витрат з утримання будинку та прибудинкової території та комунальних послуг в розмірі 8 475,79 грн та 229,40 грн у відшкодування судових витрат.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Сервіс» заборгованість в розмірі 8 475,79 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути з ТОВ «Сервіс» на користь апелянта судовий збір.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.
Представник ТОВ «Сервіс» - Гамоля О.В. проти апеляційної скарги заперечував, рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2014 року просив залишити без змін.
Представник третьої особи ОСББ «Софія-1», яке про дату, час та місце судового розгляду повідомлялося в установленому законом порядку, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутність.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення виходячи із наступного.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.
Згідно довідки форма № 3 у зазначеній квартирі з 3 серпня 2006 року проживає позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та чоловік - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який є постраждалим першої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням, копія якого наявна в матеріалах справи.
Житловий будинок по АДРЕСА_1, у якому знаходиться квартира відповідача, перебуває на балансі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Софія-1», яке відповідно до його статуту створено власниками квартир та/або нежилих приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», копія статуту наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору укладеного між ОСББ «Софія-1» та ТОВ «Сервіс», останнє здійснює обслуговування вищевказаного будинку та забезпечує надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території власникам квартир будинку АДРЕСА_1.
Згідно вказаного договору виконавець (ТОВ «Сервіс») за дорученням замовника (ОСББ «Софія-1») приймає на себе зобов'язання здійснювати фактичні та/або юридичні дії, передбачені цим договором, спрямовані на утримання, технічне та санітарне обслуговування житлового будинку та прибудинкової території, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також його інженерних систем, надання комунальних послуг власникам житлових і нежитлових приміщень будинку.
Вказаним договором також передбачено право виконавця, тобто позивача, отримувати (в т.ч. стягувати) грошові кошти від власників житлових та нежитлових приміщень.
Для забезпечення мешканців будинку комунальними послугами з холодного водопостачання та водовідведення, опалення та постачання гарячої води ТОВ «Сервіс» укладено договір на постачання води та водовідведення з ПАТ «АК «Київводоканал» та договір на постачання природного газу з НАК «Нафтогаз». Послуги з утримання будинку та прибудинкової території надаються власними та залученими силами ТОВ «Сервіс».
Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року власник квартири зобов'язаний оплачувати надані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 в редакції, яка діяла до 01.06.2011 року було затверджено примірний перелік послуг, які відносяться до утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Відповідач щомісячно отримував рахунок на оплату житлово-комунальних послуг та згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги належним чином, у повному обсязі та в строки, встановлені договором або законом.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується позивачем щомісячно на підставі затверджених у встановленому порядку цін/тарифів з урахуванням показників приладів обліку або по затвердженим нормам споживання. Складові нарахованих платежів зазначені у повідомлені на оплату окремими рядками.
Відповідно до Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, Постанови КМУ № 869 від 01.06.2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджені/погоджені тарифи на житлово-комунальні послуги є чинними та підлягають застосуванню у відносинах між сторонами незалежно від їх волі і діють доки не будуть змінені або скасовані у встановленому законом порядку.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач є споживачем послуг, які надаються чи надання яких забезпечується позивачем, оскільки фактично він користується житлово-комунальними послугами. Обов'язок у відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у нього з моменту фактичного використання послуг.
Вказаний висновок суду відповідає дійсним обставинам справи, оскільки при розгляді справи встановлено порядок обслуговування будинку та суб'єктів його здійснення, встановлено, що відповідач є власником квартири, що знаходиться у багатоквартирному будинку, який має відповідний порядок його обслуговування уповноваженими на те особами.
Відповідач мав змогу відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмовитися від користування комунальними послугами по належній йому квартирі, але такою можливістю не скористався. На адресу позивача від відповідача не надходило скарг чи заяв з приводу неналежного надання послуг чи претензії відносно неякісних характеристик послуг.
Посилання відповідача у суді першої інстанції та у апеляційній скарзі з приводу безпідставності такого твердження з огляду на відсутність будь-яких відносин між сторонами по справі з приводу надання житлово-комунальних та інших послуг не може бути прийнято до уваги з огляду на часткову оплату відповідачем наданих йому послуг.
Відповідач належним чином свої обов'язки відповідно до вимог чинного законодавства не виконує, оплату за спожиті послуги проводить не в повному обсязі, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2010 року по 01.09.2013 року у розмірі 8475 гривень 79 копійок.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, нарахування оплати позивачем відбувається з урахуванням передбаченої законом пільги у 50 % за заявою чоловіка відповідача згідно ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язанні має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ТОВ «Сервіс» повідомляло Боржника про наявність заборгованості та необхідність її погашення, Боржником дані вимоги були проігноровані та заборгованість перед позивачем не погашена.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання та надання житлово-комунальних послуг неналежної якості не знайшли свого підтвердженні при апеляційному розгляді, оскільки не підтвердженні будь-якими доказами, а тому висновки суду щодо фактичних зобов'язальних правовідносин сторін відповідають дійсним обставинам справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом вірно встановлено характер спірних правовідносин та зроблено обґрунтований висновок про необхідність задоволення пред'явленого позову про стягнення заборгованості, що утворилася.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що позивач має право вимоги за надані послуги лише до тих осіб, які їх замовляли, не можуть слугувати правовими підставами скасування або зміни оскаржуваного рішення, оскільки послуги фактично спожиті та забезпечені у відповідному порядку, а тому підлягають оплаті.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними та не приймаються до уваги апеляційним судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Підстав до скасування рішення суду передбачених ст. 309 ЦПК України при апеляційному розгляді не встановлено.
З огляду на викладене та у зв'язку із тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права апеляційна скарга має бути відхилена.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : І.М. Вербова
Судді : Г.М. Кирилюк
М.М.Панченко