Справа № 409/94/14-к
Провадження № 11кп/782/382/14
20 травня 2014 року Апеляційний суд Луганської області у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участі: прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Луганську кримінальне провадження за апеляційною скаргою, поданою заступником прокурора Луганської області ОСОБА_7 на вирок Білокуракінського районного суду Луганської області від 04.02.2014 року, якою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Северодонецьк Луганської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично не маючий постійного місця проживання, не одружений, раніше засуджений:
- 01.06.1998 р.Сєвєродонецьким районним судом за ст.206 ч.2 КК України
(1960р.) до 1р. 6 м. позбавлення волі;
- 08.12.1998 р. Сєвєродонецьким районним судом за ст.206 ч.2 КК України
(1960р.) до 1р. 6 м. позбавлення волі;
- 26.11.1999 р. Сєвєродонецьким районним судом за ст.140 ч.2, ст.143 ч.2, ст.42 КК України (1960р.) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 30.08.2005 р. Іванковським районним судом Київської області за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі;
- 04.11.2009 р. Станично-Луганським районним судом за ст.297, ст.185 ч.2.
ст.296 ч.З, ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 10.10.2013 р. Новоайдарським районним судом Луганської області за ст.15ч.3, 185ч.3, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
- 12.11.2013 р. Білокуракинським районним судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.З ст.185, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
- 03.12.2013р. Старобільським районним судом Луганської області за ст.185 ч.3, ст.263 ч.1, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі
засуджений за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст.263 КК України і призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
У відповідності до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено засудженому ОСОБА_6 міру покарання три роки чотири місяці позбавлення волі.
У відповідності до ст. 70 ч.4 КК України, призначено покарання засудженому ОСОБА_6 шляхом зарахування покарання призначеного вироком Старобільського районного суду Луганської області від 03.12.2013 року за ст.ст. 185 ч.3, ст.263 ч.1 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначивши покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 , заявлений до засудженого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 480 грн.- задоволено повністю.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 , на користь потерпілої ОСОБА_8 , завдану злочином матеріальну шкоду у розмірі чотириста вісімдесят гривень.
До вступу вироку в законну силу обрано ОСОБА_6 запобіжний захід- тримання під вартою, взявши під варту в залі суду.
Початок строку покарання засудженому ОСОБА_6 відраховано з моменту винесення вироку, тобто з 04.02.2014 року.
Термін відбутого покарання за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 03.12.2013 року за ст. 185 ч.З, ст.263 ч.І КК України, з 03.12.2013 року по 04.02.2014 року, враховано у відбутий строк.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 витрати у сумі 244 грн.50 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 664/1 від 16.11.2013 року на користь держави.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 витрати у сумі 244 грн.50 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 33/1 від 15.01.2014 року на користь держави.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 витрати у сумі 250 грн.00 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 002/01/14 від 08.01.2014 року на користь ФЛП " ОСОБА_9 "(Банк філіал Луганського ОУ АТ "Сбербанк", р/р 26002501546190, код 2209806771, МФО 304665, призначення платежу : за послуги оцінки).
Стягнуто із засудженого ОСОБА_6 витрати у сумі 428 грн.26 коп. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 11-6/7 від 15.01.2014 року на користь держави.
Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
Епізод №1
ОСОБА_6 , маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став і повторно вчинив злочинні дії при наступних обставинах: в середині липня 2013 року, більш точної дати встановити не надалося можливим, ОСОБА_6 , знаходячись на березі озера, розташованого поблизу с. Байдівка, Старобільського району, Луганської області, знайшов саморобний пристрій для відстрілу набоїв та набої, маючи умисел, направлений на незаконне носіння, зберігання, та придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, привласнив знайдене, після чого в середині липня 2013 року, приїхавши в гості до свого знайомого ОСОБА_10 , сховав 7 патронів калібром 7.62 мм у будинку ОСОБА_10 без відома останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та зберігав їх. Саморобний пристрій для відстрілу набоїв та набої до нього у кількості 5 шт. калібром 5.6 мм сховав у зруйнованому нежилому домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 .
14.11.2013 року під час огляду домоволодіння ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками міліції було виявлено та вилучено 7 патронів, які згідно висновку судово-
балістичної експертизи № 664/1 від 16.11.2013 року є бойовими припасами 7.62 мм патронами до револьвера системи «Наган» зр. 1895 року.
10.01.2014 року під час огляду зруйнованого нежилого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками міліції було виявлено та вилучено саморобний пристрій для відстрілу набоїв, який згідно висновку судово- балістичної експертизи № 33/1 від 15.01.2014 року є вогнепальною зброєю та 5 патронів, які згідно висновку судово- балістичної експертизи № 33/1 від 15.01.2014 року є бойовими припасами-спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання калібру 5.6 мм, російського виробництва.
Епізод №2
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став і повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин: 11.07.2013 року приблизно о 13:00 годині, перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_11 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав кутову шліфувальну машину марки « 8ТЕКМ АО230В», яка знаходилася біля паркану домоволодіння ОСОБА_11 , яку в подальшому сховав у зруйнованому нежилому домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 з метою подальшої її реалізації, спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 11-6/7 від 15.01.2014 року, 453,55 грн..
