15 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м.Києва матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110070004469 від 13.06.2013 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Подільського районного суду м.Києва від 23 березня 2012 року за ч.2 ст.307, ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2014 року,
Вироком Подільського районного суду м.Києва від 28 березня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 визначено у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 23 березня 2012 року, остаточне покарання ОСОБА_6 визначено у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
По справі вирішені питання про цивільні позови потерпілих.
За даним вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним в тому, що він 12 червня 2013 року о 23 годині, знаходячись біля торгівельного кіоску на проспекті Правди, 64 в м.Києві, вступив з невстановленою досудовим розслідуванням особою в злочинний зговір по заволодінню майном потерпілого ОСОБА_7 . Діючи умисно та згідно розподілених ролей, ОСОБА_6 залишився спостерігати за оточуючою обстановкою, з метою уникнення появи свідків їхніх злочинних дій. В цей час невстановлена досудовим розслідуванням особа підійшла до ОСОБА_7 , та застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме завдавши два удари по голові, від яких останній впав на землю, вийняв з кишені його одягу мобільний телефон «Samsung Champ Deluxe» вартістю 500 гривень, з карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» вартістю 10 гривень, мобільний телефон «Samsung GT С3322» вартістю 500 гривень, з картками операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» - DJUICE та ПрАТ «МТС Україна» загальною вартістю 20 гривень та грошовими коштами на суму 60 гривень, тим самим, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 090 гривень. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 15 червня 2013 року о 01 годині 30 хвилин, знаходячись в нічному клубі «Аура», розташованому за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 28/1, перебуваючи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, таємно повторно викрав зі столу жіночу сумку з особистими речами потерпілої ОСОБА_8 , а саме мобільним телефоном «Nokia 6700», мобільним телефоном «Samsung Galaxy S5830», цифровим фотоапаратом «Sony W610і», грошовими коштами в сумі 300 гривень, золотою каблучкою, а також, ключами від квартири, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 8 000 гривень. В подальшому обвинувачений ОСОБА_6 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Крім цього, 13 липня 2013 року о 14 годині 15 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту по вулиці Мостицькій, 9 в м.Києві діючи умисно, з метою незаконного заволодіння майном потерпілого ОСОБА_9 , яке тимчасово останнім було надано обвинуваченому ОСОБА_6 , шляхом неповернення даного майна на законну вимогу власника, відкрито повторно незаконно заволодів чужим майном, а саме, сумкою «Армані» вартістю 500 гривень, мобільним телефоном «Samsung С 3782» вартістю 850 гривень, з сім картками операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Астеліт» - Лайф загальною вартістю 20 гривень, грошовими коштами в розмірі 1 800 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3 170 гривень.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_6 08 вересня 2013 року о 17 годині 20 хвилин, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_10 в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , умисно, відкрито для ОСОБА_10 , повторно заволодів належним їй мобільним телефоном «Nokia 302» вартістю 1000 гривень, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 , не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінальних правопорушень та правову кваліфікацію своїх дій, просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене йому покарання. В обґрунтування поданої апеляційної скарги посилається на те, що він повністю визнав свою вину та щиро кається у вчиненому, активно сприяв у розкритті вчинених ним кримінальних правопорушень, повністю відшкодував двом потерпілим завдані збитки, а тому призначене йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років є надмірно суворим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та вважав вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України учасниками судового провадження не оспорюються та не оскаржуються, а тому у відповідності до положень ст.404 КПК України апеляційною інстанцією не перевіряються.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст.65 КК України, врахував тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, віднесених кримінальним законом до категорії тяжких та середньої тяжкості, обставини їх вчинення, ступінь участі обвинуваченого у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 , дані про його особу, який не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завдані збитки. Суд також обґрунтовано визнав обставиною, що пом'якшує покарання - активне сприяння обвинуваченого розкриттю злочину та обставинами, які обтяжують покарання - рецидив злочинів і вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням цього суд першої інстанції обґрунтовано призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкціями ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, та на підставі положень ч.1 ст.70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначив шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особи винного, який покаявся у вчиненому та відшкодував двом потерпілим завдані збитки, визначене обвинуваченому ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 7 років є надмірно судовим. З цих підстав суд приходить до висновку про можливість пом'якшення призначеного судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за сукупністю вироків.
З огляду на викладене, вирок суду першої інстанції в частині призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Подільського районного суду міста Києва від 28 березня 2014 року, постановлений відносно ОСОБА_6 , змінити.
Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за вироком Подільського районного суду м.Києва від 23 березня 2012 року, остаточне покарання ОСОБА_6 визначити у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
В решті вирок Подільського районного суду м.Києва від 28 березня 2014 року залишити без зміни.
__________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2