73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
02.06.2009 Справа № 2/250-ПН-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес", м. Берислав Херсонської області,
до відповідача-1: Виконавчого комітету Бериславської міської Ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області,
до відповідача-2: Бериславської міської ради Херсонської області, м. Берислав Херсонської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунального підприємства "Бериславська житлово-експлуатаційна контора № 1", м. Берислав Херсонської області,
про визнання права власності,
за участю представників
позивача: Кононов М.А., представник, дов. від 06.04.09 р.,
відповідача-1: Чечіна Л.О., заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, дов. № 02-28/64/09 від 02.02.09 р.,
відповідача-2: Дроздова Н.В., юрист, дов. № 02-28/342/09 від 13.05.09 р.,
третьої особи: Левжинський М.В., начальник, посвідчення від 08.01.08 р.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням подальших змін та доповнень, просить визнати за ним право власності на нежилі приміщення: нежитлове приміщення площею 33,0 м. кв. першого поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлове приміщення площею 166,3 м. кв. цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлове приміщення площею 136,8 м. кв. першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлові приміщення першого поверху площею 97,6 кв. м. будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області; нежитлове приміщення банно-прального комплексу площею 870 кв. м., яке розташоване за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 218. Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. «Про матеріали з питань будівництва та архітектури»в частині визнання за Бериславською міською радою як органом управління майном територіальної громади міста, на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення площею 33,0 м.кв. цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області; нежитлове приміщення площею 97, 6 м.кв. першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області; нежитлове приміщення площею 136,8 м. кв. цокольного поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області; нежитлове приміщення банно - прального комплексу, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Берислав , вул. 1-го Травня, 218. Визнати недійсними видані Бериславській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. «Про матеріали з питань будівництва та архітектури»: свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.04.2007 року на вбудоване нежитлове приміщення цокольного поверху, А, 166,3 кв.м., розташоване за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1 Травня, буд.185; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.04.2007 року на вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху, А, 136,8 кв. м., розташоване за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1-го Травня, буд. 237; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.06.2007 року на вбудовані в житловий будинок першого поверху нежитлові приміщення, А, загальною площею 97,6 кв.м.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.04.2007 року на вбудовані в житловий будинок першого поверху нежитлові приміщення, А, загальною площею 33,0 кв.м.; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення банно-прального комплексу площею 870 кв.м., розташованого за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1 Травня, 218.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини
Перші чотири об'єкта нерухомості (які, переважно, були приміщеннями гастрономів з підсобками) були отримані позивачем у Бериславської райспоживспілки за Актом прийому-передачі від 7 липня 1994 року. Ці приміщення знаходились у напівзруйнованому стані і потребували капі тального ремонту. П'яте приміщення було отримано позивачем у ВКГТ «Чайка»на підставі Договору про передачу в постійне користування банно-прального комплексу від 20 грудня 1995 року та Акту прийому-передачі від 20 грудня 1995 року. Користувачем зазначених приміщень після їх отримання став Консервний кооперативний завод «Прогрес», правонаступником якого в даний час є Агрофірма «Прогрес»- позивач у справі. Позивач наполягає на тому, що всі спірні приміщення на момент їх отримання позивачем не знаходились у власності відповідачів - Бериславської міської ради Бериславського району Херсонської області та її виконкому, тому на думку позивача всі оспорювані рішення та свідоцтва про право власності видані протиправно і порушують його право власності. Позивач також посилається на положення ст. ст. 16, 321, 328, 344, 392 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про власність», ст. 41 Конституції України, Закон України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», п. 6 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157 /6445, «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», ч. 1 ст.220, ст. 228 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Закон України від 07.02.1991 року № 697-ХІІ «Про власність».
Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням змін та уточнень.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.
Посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 344 ЦК України, як на правову підставу набуття права власності, на думку відповідача-1 є безпідставними, оскільки такі посилання зроблені без урахування п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Всі об'єкти спірного нерухомого майна знаходяться у комунальній власності Бериславської територіальної громади. Крім того, відповідач-1 вважає, що позовна вимога щодо визнання незаконними рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. підлягає розгляду в порядку КАСУ.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на те, що виробничо-комерційне державне підприємство по наданню побутових послуг «Чайка»не мало права відчужувати банно-пральний комбінат. Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації № 91 від 29.12.1995 р. із складу виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг «Чайка»виділено банно-пральний комбінат та передано в комунальну власність Бериславській міській раді. Кооперативний завод «Прогрес»не може набути права власності на нежитлове приміщення банно-прального комплексу, оскільки завод одержав майно безоплатно від особи, що не мала права його відчужувати. Заводу «Прогрес»було відомо про те, що банно-пральний комбінат є комунальною власністю Бериславської міської ради, що підтверджується договором оренди банно-прального комплексу від 19.06.1996 р. Позивач користувався спірними приміщеннями на підставі договорів оренди від 01.01.1996 р., 01.01.1997 р., 31.12.1997 р. Позивач не є добросовісним володільцем спірних приміщень.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судовому засіданні проти позову заперечував з тих же підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.04.09 р. до 28.04.09 р., 27.05.09 р. до 02.06.09 р., а також у судовому засіданні 02.06.2009 р. для підготовки вступної та резолютивної частини рішення по справі.
Ухвалою голови господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 р. продовжено строк вирішення даного спору на 1 місяць, до 18.06.09 р.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області № 134 від 17.03.2009 р. справу передано на новий розгляд судді Гридасову Ю.В.
За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.
Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд
У Бериславської Райспоживспілки існувала грошова заборгованість перед Кооперативним консервним заводом «Прогрес» на загальну суму 1.950.680.000 карбованців, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 01.07.1994 року.
Бериславська Райспоживспілка листом від 04.07.1994 року за № 197 запропонувала Заводу погасити вище вказану заборгованість шляхом розрахунку товаром - приміщеннями гастрономів з підсобками.
Вказаний вище лист містить також оцінку Райспоживспілкою загальної вартості майна (приміщень гастрономів та підсобок), що підлягало передачі Заводу в погашення боргу. Ця вартість складала 1.950.680.000 крб. та дорівнювала сумі грошової заборгованості Спілки перед Заводом.
Оскільки ККЗ «Прогрес» ніяких заперечень Бериславській Райспоживспілці не надіслав, слід вважати, що вартість приміщень гастрономів (при погашенні товаром грошової заборгованості) була сторонами узгоджена. При цьому сторони діяли за правилами статті 228, діючого на той час, Цивільного кодексу УРСР 1963 року, згідно з якою вартість (ціна) товару визначається самими сторонами.
Бериславська Райспоживспілка передала ККЗ «Прогрес»зазначені в Листі № 197 майнові об'єкти (приміщення гастрономів з підсобками), що підтверджується Актом прийому-передачі від 07.07.1994 року, складеним після виникнення заборгованості Райспоживспілки перед ККЗ «Прогрес»та після отримання Заводом листа Спілки за № 197. Правовідносини сторін, які склалися на підставі зазначених вище документів - Акту звірки взаєморозрахунків від 01.07.1994 року, Листа-пропозиції від 04.07.1994 року та Акту прийому-передачі майна від 07.07.1994 року, носять характер угоди по погашенню грошової заборгованості в товарній формі. При укладанні такої угоди грошові зобов'язання припиняються та виникають товарні зобов'язання по передачі майна, що відповідає положенням частини 1 статті 220 ЦК УРСР (припинення зобов'язання угодою про заміну одного зобов'язання іншим). Укладання між Райспоживспілкою та Заводом угоди про погашення грошової заборгованості в товарній формі, у відповідності з частиною 2 статті 154 ЦК УРСР, могло бути здійснено як шляхом складання єдиного документа (договору), так і шляхом складання кількох документів: актів, листів и т. ін.
Хоча угода про погашення грошової заборгованості в товарній формі і не була прямо передбачена Цивільним кодексом УРСР 1963 року, вона відповідала вимогам абзацу 1 частини 2 статті 4 Цивільного кодексу УРСР, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоча і не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідачами, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не представлено суду письмових доказів обмеження права Бериславської Райспоживспілки на відчудження спірного майна.
Кооперативний консервний завод «Прогрес», згідно з чинним зако нодавством, що діяло на момент укладання ним з Райспоживспілкою угоди про погашення грошової заборгованості в товарній формі, був суб'єктом колективної форми власності. Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України від 07.02.1991 року № 697-ХІІ «Про власність», право колективної власності виникало також і з цивільно-правових угод.
Оскільки угода про погашення грошової заборгованості в товарній формі є одною з цивільно-правових угод, вона є підставою для набуття ККЗ «Прогрес»та його правонаступниками права власності на майнові об'єкти - приміщення гастрономів.
Відповідно до вимог частини 1 статті 128 ЦК УРСР право власності у набувача за договором виникло з моменту передачі майна, тобто з моменту підписання сторонами (Заводом та Спілкою) Акту прийому-передачі майна від 07.07.1994 року.
В процесі володіння та користування вище вказаними приміщеннями позивач - власник здійснив їх капітальний ремонт, що підтверджується: Актом виконаних робіт з капітального ремонту магазина по вул. 1 Травня, 185 від 14.10.1996 року на суму 159.950,00 грн; Актом виконаних робіт з капіталь ного ремонту магазина по вул. 1 Травня, 237 від 18.11.1996 року на суму 400.550,00 грн. Загальна вартість ремонту позивачем приміщень по вул. 1 Травня у м. Бериславі Херсонської області склала, таким чином, 560.500,00 грн. Факт капітального ремонту вище вказаних приміщень встановлений також у Постанові ВГСУ по справі від 05.02.2009 року.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що ККЗ «Прогрес» в результаті здійснення капітального ремонту вище зазначених напівзруйнованих приміщень (з врахуванням вартості його ремонту) створив нову (перероблену) річ, у відповідності з положеннями статей 331, 332 Цивільного кодексу України, оскільки новостворене нерухоме майно підлягає прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації, відповідних доказів прийняття в експлуатацію та державної реєстрації позивачем суду не представлено.
Крім того, у ВКГТ «Чайка»існувала грошова заборгованість перед Кооперативним консервним заводом «Прогрес»на загальну суму 1.820.000.000 карбованців, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.1995 року. ВКГТ «Чайка»листом від 18.12.1995 року (б/н) запропонувало з ме тою «погашення суми боргу»в 1.820.000.000 крб. прийняти «в постійне користування»банно-пральний комплекс, розташований за адресою: м. Берислав, вул. 1 Травня, 218.
20 грудня 1995 року між ВКГТ «Чайка»та Кооперативним консервним заводом «Прогрес»(правонаступником якого є позивач) був укладений Договір на передачу банно-прального комплексу. Оскільки у вказаному договорі та у попередньому листі не обумовлено інакше, слід вважати, що вартість отриманого ККЗ «Прогрес» комплексу дорівнює сумі боргу та складає 1.820.000.000 крб.
В пункті 2.1. Договору обумовлено, що банно-пральний комплекс передається позивачу з правом його переобладнання та реконструкції.
20 грудня 1995 року представниками ВКГТ «Чайка» та ККЗ «Прогрес»Короваенко та Івановим був підписаний Акт прийому-передачі банно-прального комплексу. У вказаному Акті окремо зазначено, що: будівля комплексу потребує капітального ремонту; відсутня котельня; водопровід, опалення та обладнання потребують заміни. В Акті зазначено також, що банно-пральний комплекс фізично застарів.
Правовідносини сторін, що склалися на підставі зазначених вище Акту звірки взаєморозрахунків від 01.12.1995 року, Листа-пропозиції від 18.12.1995 року, Договору на передачу банно-прального комплексу від 20.12.1995 року, Акту прийому-передачі банно-прального комплексу від 20.12.1995 року -носять правовий характер угоди по погашенню грошової заборгованості у товарній формі. При укладанні такої угоди грошові зобов'язання припиняються та виникають товарні зобов'язання по передачі майна, що відповідає положенням частини 1 статті 220 ЦК УРСР (припинення зобов'язання угодою про заміну одного зобов'язання іншим).
Укладання між ВКГТ «Чайка»та ККЗ «Прогрес»такої угоди про погашення грошової заборгованості у товарній формі, у відповідності з частиною 2 статті 154 ЦК УРСР, могло бути здійснено як шляхом складання єдиного договору, так і шляхом складання кількох документів : актів, листів і т. ін.
