справа № 164/646/14-к
п/с 1-в/164/173/2014
20 травня 2014 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника Маневицької ВК № 42 ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі подання адміністрації Маневицької виправної колонії № 42 управління Державної пенітенціарної служби України у Волинській області та спостережної комісії при Маневицькій райдержадміністрації про застосування Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 17.12.2012 року Садгірським районним судом м. Чернівці за ч. 3 ст. 296 КК, ст. 69 КК, ст. 71 КК, ст. 72 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Вироком апеляційного суду Чернівецької області від 2.04.2013 року вважати засудженим за ч. 3 ст. 296 КК, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.07.2013 року вважати засудженим за ч. 3 ст. 296 КК, ст. 71 КК, ст. 72 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, -
Початок строку - 4.07.2012 року Кінець строку - 4.10.2015 року
Адміністрація Маневицької виправної колонії № 42 УДПтС у Волинській області та спостережна комісія при Маневицькій райдержадміністрації звернулися в суд з поданням про застосування Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року щодо ОСОБА_5 . В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що ОСОБА_5 засуджений та відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочину, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, і на момент набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році” в місцях позбавлення волі відбув календарних 1 рік 9 місяців 15 днів, що становить більше ? призначеного судом строку основного покарання, а тому його слід звільнити від відбування покарання на підставі ст. 2 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року.
В судовому засіданні представник адміністрації Маневицької виправної колонії № 42 УДПтС України у Волинській області ОСОБА_4 подання підтримав, просив звільнити засудженого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами згідно Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні подання підтримав, не заперечує щодо застосування відносно нього Закону України „Про амністію у 2014 році”, просив звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Представник спостережної комісії при Маневицькій райдержадміністрації в судове засідання не з'явився, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, подання про застосування щодо засудженого Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року підтримують у повному обсязі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд ухвалив - проводити розгляд справи у відсутності представника спостережної комісії при Маневицькій райдержадміністрації.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації установи, який подання підтримав, висновок прокурора, який з цим погодився, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що подання про застосування Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року щодо ОСОБА_5 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 85 КК України на підставі закону України про амністію або акта помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.
Згідно ст. 86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1 Закону України „Про застосування амністії в Україні” від 1.10.1996 року амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.
Керуючись принципом гуманізму, відповідно до ст. 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України „Про застосування амністії в Україні” ВРУ прийняла Закон України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, ст. 2 якого передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Згідно ст. 14 Закону України „Про амністію у 2014 році” особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Особам, засудженим до покарання (основного чи додаткового) у виді штрафу, сума штрафу, сплаченого ними до ухвалення судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв'язку з амністією, не повертається.
Виходячи із вищевикладеного, беручи до уваги те, що засуджений ОСОБА_5 на момент набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році” відбув календарних 1 рік 9 місяців 15 днів, що становить більше ? призначеного судом строку покарання, засуджений та відбуває покарання у виді позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, тобто такого, який не поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, проти застосування щодо нього амністії не заперечує, обставин, які виключають можливість застосування до даного засудженого Закону України „Про амністію у 2014 році” судом не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами відповідно до ст. 2 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року.
Керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 532, 537, 539 КПК України, ст.ст. 74, 85, 86 КК України, ст.ст. 1-8 Закону України „Про застосування амністії в Україні” від 1.10.1996 року, ст.ст. 2, 8-10, 12, 14, 17 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8.04.2014 року, суд, -
ОСОБА_5 від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами за вироком апеляційного суду Чернівецької області від 2 квітня 2013 року звільнити на підставі ст. 2 Закону України „Про амністію у 2014 році” від 8 квітня 2014 року.
Копію ухвали направити у Маневицьку виправну колонію № 42 УДПтС у Волинській області для виконання та засудженому для відому.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1