Справа № 567/532/14-ц
20.05.2014 м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Гуц Ф.Л.
секретар - Самолюк А.В.
з участю : позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката ОСОБА_2
представника відповідача - Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області Фурманчука В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно,
встановив:
В Острозький районний суд з позовом до Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно звернулась з позовом ОСОБА_1, мотивуючи свою заяву тим, що її покійному батькові - ОСОБА_4 належав садибний житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, роки забудови 1967-1984р.р. Станом на 1991 рік, садибний житловий будинок з надвірними будівлями відносився до колгоспного двору. Відповідно до погосподарської книги № 5 с.Кураж Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області, особовий рахунок НОМЕР_6, садибний житловий будинок з надвірними будівлями рахувався за ОСОБА_4 Після його смерті, вона подала до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу заяву про прийняття спадщини за заповітом, оскільки батько за життя склав заповіт, де було заведено спадкову справу № 133 за 2013 рік. Крім того, станом на 1991 рік, в будинку, який належав до колгоспного двору ОСОБА_4 проживав він сам та був там зареєстрований, а тому у відповідності до ст.123 ЦК УРСР, його частка, як члена колгоспного двору була цілою. ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько помер. За життя він склав заповіт, який 18.01.1999 року, був посвідчений Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області відповідно до якого все своє майно заповів своїм дітям - дочці ОСОБА_1, дочці ОСОБА_5 та дочці ОСОБА_6 04.04.2008 року, він знову склав заповіт, який був посвідчений Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області, відповідно до якого - право на земельну частку (пай), посвідчене державним актом на право приватної власності на землю, виданим 09.01.2002 року, заповів своїй дочці ОСОБА_1 За життя батько не виготовив технічну документацію та не здійснив державну реєстрацію права власності на нього. Вона звернулися до Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області з заявою де просила видати свідоцтво про право власності на це нерухоме майно на ім'я покійного батька. На заяву отримала повідомлення сільської ради, відповідно до якого їй було повідомлено про те, що видати свідоцтво про право власності на нерухоме майно - немає можливості, оскільки ОСОБА_4 помер. Одночасно було роз'яснено про можливість звернення до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. У зв'язку з тим, що покійний батько не виготовив технічного паспорта, свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та не зареєстрував за собою право власності на зазначене будинковолодіння, і як наслідок, на даний час відсутній правовстановлюючий документ на дане будинковолодіння, що порушує її передбачені законом права оформлення права на спадщину, а тому вона змушена звернутись до суду за захистом своїх законних цивільних прав та інтересів.
В суді позивачка та її представник підтримали позов з підстав викладених в позовній заяві.
Представник Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області не заперечував щодо позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно, пояснивши, що господарство належало до колгоспного двору. Позивачка являється дочкою покійного батька - ОСОБА_4, який проживав в АДРЕСА_1. Інших спадкоємців немає, оскільки матір та її сестра ОСОБА_6 померли, а ОСОБА_5 подала заяву про відмову від спадщини.
Сторони не заперечували щодо розгляду справи в попередньому судовому засіданні.
Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками позивачки були ОСОБА_4 та ОСОБА_7
( а.с.12)
Із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого 04.07.1980 року, вбачається, що ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 (актовий запис № 758.
( а.с.13)
Згідно свідоцтв про смерть НОМЕР_3, НОМЕР_4,НОМЕР_5 -ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 померли : ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 року та ІНФОРМАЦІЯ_3 року.
(а. с.16-18)
Із заповіту від 18.01.1999 року вбачається, що ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 1, у якому залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого - все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він по закону матиме право, заповів своїм дітям - дочці ОСОБА_1, дочці ОСОБА_5 та дочці ОСОБА_6
Із заповіту від 04.04.2008 року вбачається, що ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 76, у якому залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, відповідно до якого - право на земельну частку (пай), посвідчене державним актом на право приватної власності на землю, виданим 09.01.2002 року, своїй дочці ОСОБА_1
( а.с.14-15)
03.04.2014 року приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_10 позивачу, як спадкоємцю за заповітом після смерті батька ОСОБА_4, було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку розміром 3,5010 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку розміром 0,1686 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (свідоцтва зареєстровані в реєстрі за №№ 179, 180).
( а.с. 19-24)
Відповідно до рішення виконавчого комітету Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 23 від 17.03.2008 року, було вирішено оформити право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4
( а.с. 37)
Відповідно до рішення Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 173 від 01.02.2013 року «Про впорядкування найменувань вулиць та номерів будинків в населених пунктах сільської ради» з додатком до нього, для садибного житлового будинку з господарського-побутовими будівлями ОСОБА_4 було присвоєно адресу: «АДРЕСА_1».
