Справа № 247/1951/14-к
20 травня 2014 року м.Торез
Торезький міський суд Донецької області у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050530000242 від 18 лютого 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Торезі Донецької області, громадянина України, який має середньотехнічну освіту, одруженого, раніше не судомого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , має неповнолітню дочку,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч. 1 КК України, -
17.02.2014 року приблизно о 23 годині 50 хвилин ОСОБА_4 знаходився біля будинку № 1 по вулиці Висоцького у місті Торезі, де разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 ручним металевим автомобільним насосом качав колесо свого автомобіля. У цей час на двір будинку вийшов їх знайомий ОСОБА_5 , який, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, з приводу ревнощів до своєї дружини влаштував сварку з ОСОБА_6 та наніс останньому удар долонею по голові. У сварку між зазначеними особами втрутився ОСОБА_4 , який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи мотив помсти за нанесення ОСОБА_5 удару ОСОБА_6 , з метою спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень наніс йому два удари автомобільним насосом, який утримував в правій руці, в ліве око. Після чого ОСОБА_5 пішов до себе до дому і на цьому конфлікт закінчився.
У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 спричинено тупу травму лівого ока: субконьюнктивальний розрив склери в задньому полюсі, тотальна гіфема, гемофтальм лівого ока, струс головного мозку, забійна рана лівої надбрівної дуги. Тупа травма лівого ока, в результаті якої відбулася повна втрата зору лівого ока, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати зору, що спричинила значну стійку втрату працездатності понад однієї третини. Струс головного мозку та забійна рана лівої надбрівної дуги, як ізольовано, так і в сукупності, відносяться до легких тілесних ушкоджень з розладом здоров'я, як такі, що викликали розлад здоров'я на строк понад 6 днів, але менш 21 дня.
Винність обвинуваченого ОСОБА_4 у обсязі, зазначеному у вироку, повністю доказана сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 по пред'явленому обвинуваченню винним себе у здійснені злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, визнав повністю, щиро покаявся та суду пояснив наступне. 17.02.2014 року приблизно о 23 годині 50 хвилин він знаходився біля будинку № 1 по вулиці Висоцького міста Тореза разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 і ручним автомобільним насосом качав колесо свого автомобіля. У двір будинку вийшов їх знайомий ОСОБА_5 , який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, та став чіплятися до ОСОБА_6 з приводу ревнощів до своєї дружини, влаштував сварку з ОСОБА_6 та наніс йому удар по голові. Він, перебуваючи на підпитку, вирішив втрутитися в сварку між ними, помститися за друга, Він наніс ОСОБА_5 два удари автомобільним насосом, який тримав в правій руці, в ліве око. Після чого ОСОБА_5 пішов до себе до дому. Свою провину визнає повністю, вибачення у потерпілого просив. Він відшкодував потерпілому моральну шкоду у сумі 10 000 грн., та вони домовилися, що він виплатить потерпілому ще 30 000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди протягом двох років, буде виплачувати щомісячно, про що він написав розписку. Просив врахувати, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дочка, раніше не був судимий та строго не карати, призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що не наполягає на строгій мірі покарання ОСОБА_4 та не бажає щоб останньому було призначене покарання у вигляді позбавлення волі з реальним відбуванням покарання, оскільки він сам (потерпілий) частково спровокував дану ситуцію і винний в ній, обвинувачений перед ним вибачився, розкаявся у вчиненому, у відшкодування моральної шкоди заплатив йому 10 000 грн., матеріальну шкоду буде відшкодувати у сумі 30 000 грн. протягом двох років, про що вони домовилися з обвинуваченим, той надав йому розписку. Просив врахувати, що у обвинуваченого на утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
У судовому засіданні з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, що їх позиція є добровільною та істинною, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, що відсутні сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників процесу, що вони розуміють, що будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Тому, враховуючи, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчинені інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та приймаючи до уваги думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження ухвалив визнати недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини справи підтверджені наявними у справі доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду справи, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини справи, висновки експертизи доведеними. До таких фактичних обставин відносяться обставини, що відносяться до дати, часу, місця, способу здійснення, які викладені у протоколі огляду місця події (а.с.23-26), протоколах провадження слідчого експерименту (а.с.32-48), висновку експерта №62 від 31.03.2014р. (а.с.61-63).
Проаналізувавши сукупність зібраних доказів по справі, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена та його дії правильно кваліфіковані за ст. 121 ч.1 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому ОСОБА_5 умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
Як особа обвинувачений ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо (а.с.67), раніше не судимий (а.с.66), на диспансерному обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.68), згідно з свідоцтвом про шлюб він з 02.11.2012 року перебуває у шлюбі, актовий запис №81 (а.с.70), від шлюбу має дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.71). У розписці потерпілого ОСОБА_5 вказано про отримання ним від обвинуваченого ОСОБА_4 в якості моральної компенсації 10 000 грн. (а.с.73). В розписці ОСОБА_4 , підписаній ним та ОСОБА_5 , вказано, що обвинувачений зобов'язався виплатити ще 30 000 грн. протягом двох років по 1250грн. щомісячно (а.с.74).
При визначенні виду та розміру покарання суд бере до уваги, що ОСОБА_4 у вчиненому злочині провину визнав повністю, розкаявся у скоєному, має на утриманні неповнолітню дитину, у добровільному порядку відшкодував потерпілому моральну шкоду та визнає це обставинами, що пом'якшують покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , є скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, враховує його характеристики як особу, щире каяття у вчиненому, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, що він раніше не судимий, відшкодував потерпілому моральну шкоду у сумі 10 000 грн. і зобов'язався протягом двох років щомісячно виплачувати суми у відшкодування матеріальної шкоди у сумі 30 000 грн., враховує, що потерпілий пояснив, що він сам частково спровокував дану ситуаціїю, і виходить з того, що призначене покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, тому суд вважає можливим призначити покарання в мінімальних розмірах санкції ст.121 ч.1 КК, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових злочинів.
З врахуванням предмета посягання, характеру діянь, способу, місця, часу та тяжкості злочину; форми, виду та ступеню вини, мотивів та мети злочину; обставин, що характеризують поведінку винного до здійснення злочину, безпосередньо пов'язаних зі здійсненням злочину, обставин, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину; індивідуальних особливостей особи: його стать, вік, стан здоров'я, сімейний стан, спосіб життя, його щире каяття у вчиненому, його ставлення до вчиненого ним діяння, добровільне відшкодування моральної шкоди; суд приходить до твердого переконання, що його виправлення і перевиховання можливо без ізоляції його від суспільства; що можливо обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, поклавши на нього додаткові зобов'язання відповідно до ст.76 КК України.
Речовий доказ - автомобільний насос, який вилучений постановою слідчого від 19.02.2014 року і знаходяться у камері схову речових доказів Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області, порядковий №044263 - підлягає конфіскації.
До ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Цивільний позов не заявлений, судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Відповідно до п.2,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки в період випробувального строку:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Речовий докази - автомобільний насос, який знаходяться у камері схову речових доказів Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області, порядковий №044263 - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржено, а прокурором внесено апеляційне подання через Торезький міський суд до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
У відповідності до вимог частини 4 статті 395 КПК України сторони можуть ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в канцелярії Торезького міського суду.
Суддя: ОСОБА_1