16.06.09
Справа № 9/111-09.
За позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна», с. Кам'янка, Очаківського району Миколаївської області
До відповідача: Приватного підприємства «Буймерівське», с. Буймерівка Тростянецького району Сумської області
Про стягнення 260717 грн. 84 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: Позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 157 559 грн. 12 коп. з яких: 138 746 грн. 16 коп. - основний борг, 18812,96 грн. штрафні санкції в тому числі 18 812 грн. 96 коп. - пеня, 1000 грн. - штраф.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
27 липня 2008 року між позивачем приватним сільськогосподарським підприємством "Україна" та відповідачем - приватним підприємством "Буймерським" було укладено Договір про надання послуг ( надалі - ДОГОВІР № 1), згідно з яким Позивач зобов'язувався надати послуги по перевезенню зернових та технічних культур Відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити ці послуги.
Крім того, сторонами було укладено Договір про надання послуг ( надалі - ДОГОВІР № 2) від 27 липня 2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язувався надати Відповідачу послуги по збиранню зернових та технічних культур на полях Відповідача, а останній зобов'язувався прийняти та оплатити ці послуги.
З матеріалів справи вбачається, що загальна вартість наданих послуг складає 584252 ( п'ятсот вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят дві) гривень 76 копійок, що підтверджується актами виконаних робіт.
Станом на 31 грудня 2008 року відповідач частково сплатив на користь позивача кошти, і тому сума заборгованості складає 138 746 грн. 16 коп.
Частиною 1 статті 526 ЦК України, встановлено, що: "Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, крім основної суми боргу позивачем було заявлено до стягнення 18 812 грн. 96 коп. пені, 1000 грн. 00 коп. - штрафу.
Суд вважає, що дані позовні вимог можуть бути задоволені лише в частині стягнення 18 812 грн. 96 коп. пені, а в частині стягнення штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.
Так, відповідно до пункту 5.3. Договору № 1, за недотримання строків оплати, передбачено майнову відповідальність, а саме Замовник (Відповідач) сплачує Перевізнику (Позивачу) пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, що відповідає статті 551 Цивільного кодексу України. Згідно з цією нормою та статтею 230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Про те, відповідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення 138 746 грн. 16 коп. - основного боргу, 18 812 грн. 96 коп. - пені, визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідач пропорційно задоволеним вимогам.
Крім того, позивачем при зверненні до суду було зайво сплачено державне мито у розмірі 162 грн. 81 коп. За таких обставин суд вбачає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету 162 грн. 81 коп. зайво сплаченого державного мита , про що видати відповідну довідку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково .
2. Стягнути з приватного підприємства «Буймерівське» (42632, Сумська область, Тростянецький район, с.Буймерівка, вул. Леніна, 25, код 34373641) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Україна» ( 57520, Миколаївська область, Очаківський район, с. Камянка, вул. Леніна, 25, код 32178530) 138 746 грн. 16 коп. - основного боргу, 18 812 грн. 96 коп. - пені, 1575 грн. 59 коп. - державного мита та 117 грн. 25 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову - ВІДМОВИТИ
4. Повернути Приватному сільськогосподарському підприємству «Україна» ( 57520, Миколаївська область, Очаківський район, с. Камянка, вул. Леніна, 25, код 32178530) з державного бюджету ( р/р 31112095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, одержувач - Державний бюджет м. Суми, код ЕДРПОУ 23636315, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) зайво сплачене державне мито в сумі 162 грн. 81 коп. згідно платіжного доручення № 61 від 13.04..2009 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
5. Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик