ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 49/133
12.06.09
За позовом: Північно-Західного акціонерного товариства „Вторкольормет”
До: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрметал”
Про: стягнення 34 490,98 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники:
Від позивача -Мільчаков О.Л. (дов. № б/н від 01.04.2009 р.), Дольська Л.А. (дов.
№ б/н від 16.02.2009 р.)
Від відповідача Голуб А.В. (дов. № б/н від 10.04.2009 р.)
Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 34 490,98 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу товару № 250 від 19.04.2007 р., з яких 30 680,71 грн. збитків, 3 313,50 грн. інфляційних витрат, 496,77 грн. 3% річних, крім того 344,91 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором позивач поставив відповідачу товар -металобрухт, в кількості більшій, ніж було прийнято відповідачем, а також за іншою ціною. Неправомірними діями відповідача було завдано збитки позивачу в сумі 30 680,71 грн.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2009 р. порушено провадження у справі № 49/133.
Ухвалою господарського суду м. Києва № 49/133 від 13.05.2009 р., на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.06.2009 р.
Дослідивши обставини та матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії, яких містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд м. Києва, -
19.04.2008 р. між ТОВ „Укрметал” (покупець, позивач) та Північно-Західне ЗАТ „Вторкольормет” (продавець, відповідач) укладено договір № 250 купівлі-продажу товару (далі -Договір), згідно умов якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця брухт та відходи чорних металів згідно ДСТУ-4121-2002 (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.
Згідно п. 4.2 Договору визначено, що продавець здійснює поставку товару в пункт прийому-передачі товару залізничним або автомобільним транспортом. Датою відвантаження товару (у випадку доставки товару залізничним транспортом) вважається дата штемпеля залізничної станції на залізничній накладній.
Додатковою угодою від 21.07.2008 р. до Договору визначено пункт прийому-передачі товару -ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».
Відповідно до приймального акту № 6976 від 27.08.2008 р., складеного одержувачем товару -ВАТ „Алчевський металургійний комбінат”, фактична вага вантажу при перевантажуванні становить 45,360 тонн. Вказаний показник відрізняється від зазначеного позивачем в залізничній накладній показника (53,750 тонн).
Відповідно до п. 7.5 ДСТУ 4121-2002 „Метали чорні вторинні” металобрухт приймається за масою нетто на терезах споживача, яка визначається як різниця між масою брутто та масою транспортного засобу або тари, з урахуванням фактичного перевищення допустимих цим стандартом значень засміченості нешкідливими домішками, яке визначають під час приймання.
З матеріалів справи вбачається, що одержувачем товару -ВАТ „Алчевський металургійний комбінат” після перевантажуванні в пункті прийому-передачі отриманого товару встановлено: вага брутто 71,29 тонн, вага тари 24,53 тонн, кількість товару 45,360 тонн.
Згідно ч. 1 ст. 668 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вказане правило є спеціальним, по відношенню до загальної норми, встановленої ст. 323 ЦК України про те, що ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, положеннями п. 3 Договору визначено, що право власності на товар за цим Договором переходить від продавця до покупця в пункті прийому-передачі товару, зазначеного в Додатках. Моментом переходу права власності на товар є дата складання в пункті приймання-передачі товару акту про приймання товару.
При цьому, до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця, весь ризик по доставці та схоронності товару, повної або часткової втрати товару в дорозі при перевезенні несе продавець як власник відвантаженого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, весь ризик по доставці і схоронності товару, повній або частковій втраті товару в дорозі несе продавець і відповідно всі витрати, пов'язані з втратою вантажу в дорозі, покладається на продавця.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням зазначеного правові підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення понесених збитків відсутні.
Зважаючи на те, що судом не встановлено вини відповідача у заподіянні позивачу збитків у задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій також слід відмовити.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя А. В. Митрохіна