14 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/4842/13-а
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - О.А. Шевчук,
суддів: Л.Є. Зуєвої, А.Г. Федусика,
при секретарі Н.В. Берекет
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати бездіяльність Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області незаконною, зобов'язати відповідача застосувати до позивача податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового 2012 року, оскільки у застосуванні податкової знижкі відповідачем було відмовлено.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 березня 2013 року та 18 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Вознесенської ОДПІ із заявою та доданими до неї документами для отримання податкової знижки, у зв'язку з тим, що діти (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) є студентами, які не отримують заробітної плати і позивач оплачує їх навчання.
29.10.2013 року листом № 595/10/14-06-11-15 позивачу відмовлено у наданні податкової знижки у вигляді зменшення річного оподаткованого доходу на суму оплати навчання військовій кафедрі, посилаючись на пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166; п. 164.6 ст. 164 Податкового Кодексу України. Відповідачем також було зазначено, що навчання на військовій кафедрі - це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов'язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки законодавством не передбачено (а.с. 12).
З матеріалів справи вбачається, що згідно контракту № 14/59 від 21.05.2012 року ОСОБА_2 з 31.08.2012 року є студентом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" за програмою підготовки офіцерів запасу та повинен сплачувати загальну вартість підготовки студентів 18300,00 грн. за два роки навчання. Відповідно до цього контракту Замовник сплачує за навчання 4575, 00 грн. посеместрово (а.с. 8).
Згідно контракту №10-1/ВФ/4610-89 від 01.09.2010 року ОСОБА_3 з 01.09.2010 р. по 31.07.2012 р. був студентом Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету за програмою офіцер запасу та плата за навчання склала 7300 грн. за один рік навчання (а.с. 7).
Згідно підпунктів 2.4.1, 2.4.2 пункту 2.4 контрактів № 14/59 від 21.05.2012 року та № №10-1/ВФ/4610-89 від 01.09.2010 року, студент зобов'язується сумлінно вивчати військову справу, наполегливо оволодівати командирськими, методичними та практичними навичками за встановленою військово-обліковою спеціальністю. Постійно відвідувати всі види занять з військової підготовки, у встановлені терміни складати заліки та екзамени передбачені програмою підготовки офіцерів запасу, брати участь у заходах, які проводяться у військовому навчальному підрозділі Закладу.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Згідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
У відповідності до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового Кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Згідно зі ст.53 Закону України від 17.01.2002 №2984-III "Про вищу освіту" (зі змінами та доповненнями) курсант - особа, яка в установленому порядку зарахована до військового вищого навчального закладу і навчається з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів. Тобто метою навчання на військовій кафедрі Війського інституту телекомунікацій та інформатизації, Житомирському військовому інституті ім. С.П. Корольова Національного авіаційного університету здобуття вищої освіти.
З огляду на все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що навчання на військовій кафедрі (військова підготовка) в даному випадку є не додатковою послугою навчального закладу, а обов'язковою, а тому позивач має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового 2012 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: А.Г. Федусик