( а.с.38-39)
Із технічного паспорту на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, довідки КП «Рівненське ОБТІ» № 2916 від 24.04.2014 року вбачається, що він рахувався за ОСОБА_4 та не був зареєстрований. Його інвентаризаційна вартість з надвірними будівлями станом на 24.04.2014 року складала 61834 грн. Загальна площа 66,9 кв.м., житлова 41,1 кв.м.
( а.с. 25-28)
Відповідно з виписки з погосподарської книги №5 с. Кураж Сіянцівської сільської ради Острозького району Рівненської області, особовий рахунок НОМЕР_6 та довідок цієї ради №129,131 від 01.04.2014 року № 180 від 06.05.2014 року, будинок по АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_4 Станом на 1991 рік, в житловому будинку по зазначеній адресі, був зареєстрований та проживав ОСОБА_4 Двір був колгоспним. Він проживав сам. Після його смерті, його дочка - ОСОБА_1 доглядає за будинком з надвірними будівлями та обробляє земельну ділянку
( а.с.41-42,44-46)
В довідці № 94/02-14 від 07.05.2014 року, приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_10 зазначено, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, заведено спадкову справу № 133 за 2013 рік. Спадкоємцем за заповітом є його дочка - ОСОБА_1 Спадкоємцем за заповітом, посвідченим Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області 18.01.1999 року за реєстром № 1, є дочки спадкодавця: ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року та ОСОБА_5, яка відмовилася від прийняття спадщини, про що нею була подана відповідна заява. Спадкоємцем за заповітом, посвідченим Сіянцівською сільською радою Острозького району Рівненської області 04.04.2008 року за реєстром № 76, складеним на земельну ділянку, що знаходиться на території Сіянцівської сільської ради є дочка спадкодавця - ОСОБА_1 На вказане спадкове майно 03 квітня 2014 року було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстрами № 179, 180. Приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_10 повідомляє про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю прав встановлювальних документів на вказане майно.
Зазначене знайшло своє підтвердження у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
( а.с. 40,48,51)
Відповідно до ст.ст.17, 18 Закону України «Про власність», до правовідносин, що виникли до введення в дію зазначеного закону, застосовується діюче на той час законодавство і спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору. Отже, право власності на майно, яке належало до колгоспного двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні та згідно ст. 123 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на час існування правовідносин, що регулювали майно колгоспного двору) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних, а тому позивачам як членам колгоспного двору житловий будинок належав в рівних частках.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на садибний житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього. Крім того, позивачка зверталась до відповідача - Сіянцівської сільської ради з проханням видати свідоцтво про право власності на ім'я померлого ОСОБА_4 на садибний житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 проте їй було відмовлено.
( а.с. 49-50)
Обґрунтовуючи відмову видати свідоцтво про право власності на ім'я ОСОБА_4, відповідач зазначив, що свідоцтво про право власності на померлих громадян не видається, що й спонукало позивачку звернутися до суду за захистом свого права.
Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що за покійним ОСОБА_4 рахувався садибний житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1
В матеріалах справи відсутні обставини, які підтверджують неправомірність володіння померлим цим майном.
Право позивачки отримати у власність садибний житловий будинок з надвірними будівлями після смерті батька підтверджується положеннями ст. 549 ЦК УРСР, ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Таким чином, обраний позивачкою спосіб захисту своїх прав відповідає чинному законодавству.
Отже, вимога позивачки про визнання за нею, як за спадкоємцем за заповітом після смерті батька- ОСОБА_4 права власності на садибний житловий будинок в АДРЕСА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється в разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Згідно частини 4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент зі смертю власника, що перешкоджає реєстрації за позивачкою права власності на майно, однак відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України, ст.123 ЦК УРСР вона має право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_4
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,16,25,328,381,1216, 1218,1268 ЦК України, ст.ст. 123, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст. 10, 11, 25, 130, 212, 214-215, 218 ЦПК України,
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_4, право приватної власності на садибний житловий будинок (А-1), що складається з: коридору - 1-1, коридору - 1-2, кухні - 1 3, жилої - 1-4, вітальні - 1-5, жилої - 1-6, загальною площею 66,9 кв.м., житловою площею 41,1 кв.м., вартістю 26 584 грн. та господарсько-побутовіих будівель: веранди - а - вартістю 7 933 грн., ганку - а-1 - вартістю 577 грн., літньої кухні - Б - вартістю 9 590 грн., погрібу - Пг/Б - вартістю 1 872 грн., сараю - б - вартістю 940 грн., господарської будівлі - В - вартістю 7 637 грн., сараю - в - вартістю 844 грн., вбиральні - в-1 - вартістю 766 грн., колодязя - Г - вартістю 1 092 грн., огорожі - №1 - вартістю 1 295 грн., огорожі - №2 - вартістю 2 259 грн., воріт - №3 - вартістю 445 грн., всього загальною вартістю 61 834 грн., що розташовані в АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуГуц Ф.Л.