10.01.2014 року під час огляду зруйнованого нежилого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками міліції було виявлено та вилучено кутову шліфувальну машину марки « 8ТЕІШ АО230В» та передано потерпілому ОСОБА_11 на зберігання, у зв'язку з чим, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Епізод №3
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став і повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин: 12.07.2013 року, приблизно о 09 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у магазині «Все від 35», розташованому за адресою: вул. Чапаєва 79/ Б, смт. Білокуракине, Луганської області, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, вчинив крадіжку гаманця з грошима у сумі 400 грн., який залишила ОСОБА_8 на металевій стійці для утримання тремпелей з одягом, після чого з місця пригоди зник, та в подальшому викрадений гаманець, загальною вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 002/01/14 від 08.01.2014 року, 80 грн., знищив, а грошима у сумі 400 грн., які знаходилися у гаманцю, розпорядився на свій розсуд та витратив на власні потреби.
Внаслідок протиправних, злочинних дій ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 480 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі заступник прокурора області, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини та кваліфікацію дій, ставить питання про скасування вироку в зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_12 покарання:
-за ч.2ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. У відповідності до ч.4ст.70 КК України, шляхом зарахування покарання призначеного вироком Старобільського районного суду Луганської області від 3.12.2013 року у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, щляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
- за ч.1ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Старобільського районного суду від 7.11.2013р. у виді 3 років позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги частково, просив скасувати вирок із-за неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, та ухвалити новий вирок апеляційним судом, думку обвинуваченого в режимі відеоконференції з Луганського УВП № 17, який не заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а вирок суду - скасуванню в частині призначеного покарання з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.185ч.2, 263ч.1 КК України, фактичні обставини кримінального провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційний суд не наводить в вироку доказів вини ОСОБА_6 та обґрунтування правильності кваліфікації його дій.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду повністю визнав фактичні обставини скоєння кримінальних правопорушень і їх не оскаржує.
Відповідно до ст.409 КПК України одними з підстав для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:
неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно до ч.1ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Формулюючи обвинувачення ОСОБА_12 , суд в мотивувальній частині вироку вказав на скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.263ч.1 КК України, а саме:
10.01.2014 року під час огляду зруйнованого нежилого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками міліції було виявлено та вилучено саморобний пристрій для відстрілу набоїв, який є вогнепальною зброєю та 5 патронів, які є бойовими припасами- спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання калібру 5,6 мм, російського виробництва.
Тобто ОСОБА_13 скоєно злочин, що триває, який слід вважати закінченим 10.01.2014 року, оскільки саморобний пристрій для відстрілу набоїв та 5 патронів вилучені працівниками міліції лише 10.01.2014 року.
Незаконне зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу мало місце і після постановлення вироку стосовно ОСОБА_6 . Старобільським районним судом Луганської області 3.12.2013 року, яким його засуджено за ст.ст.185ч.3, 263ч.1, ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Отже, остаточне покарання ОСОБА_12 суд повинен був призначити за сукупністю вироків відповідно до ч.1ст.71 КК України, оскільки він скоїв кримінальне правопорушення у вказаному кримінальному провадженні після постановлення вироку , але до повного відбуття покарання.
Апеляційний суд вважає обгрунтованими доводи апеляційної скарги заступника прокурора області щодо порушення вимог п.1ч.1ст.413 КПК України і незастосування закону, який підлягає застосуванню.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно п.2ч.1ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті /санкції частини статті/ Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальні правопорушені, передбачені ч.2ст.185, ч.1ст.263 КК України, відносяться до середньої тяжкості.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_6 , який офіційно не працює, не має постійного місця проживання, раніше неодноразово засуджений, за місцем проживання характеризується задовільно, обставини, що пом'якшують покарання: повне визнання провини, активне сприяння розкриттю злочину, обставинами, що обтяжують покарання - рецидив злочинів.
З урахуванням наведеного апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування вироку суду та ухвалення нового вироку, що, в даному випадку, відповідно до вимог ч.4ст.71 КК України, тягне за собою призначення більш суворого остаточного покарання ОСОБА_12 , ніж призначене йому остаточне покарання вироком суду, який підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги заступника прокурора області щодо невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого апеляційний суд вважає безпідставними.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 413, 414, 417, 420 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.
Вирок Білокуракінського районного суду Луганської області від 4 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_6 за ч.2ст.185, ч.1 ст.263 КК України скасувати в частині призначеного покарання.
Призначити ОСОБА_6 :
за ст.185ч.2 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі;
за ч.1ст.263 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі;
На підставі ч.4ст.70 КК України шляхом зарахування покарання, призначеного вироком Старобільського районного суду від 3.12.2013 року в виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, по сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України до покарання, призначеного в порядку ст.70ч.4 КК України, частково у виді 1 місяця позбавлення волі, приєднати покарання, призначене за ч.1ст.263 КК України, і остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислювати ОСОБА_6 з моменту взяття його під варту - з 4 лютого 2014 року.
Термін відбутого покарання з 3.12.2013 року по 4.02.2014 рік за вироком Старобільського районного суду Луганської області від 3.12.2013 року врахувати ОСОБА_6 у відбутий строк покарання.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
На вирок суду можуть бути подані касаційні скарги учасниками судового провадження безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Судді: