Провадження № 244/3719/13-к
Кримінальне провадження № 1-кп/244/32/2014
20 травня 2014 року Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Сніжне Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050520001361 від 15 червня 2013 року, за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівка Амвросіївського району Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого в с. Григорівка Амвросіївського району Донецької області, постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за яким обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_15 , 2005 року народження та ОСОБА_16 , 2011 року народження, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , за яким обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 , КК України;
ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Запоріжжя Красноармійського району Донецької області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина, ОСОБА_18 22.08.2011 ІНФОРМАЦІЯ_5 , не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , постійно проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , за яким обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
14 червня 2013 року, приблизно о 23 годині, обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_14 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходилися поблизу магазину «Лівадія», розташованого за адресою: Донецька область, місто Сніжне, вулиця Леніна - 43, який належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі (СПДФО) - громадянці ОСОБА_9 , де в зазначений вище час, між ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 - з одного боку, та ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - с іншого боку, на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої, ОСОБА_11 , відчуваючи до ОСОБА_9 особисту неприязнь, діючи умисно, з метою заподіяння останній тілесних ушкоджень та шкоди її здоров'ю, із застосуванням значної фізичної сили, умисно наніс ОСОБА_9 один удар кулаком в область грудної клітини, в результаті чого, остання впала на землю на коліна, після чого, ОСОБА_11 , спільно із ОСОБА_17 і ОСОБА_14 , влаштували бійку з сином ОСОБА_9 - громадянином ОСОБА_10 , в ході якої, ОСОБА_11 , відчуваючи до ОСОБА_10 особисту неприязнь, діючи умисно, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень та шкоди його здоров'ю, із застосуванням значної фізичної сили, спільно з ОСОБА_17 і ОСОБА_14 , умисно стали наносити ОСОБА_10 удари руками і ногами по голові та по іншим частинам тіла, в результаті чого, від спільних умисних протиправних дій ОСОБА_11 , ОСОБА_17 і ОСОБА_14 , спрямованих на умисне заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень та шкоди їх здоров'ю, потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження:
- потерпілій ОСОБА_9 - у вигляді: садна правого колінного суглоба та синця правої гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
- потерпілому ОСОБА_10 - у вигляді: садна правого та лівого колінних суглобів; лівої ступні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Винність обвинувачених в об'ємі, вказаному у вироку, повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, обвинувачений ОСОБА_11 , який не визнавав себе винним у скоєнні пред*явленого злочину протягом усього часу судового розгляду , в судовому засіданні надав свідчення про те, що 14 червня 2013 року, приблизно о 23 годині він зустрівся з Тавровським і Хасановим біля магазину«Лівадія», розташованого за адресою: Донецька область, місто Сніжне, вулиця Леніна - 43. Вони купили пиво та стали його розпивати біля магазину. В магазині знаходилося ще близько семи чоловік. В магазин потім ще заходили покупці. Потім вийшла продавець та почала з якимось хлопцем обговорювати борги. Жінка висловлювалася нецензурною лайкою, він ( ОСОБА_19 ) почав її заспокоювати. Він ( ОСОБА_19 ) зрозумів, що жінка перебуває в стані алкогольного сп*яніння, стояла вона біля тротуару. Жінка впала, він ( ОСОБА_19 ) почав її піднімати, а її син подумав, що він ( ОСОБА_19 ) її вдарив. Хлопець його ( ОСОБА_19 ) вдарив, жінка підвелася та почала його ( ОСОБА_19 ) відштовхувати від нього ( ОСОБА_19 ). Потерпілі нікого на допомогу не звали, інші люди просто стояли та дивилися. Він ( ОСОБА_19 ) хлопця не бив. Коли закрилися двері в магазин, він ( ОСОБА_19 ) пішов у бік магазина « 24 години». Потерпіла з хлопцем закрилася в магазині і більше не виходили. Від жінки був запах спиртного, вона була у збудженому стані. Все відбулося дуже швидко протягом 5-ти хвилин. Додому він прийшов весь в крові, у нього був розбитий ніс, до лікарні не звертався.
Обвинувачений ОСОБА_14 , який також не визнавав себе винним у скоєнні пред*явленого злочину протягом усього часу розгляду справи,суду пояснив, що 14 червня 2013 року, приблизно о 23 годині він повертався з роботи. Разом з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - лебідчиком підійшли до магазину «Лівадія», що розташований по вул. Леніна в м. Сніжне. ОСОБА_21 вже був біля магазину. У ОСОБА_19 були гроші, тому він їх (Тавровського та ОСОБА_21 ) пригощав пивом. Пиво вони пили на вході в магазин, з правого боку від входу, стояли та спілкувалися між собою. Біля магазина було багато людей. Він ( ОСОБА_22 ) почув, що між жінкою і якимсь хлопцем почався конфлікт. Про що вони спілкувалися, він ( ОСОБА_22 ) не чув, однак провокувала конфлікт жінка. Потім він побачив, що ОСОБА_19 був весь в крові, стояв навколішки, хрипів, а потерпілий його душить. Жінка почала відтягувати хлопця від ОСОБА_19 . Жінка кричала нецензурною лайкою на всю вулицю. Конфлікт тривав 4-5 хвилин, роботу магазина вони не зірвали.