Оскільки у Договорі від 20.12.1995 року головною є визначена в Листі-пропозиції від 18.12.1995 року мета передачі банно-прального комплексу (погашення грошової заборгованості), то умова про передачу комплексу у постійне користування не приймається судом до уваги. Крім того, сторонами Договору від 20.12.1995 року була укладена удавана угода, в який угода про передачу банно-прального комплексу у користування прикривала реальну угоду про передачу цього комплексу в порядку розрахунків за грошовий борг. Відповідно до положень статті 58 ЦК УРСР та статті 235 ЦК України, в цьому випадку відносини сторін регулюються за правилами угоди, яку сторони насправді вчинили (розрахунок майном за борги).
Хоча угода про погашення грошової заборгованості у товарній формі і не була прямо передбачена Цивільним кодексом УРСР 1963 року, вона відповідала абзацу 1 частини 2 статті 4 цього Кодексу, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоча і не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідачами, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не представлено суду письмових доказів обмеження права ВКГТ «Чайка»на відчудження спірного майна.
Кооперативний консервний завод «Прогрес», згідно з чинним законодавством, що діяло на момент укладання ним з ВКГТ «Чайка»угоди про погашення грошової заборгованості в товарній формі, був суб'єктом колективної форми власності. Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України від 07.02.1991 року № 697-ХІІ «Про власність», право колективної власності виникало також і з цивільно-правових угод. Відповідно до вимог частини 1 статті 128 ЦК УРСР право власності у набувача за договором виникло з моменту передачі майна, тобто з моменту підписання сторонами (Заводом та ВКГТ «Чайка») Акту прийому-передачі майна від 20.12.1995 року.
В процесі володіння та користування вище вказаним комплексом позивач -власник здійснив його капітальний ремонт, що підтверджується Актом виконання робіт з капітального ремонту банно-прального комплексу від 20.09.1996 року на суму 304.406,00 грн. Крім того, факт капітального ремонту вище вказаного банно-прального комплексу встановлений у Постанові ВГСУ по справі від 05.02.2009 року.
Судом не приймається до уваги посилання позивача на те, що ККЗ «Прогрес» в результаті здійснення капітального ремонту вище зазначеного напівзруйнованого банно-прального комплексу (з врахуванням вартості його ремонту) створив нову (перероблену) річ, у відповідності з положеннями статей 331, 332 Цивільного кодексу України, оскільки новостворене нерухоме майно підлягає прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації, відповідних доказів прийняття в експлуатацію та державної реєстрації позивачем суду не представлено.
За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В ході судового розгляду справи також встановлено, що наказом представництва Фонду державного майна України у Бериславському районі № 11-П від 15.09.95 було зареєстровано товариство покупців членів трудового колективу виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка" (надалі за текстом -ВКДП "Чайка"), а наказом зазначеного представництва ФДМУ № 11-П від 20.09.95 видано дозвіл на приватизацію ВКДП "Чайка". Листом від 21.09.95 № 88 начальник представництва ФДМУ у Бериславському районі повідомив керівника ВКДП "Чайка" про те, що у зв'язку з прийняттям представництвом ФДМУ у Бериславському районі рішення про приватизацію підприємства, у відповідності з п. 4 ст. 12 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" по відношенню до цього підприємства припиняється чинність ч. ч. 3, 5, 6 ст. 10, ч.ч. 1, 3 ст. 12, ч. 2 ст. 24, ч. 3 ст. 25 Закону України "Про підприємства в Україні" у частинах купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безплатно, списання майна, у частині придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки. Цим же листом повідомлялось про те, що якщо відповідні дії потрібні для ефективного функціонування підприємства, вони можуть здійснюватися тільки з дозволу представництва ФДМУ у Бериславському районі. Відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії з продажу майна ВКДП "Чайка" від 25.12.95 № 3 враховуючи те, що початкова ціна ВКДП "Чайка" надто велика для викупу трудовим колективом, а також те, що не поступило жодної заяви на участь у конкурсі, було запропоновано внести пропозиції до районної державної адміністрації про виділення із складу ВКДП "Чайка" її структурних підрозділів, у т.ч.: банно-прального комбінату та передачу останнього на баланс Міськради. У зв'язку з зазначеним, наказом представництва ФДМУ у Бериславському районі № 112-П від 29.12.95 виділено зі складу ВКДП "Чайка" певні структурні підрозділи, у т.ч. банно-пральний комбінат. Наказом представництва ФДМУ у Бериславському районі № 114-П від 29.12.95 інвентаризаційній комісії було наказано в строк до 15.01.96 провести інвентаризацію структурних підрозділів ВКДП "Чайка" та скласти розподільний баланс станом на 01.01.96, результати інвентаризації банно-прального комбінату до 20.01.96 передати на баланс Міськради. Відповідно до розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації № 91 від 29.12.95 "Про проведення відокремлення структурних підрозділів виробничо-комерційного державного підприємства по наданню побутових послуг "Чайка", із складу ВКДП "Чайка" виділено банно-пральний комбінат, який передано в комунальну власність Міськради, а розпорядженням Виконкому № 12 від 15.03.96 будівля банно-прального комбінату по вул. 1-го Травня, 231 в м. Бериславі була оприходувана по бухгалтерському обліку Міськради.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.91 № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць" та згідно рішення Виконкому № 49 від 03.05.92 "Про розмежування комунального майна, переданого у власність районної Ради народних депутатів і власністю міської, селищної і сільських Рад народних депутатів", в комунальну власність територіальної громади м. Берислава передано, серед іншого, житловий фонд м. Берислава. 27.02.04 Міськрадою було прийнято рішення № 203, яким затверджено перелік об'єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади станом на 01.02.04, згідно додатку. При цьому, в переліку об'єктів комунальної власності Бериславської міської територіальної громади станом на 01.02.04 значиться, серед іншого, нежитлова будівля (банно-пральний комбінат) по вул. 1-го Травня, 231; нежитлові приміщення по вул.1-го Травня, 185; нежитлові приміщення по вул.1-го Травня, 237 в м. Бериславі.
Матеріалами справи підтверджено, що 19.06.96 між Виконкомом (Орендодавець) і Агрофірмою (Орендар) було укладено договір оренди приміщення банно-прального комплексу, строком на 15 років. 01.01.96, 01.01.97 та 31.12.97 між Житлово-експлуатаційним комбінатом-1, який в подальшому був перейменований в КП "Бериславська житлово-експлуатаційпа контора № 1" (Орендодавець), та Агрофірмою (Орендар) були підписані 4 договори оренди нежитлових приміщень, за якими Агрофірма прийняла в оренду наступні об'єкти: магазин площею 129,6 м2 в м. Бериславі по вул.1-го Травня, 185; магазин площею 85,0 м2 в м. Бериславі по вул.1-го Травня, 185; магазин "Темп" площею 127,2 м2 в м. Бериславі по вул.1-го Травня, 237; кафе "2000" площею 117,8 м2 в м. Бериславі по вул.1-го Травня, 237. Разом з тим, рішенням від 01.02.08 господарського суду Херсонської області вказані договори оренди було визнано неукладеними.
Судом не приймаються до уваги посилання відповідачів на ту обставину, що спірні об'єкти нерухомості перебувають у комунальній власності Бериславської міської територіальної громади, оскільки в порушення вимог ст. 33 ГПК України, відповідачами не доведено документально факт складання акту прийому-передачі спірного майна у комунальну власність, відповідно до приписів п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. N 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", п. п. 5, 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ст. 128 ЦК УРСР, ст. 334 ЦК України.
За вказаних обставин, спірне рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. «Про матеріали з питань будівництва та архітектури»в частині визнання за Бериславською міською радою як органом управління майном територіальної громади міста, на об'єкти нерухомого майна", а також видані на його підставі свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно від 01.04.07 та від 02.04.07 у т.ч.: на вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, А, 166,3 м2, розташовані по вул.1-го Травня, 185 в м. Бериславі Херсонської області; на вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху, А, 33,0 м2, розташоване по вул.1-го Травня, 185 в м. Бериславі Херсонської області; на вбудовані нежитлові приміщення 1-го поверху, А, 136,8 м2, розташовані по вул.1-го Травня, 237 в м. Бериславі Херсонської області, та власником зазначених об'єктів визначена Міськрада (форма власності -комунальна) є незаконними, такими що порушують право власності позивача.
