262/875/14-ц
2/262/540/2014
19 травня 2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька в складі:
головуючого судді - Любенок Л.Д.,
при секретарі - Міненко А.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -
у лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою до ОСОБА_2, посилаючись на те, що з 14 липня 2007 року по 19 лютого 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, від якого мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 2 листопада 2012 року постановлено стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття сина ОСОБА_3. Однак відповідач аліменти не сплачує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 31 грудня 2013 року складає 15 287 грн 41 коп. У зв'язку із виникнення заборгованості зі сплати аліментів, просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за період з 10 вересня 2012 року по 31 грудня 2013 року в сумі 39 589 грн 51 коп.
Позивач у судовому засіданні поданий нею позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та пояснив, що аліменти частково сплачував, а саме за вересень-грудень 2013 року він сплатив по 500-600 грн на місяць. Додав, що працює неофіційно та отримує близько 2 000 грн на місяць, крім того він вдруге одружився та має неповнолітнього сина ОСОБА_4. Дані обставини просив урахувати при визначенні розміру заборгованості та неустойки.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Із пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_3 (а. с. 3).
Відповідно до рішення Пролетарського районного суду м. Донецька від 2 листопада 2012 року, із відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 постановлено стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини, починаючи з 10 вересня 2012 року (а. с. 10-11).
Із розрахунку Відділу ДВС Пролетарського РУЮ в м. Донецьку видно, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за період з 10 вересня 2012 року по 31 грудня 2013 року становить 14 514 грн. (а. с. 6-7).
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові Пленуму № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, суд виходить із того, що неустойка нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її несплати, при цьому нарахування не обмежуються лише тим місяцем, протягом якого не проводилось стягнення.
Із матеріалів справи видно, що заборгованість утворилась із 10 вересня 2012 року, аліменти за вересень 2012 року ОСОБА_2 мав сплатити в сумі 915 грн 75 коп. у вересні року, а з 1 жовтня 2012 року на них нараховується (неустойка) пеня. Аліменти за вересень 2012 року ОСОБА_2 не сплатив, а позивач просить стягнути пеню по 31 грудня 2013 року. Водночас суд вважає за необхідне взяти до уваги квитанції, надані відповідачем у судовому засіданні, в рахунок сплати аліментів. Крім того, позивач не заперечувала проти того, що ці гроші слід вважати аліментами. Так, 15 жовтня 2013 року відповідачем переховано 600 грн (при нарахуванні 999 грн), які суд відносить як сплату заборгованості за вересень 2013 року; 29 жовтня 2013 року сплачено 500 грн (при нарахуванні 999 грн), яку суд зараховує як сплату аліментів за жовтень 2013 року; 23 листопада 2013 року сплачено 500 грн (при нарахуванні 999 грн), яку слід віднести до аліментів за листопад 2013 року; 10 грудня 2013 року сплачено 500 грн (при нарахуванні 999 грн), які слід зарахувати на сплату аліментів за грудень 2013 року (а. с. 30). Оксільки позивачем ставиться вимога про стягнення неустойки становм на 31 грудня 2013 року, то заборгованість за аліментами за груддень 2013 року не може бути взята при нарахуванні пені.
Отже, неустойка (пеня) вираховується з 1 жовтня 2012 року до 31 грудня 2013 року, тобто за 457 днів таким чином:
за вересень 2012 року - 915 грн 75 коп. х 1% х 457 дня = 4 186 грн 12 коп.;
за жовтень 2012 року - 932 грн 25 коп. х 1% х 426 дня = 3 970 грн 32 коп.;
за листопад 2012 року - 932 грн 25 коп. х 1% х 396 днів = 3 690 грн 72 коп.;
за грудень 2012 року - 932 грн 25 коп. х 1% х 365 днів = 3 401 грн 80 коп.;
за січень 2013 року - 949 грн 75 коп. х 1% х 334 днів = 3 173 грн;
за лютий 2013 року - 949 грн 75 коп. х 1% х 306 днів = 2 907 грн;
за березень 2013 року - 949 грн 75 коп. х 1% х 275 днів = 2 612 грн 50 коп.;
за квітень 2013 року - 985 грн 75 коп. х 1% х 245 днів = 2 415 грн 70 коп.;
за травень 2013 року - 985 грн 75 коп. х 1% х 214 днів = 2 110 грн 04 коп.;
за червень 2013 року - 985 грн 75 коп. х 1% х 184 днів = 1 814 грн 24 коп;
за липень 2013 року - 999 грн х 1% х 153 днів = 1 528 грн 47 коп.;
за серпень 2013 року - 999 грн 10 коп. х 1% х 122 дня = 1 218 грн 78 коп.;
за вересень 2013 року - 399 грн х 1% х 92 дня = 367 грн 08 коп.;
за жовтень 2013 року - 499 грн х 1% х 61 день = 304 грн 39 коп.;
за листопад 2013 року - 499 грн х 1% х 31 день = 154 грн 69 коп.
Усього сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2012 року по 31 грудня 2013 року складає 33 854 грн 85 коп.
Водночас, враховуючи матеріальне становище відповідача ОСОБА_2, який має нестабільний заробіток, на даний час проживає у зареєстрованому шлюбі, від якого має неповнолітнього сина, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки (пені) та стягнути її в сумі 10 000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові
витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Зважаючи на часткове задоволення вимог позивача, з ОСОБА_2 слід стягнути судовий збір, сплачений ОСОБА_1 в сумі 101 грн.
На підставі ст. 196 Сімейного Кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 57, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 101 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.Д. Любенок
20 травня 2014 року