79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.05.09 Справа№ 6/66
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Віктар”, с.Бережани
до відповідача: Малого приватного підприємства “Левант”, м.Стрий
про: стягнення 5215грн. 70коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Кунець А.Я.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Віктар” подано позов до малого приватного підприємства “Левант” про стягнення 5215грн. 70коп. основного боргу.
Ухвалою суду від 23.03.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.04.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 23.04.2009р. розгляд справи відкладено на 14.05.2009р.
В судовому засіданні 14.05.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав, подав розрахунок позовних вимог, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового пояснення на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Господарському суду пред'явлено достатньо матеріалів, що дає можливість відповідно до ст.75 ГПК України розглянути позов при відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
29.01.2004р. між Приватним підприємством “Віктар” (правонаступником якого є ТзОВ “Компанія “Віктар”) та МПП “Левант” укладено договір №107 купівлі-продажу безалкогольних напоїв власного виробництва.
01.01.2008р. між ТзОВ “Компанія “Віктар” та МПП “Левант” укладено договір №12/08 купівлі-продажу безалкогольних напоїв власного виробництва.
На виконання вказаних договорів купівлі-продажу позивач зобов”язувався передати відповідачу товар, який відповідач зобов”язувався прийняти та здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому договором. За період з 23.08.2007р. по 10.10.2008р. позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 13619грн. 40коп. (що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями накладних), за який відповідач розрахувався частково в сумі 8403грн. 68коп.
Відповідно до п.4.2. договору № 107 від 29.01.2004р. в окремих випадках, за згодою продавця дозволяється відтермінування оплати за товар на термін до семи календарних днів, проте розмір дебіторської заборгованості покупця (відповідач у справі) не повинен перевищувати вісімсот гривень.
Відповідно до п.5.2. договору № 12/08 від 01.01.2008р. в окремих випадках, за згодою продавця ( позивач у справі) дозволяється відтермінування оплати за товар на термін до двадцяти одного календарного дня з моменту отримання товару.
Однак, відповідач своїх зобов”язань належним чином не виконав, станом на 30.01.2009р. його заборгованість за отриманий товар становить 5215грн. 70коп.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 509,525,526,530 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства “Левант”, м.Стрий, вул.Зелена, 31 (код ЄДРПОУ 22414860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Віктар”, вул.Долинівка, 23, с.Бережани Пустомитівського району Львівської області ( код ЄДРПОУ 30790761) 5215грн. 70коп. основного боргу, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя Гоменюк З.П.