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У відповідності зі ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів права власності.
Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Правові підстави набуття права власності визначено у гл. 24 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Одним із шляхів набуття права власності гл. 24 Цивільного кодексу України визначає набуття права власності на майно за набувальною давністю.
Ст. 344 цього Кодексу визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Юридичний аналіз зазначеної правової норми свідчить, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.
Крім того, ознакою володіння, яка є необхідною для набуття права власності на річ за набувальною давністю є добросовісність володіння -володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, тобто обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали сумніву стосовно правомірності набуття майна.
Разом з тим, відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, правила про набувальну давність можуть поширюватись на випадки, коли володіння майном (в т.ч. нерухомим) почалося за три роки до набрання чинності ЦК України (набрав чинності з 01.01.2004 р.), тобто відлік строків, про які йдеться в частині 1 ст. 344 ЦК України, зокрема, 10-річного, може починатися з 01.01.2001 р., а не з 1994 -1995 років, як вважає позивач.
За вказаних обставин, позовні вимоги, з урахуванням змін та уточнень, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за сільськогосподарською агрофірмою "Прогрес" (ідентифікаційний код - 14121492, адреса - 74300 Херсонська область, Бериславський район, с. Тягінка, Бериславське шосе, 1) право власності на нежилі приміщення:
- нежитлове приміщення площею 33,0 м. кв. першого поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області;
- нежитлове приміщення площею 166,3 м. кв. цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області;
- нежитлове приміщення площею 136,8 м. кв. першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області;
- нежитлові приміщення першого поверху площею 97,6 кв. м. будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі Херсонської області;
- нежитлове приміщення банно-прального комплексу площею 870 кв. м., яке розташоване за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 218.
3. Визнати недійсним (незаконним) рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. «Про матеріали з питань будівництва та архітектури»в частині визнання за Бериславською міською радою як органом управління майном територіальної громади міста, на об'єкти нерухомого майна", а саме:
- нежитлове приміщення площею 33,0 м. кв. цокольного поверху будинку № 185 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області;
- нежитлове приміщення площею 97, 6 м. кв. першого поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області;
- нежитлове приміщення площею 136,8 м. кв. цокольного поверху будинку № 237 по вул. 1 Травня в м. Бериславі, Херсонської області;
- нежитлове приміщення банно - прального комплексу, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Берислав, вул. 1-го Травня, 218.
4. Визнати недійсними видані Бериславській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Бериславської міської ради Херсонської області № 21 від 27.02.2007 р. «Про матеріали з питань будівництва та архітектури»:
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.04.2007 року на вбудоване нежитлове приміщення цокольного поверху, А, 166,3 кв.м., розташованого за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1 Травня, буд.185;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 02.04.2007 року на вбудоване нежитлове приміщення 1-го поверху, А, 136,8 кв. м., розташоване за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1-го Травня, буд. 237;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 06.06.2007 року на вбудовані в житловий будинок першого поверху нежитлові приміщення, А, загальною площею 97,6 кв.м.;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.04.2007 року на вбудовані в житловий будинок першого поверху нежитлові приміщення, А, загальною площею 33,0 кв.м.;
- свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення банно-прального комплексу площею 870 кв.м., розташоване за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. 1 Травня, 218.
5. Стягнути з Виконавчого комітету Бериславської міської Ради Херсонської області (адреса - 74300 Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 244) на користь Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" (ідентифікаційний код - 14121492, адреса - 74300 Херсонська область, Бериславський район, с. Тягінка, Бериславське шосе, 1) 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 21грн.25коп. витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Бериславської міської ради Херсонської області (ідентифікаційний код - 04059906, адреса - 74300 Херсонська область, м. Берислав, вул. 1 Травня, 244) на користь Приватної сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" (ідентифікаційний код - 14121492, адреса - 74300 Херсонська область, Бериславський район, с. Тягінка, Бериславське шосе, 1) 42грн.50коп. витрат по сплаті державного мита, 21грн.25коп. витрат по сплаті державного мита за подання касаційної скарги, 59грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата оформлення та підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України "12" червня 2009 р.