Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, телефон
пр. Миру, 20 77-99-18
09 червня 2009 року справа № 12/70
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-поліграфічний центр "Золоті Ворота", вул. Старобілоуська, 73, м. Чернігів, 14021
Відповідач: Чернігівська міська рада, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", 14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 33.
Предмет спору: про визнання права власності на самочинне будівництво
Суддя Л.М.Лавриненко
позивач: не з"явився
відповідач: не з"явився
третя особа:не з"явився
Позивачем подано позов про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-поліграфічний центр "Золоті ворота" - права власності на самочинно зведене приміщення (позначене на плані технічної документації): прибудова Е1-1 1-5а, загальною площею 123,9 кв.м., що розташована у м. Чернігові по вул. Старобілоуська, 73.
Ухвалою суду від 19.03.2009 року, судом, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, було залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Представник відповідача в поданому відзиві на позовну заяву 14.04.2009 року проти позовних вимог заперечував та зазначив, що земельна ділянка, якою користується позивач та на якій здійснив самочинне будівництво надана йому в короткострокове користування на підставі договору оренди земельної ділянки № 2741 від 13.03.2006 року. Земельна ділянка, розташована у м. Чернігові по вул. Старобілоуська, 73, згідно п.п. 1.12 Договору оренди, надана позивачу для експлуатації будівель та споруд виробничого призначення, а не для будівництва. Крім того, договір оренди земельної ділянки № 2741 від 13.03.2006 року містить умови використання земельної ділянки де зазначено, що забороняється самовільна забудова земельної ділянки та зміна цільового призначення земельної ділянки без згоди орендодавця. Вищевказана земельна ділянка не передавалась позивачу у власність чи користування під забудову так само, як і не передавалась під вже збудоване нерухоме майно, тому підстави для визнання права власності на об"єкт нерухомого майна за позивачем відсутні.
Третя особа письмових пояснень по справі не надала. Представник третьої особи в судовому засіданні 14.04.2009 року підтримав заперечення відповідача.
До початку судового засідання 14.05.2009 року від відповідача надійшло письмове пояснення в якому він вказує на те, що відповідно до висновку спеціаліста С-936 експертного будівельно-технічного дослідження від 23.01.2009 року, конструктивні елементи самочинно зведеної прибудови до виробничої будівлі, що розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська №73, виконані у відповідності до Державних будівельних норм, а також у позивача є договір оренди земельної ділянки з Чернігівською міською радою, та позивачем сплачено штрафи за самовільне переобладнання навісу під виробниче складське приміщення згідно постанов №613 та № 614 інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, а тому Чернігівська міська рада проти задоволення позову не заперечує.
Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2009 року надав письмові пояснення, в яких зазначає, що у 2007 році позивач на орендованій у міської ради земельній ділянці, яка за цільовим призначенням відносилась до земель промисловості, зробили переобладнання приміщення за власний рахунок. Усі штрафи, пов"язані із самочинним будівництвом сплачені. Клопотання про визнання права власності, яке ми подавали до міського голови та у комісію з питань самочинного будівництва було залишено без розгляду, оскільки змінювати цільове призначення земельної ділянки і надавати її знову не треба, бо цільове призначення за діючим договором оренди відповідає існуючому напрямку використання. Дозвіл видається до початку будівництва і тому одержати наразі його неможливо і непотрібно, бо мова йде про право власності на вже існуючу самовільну будову на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, про визнання чого міська рада не заперечує.
Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але витребувані судом документи не надали, повноважних представників в судове засідання не направили.
До початку розгляду справи від позивача надійшов лист № 67 від 05.06.2009 року, в якому позивач підтримує свої позовні вимоги та зазначає, що в додатку № 2 до Договору оренди № 2741 від 13.03.2006 року відображені всі будівлі, в тому числі і переобладнана, право власності на яку, позивач просить визначити. Тобто з самого початку договірних відносин щодо оренди землі міська рада не заперечувала і надавала земельну ділянку, в тому числі і під спірне майно, адже додаток № 2 розроблявся міською радою і має підпис її уповноваженої особи. Утеплення стін ніяким чином не змінило цільове призначення ділянки -„землі промисловості”. Таким чином змінювати цільове призначення і надавати ділянку, яка вже знаходиться в оренді і використовується за цільовим призначенням, не треба, що зазначається і в роз'ясненнях міської ради, яка не заперечує проти визнання права власності за позивачем.
Відповідач в поданому 09.06.2009 року письмовому клопотанні не заперечує проти позовних вимог та посилається на висновок спеціаліста С-936 експертного будівельно-технічного дослідження від 23.01.2009 року, в якому зазначається, що конструктивні елементи самочинно зведеної прибудови (літ.”Е1-1”) до виробничої будівлі (літ. „Е-2”), що розташована за адресою: м. Чернігів, вул. Старобілоуська №73, виконані у відповідності до Державних будівельних норм і не суперечать вимогам нормативних документів, що діють на території України в галузі будівництва. Крім того відповідач просить суд розглянути справу без участі повноважного представника.
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі повноважного представника задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні повноважного представника є правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань від третьої особи не надійшло.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Позивач без поважних причин не виконав вимог суду, викладених в ухвалі суду від 26.05.2009 року про відкладення розгляду справи, та не надав документів необхідних для вирішення спору, а саме: доказів надання орендодавцем (власником земельної ділянки) згоди на забудову орендованої земельної ділянки та доказів надання у встановленому чинним законодавством порядку земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно, а також не забезпечив явку представника з належними повноваженнями та документами, які посвідчують особу, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Не з'явлення в судове засідання повноважного представника позивача перешкоджає вирішенню спору, оскільки судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Розгляд справи без участі поважного представник позивача порушує його права, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, щодо можливості прийняття участі у дослідженні доказів, наданні усних та письмових пояснень господарському суду, наведенні своїх доводів і міркувань з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, запереченні проти клопотань і доводів відповідача по справі.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що спір не може бути вирішений по суті за наявними у справі документами.
За таких обставин позовну заяву позивача суд залишає без розгляду.
Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Л.М.Лавриненко