печерський районний суд міста києва
справа № 757/7732/14-ц
(заочне)
12 травня 2014 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,
при секретарі:Гурніку А.І.,
за участю:
представника позивача:ОСОБА_2,
представника відповідача:не з'явився,
третьої особи:ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, -
ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з зазначеним позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі - відповідач, ТДВ «СК «Наста»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 24 958,00 грн. та пеню в розмірі 560,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 255,18 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 30.10.2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_5. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «MITSUBISHI» одержав механічні пошкодження. Винним у вчинені дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у ТДВ «СК «Наста». Право власності на автомобіль «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 01.11.2013 року ОСОБА_5, діючи на підставі довіреності, подала заяву про страхове відшкодування разом з усіма необхідними документами, а 27.11.2013 року ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності, звернувся із заявою про перерахування суми страхового відшкодування. Не отримавши відповіді ОСОБА_2 повторно звернувся з листом до відповідача 09.02.2014 року, та 04.03.2014 року направив претензію. Відповідач жодної відповіді не надав. Відповідач затвердив страховий акт, згідно якого сума страхового відшкодування до виплати становить 24 958,00 грн. Оскільки відповідач в передбачений чинним законодавством час суму страхового відшкодування не виплатив, позивач за період 30.01.2014 року по 03.04.2014 року в розмірі 560,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2014 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» про стягнення страхового відшкодування та, відповідно до ст.ст. 35, 36 ЦПК України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3), справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст.ст. 74, 76 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Третя особа в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд, згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність представника відповідача, який повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, третьої особи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 30.10.2013 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «KIA», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_3, та автомобіля «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_5
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, одержав механічні пошкодження.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, автомобіль «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2, належить ОСОБА_4 (а. с. 6).
Постановою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 11.11.2013 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3 (а. с. 5).
Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, шкода, завдана позивачеві з вини третьої особи підлягає відшкодуванню за рахунок останньої.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 у період, коли сталась дорожньо-транспортна пригода, була застрахована у ТДВ «СК «Наста», що підтверджується полісом № АЕ/0556689 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а. с. 13).
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як визначено у ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Як визначено у ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно п. 9.1, п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно полісу № АЕ/0556689 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн. та встановлено безумовну франшизу 1 000,00 грн.
Таким чином, ТДВ «СК «Наста» відповідає перед позивачем за заподіяну ОСОБА_3 шкоду в межах 50 000,00 грн. з урахуванням безумовної франшизи 1 000,00 грн.
Як визначено у ст.. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
З аналізу викладеного слідує, що відповідач не відшкодовує всі витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в повному обсязі, а лише передбачені законодавством.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
30.10.2013 року ОСОБА_5, діючи на підставі нотаріально засвідченої довіреності від 13.11.2013 року, звернулась до ТДВ «СК «Наста» із заявою про страхове відшкодування (а. с. 8).
27.11.2013 року ОСОБА_2, діючи на підставі нотаріально засвідченої довіреності від 13.11.2013 року, подав до ТДВ «СК «Наста» заяву про перерахування страхового відшкодування (а. с. 9).
Згідно п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
15.01.2014 року ТДВ «СК «Наста» прийняло рішення про виплату ОСОБА_4 страхового відшкодування в розмірі 24 958,00 грн., що підтверджується страховим актом № 2013-10-30/003, затвердженим Генеральним директором (а. с. 12).
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був виплатити суму страхового відшкодування не пізніше 30.01.2014 року, проте, ТДВ «СК «Наста» виплату страхового відшкодування не здійснило.
09.02.2014 року ОСОБА_2 направив на адресу ТДВ «СК «Наста» лист-нагадування з проханням виплатити суму страхового відшкодування.
04.03.2014 року ОСОБА_2 направив ТДВ «СК «Наста» претензію з вимогою до 15.03.2014 року здійснити виплату страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження виплати страхового відшкодування позивачеві відповідач не надав.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з ТДВ «СК «Наста» суми страхового відшкодування в розмірі 24 958,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, беручи до уваги, суд з ним погоджується та вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 560,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки суд задовольняє позов в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 255,18 грн. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 22, 28, 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 979, 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 212-215, 223-228 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 24 958 грн. 00 коп. та пеню в розмірі 560 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» на користь ОСОБА_4 255 грн. 18 коп. у відшкодування судових витрат.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Печерського районного суду міста Києва.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Кирилюк