Обвинувачений ОСОБА_17 , який також не визнавав себе винним у скоєнні пред*явленого злочину продовж усього часу розгляду справи, суду надав свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_11 та ОСОБА_14 , додавши, що 14 червня 2013 року, увечері, він приїхав з Донецька, встав на автостанції і пішов до магазина «Лівадія». Там він ( ОСОБА_21 ) пив пиво з ОСОБА_23 . ОСОБА_24 стояв біля сходинок. Жінка вийшла з магазина, почала нецензурно виражатися на адресу ОСОБА_24 , хотіла його вдарити. Горбаньов стояв з правого боку і почав відштовхувати жінку. ОСОБА_19 її не бив. Він ( ОСОБА_21 ) бачив, як потерпілий бив ОСОБА_19 в ніс, в ділянку спини і потилиці. Конфлікт тривав хвилин 5-6 хв.
Оцінюючи свідчення обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , дані в судовому засіданні стосовно невизнання себе винними у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд вважає їх неправдивими, даними з метою уникнення відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що дійсно 14 червня 2013 року після закриття магазина вона і син залишилися для здійснення прибирання в магазині, приблизно о 22 годині 30 хвилин вона вийшла з приміщення магазина для того, щоб викинути сміття і побачила, що біля входу в магазин знаходиться компанія молодих людей приблизно близько 7 чоловік, які розпивали спиртне на порозі магазина. Вона зробила зауваження молодим людям з приводу того, що вони розпивають спиртне на порозі магазина, а також смітять. На це хлопці відповіли їй з використанням нецензурної лайки, що це не її справа.
Після чого вона спустилася і поставила ящик для сміття біля магазина. І знову зробила молодим людям зауваження, що їм не слід знаходиться біля магазина. Після чого вона ( ОСОБА_25 ) ще зробила зауваження безпосередньо одному з молодих людей на ім'я ОСОБА_26 , оскільки він винен був грошові кошти в магазині, і сказала, щоб він йшов разом зі своїми друзями, і пояснила, що викличе працівників міліції. Гера відповів їй з використанням нецензурної лайки, після чого хотів завдати їй удару, проте, самостійно зупинився, і ударів їй не наносив, тілесних ушкоджень не заподіював. Після чого вона спустилася нижче і в той час, як вона проходила мимо хлопця в блакитній футболці, якого раніше не знала, він завдав їй один удар кулаком руки в ділянку грудей, від удару вона не утримала рівновагу і впала на коліна і почала кричати. В цей час з магазина на крик вискочив її син, а молоді люди також почали висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою. Син почав вступатися за неї. Її син і хлопець в блакитній футболці, як тепер вона знає, що це ОСОБА_19 , впали на землю. ОСОБА_19 лежав внизу на спині, а її ( ОСОБА_25 ) син зверху. У цей момент вона ( ОСОБА_25 ) спробувала відтягнути сина і припинити колотнечу, проте, у момент колотнечі також впала. Після чого хлопець на призвисько « ОСОБА_21 », почав завдавати ударів її синові, кулаками по голові, і хлопець на ім'я ОСОБА_27 ( ОСОБА_22 ) також почав завдавати ударів по тілу сина ногами. Скільки всього ударів вони нанесли, вона вказати не може, оскільки під час колотнечі не розібрала. Тоді вона ( ОСОБА_25 ) почала говорити хлопцям, що викликала працівників міліції і всі хлопці відразу ж пішли.
Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що 14 червня 2013 року, після закриття магазина він і його мати залишилися для здійснення прибирання в магазині, приблизно о 22 годині 30 хвилин, більше в магазині нікого не було, продаж не здійснювався. В цей час його мати вийшла на вулицю з приміщення магазина для того, щоб винести сміття, а він ( ОСОБА_25 ) залишився в приміщенні магазина. Приблизно через 5-7 хвилин він почув крики матері і вибіг з приміщення магазина, щоб подивитися, що трапилося. Він побачив, що його мати стоїть на колінах, а біля неї стоїть хлопець в синій футболці, як тепер він знає, це був ОСОБА_19 . Також біля магазина знаходилося ще близько семи молодих людей, які, раніше знаходилися на ступенях магазина і розпивали спиртне. Тоді він ( ОСОБА_25 ) підійшов до матери і почав її піднімати, а ОСОБА_19 підійшов до нього. Тоді він ( ОСОБА_25 ) схопив ОСОБА_19 руками за його руки, у зв'язку з чим між ними виникла колотнеча, в ході якої вони впали на плиткове покриття біля магазина, а саме - ОСОБА_19 впав на спину на вказане покриття, а він ( ОСОБА_25 ) впав зверху на нього. Після чого його ( ОСОБА_25 ) мати намагалася розняти їх, та її також завалили понад. Почалася колотнеча, в ході якої ОСОБА_21 , наніс йому ( ОСОБА_25 ) один удар кулаком руки в голову, після чого йому ( ОСОБА_25 ) почали завдавати численних ударів по голові і корпусу тіла ногами у взутті. Били його ( ОСОБА_25 ) ОСОБА_21 та ОСОБА_22 . ОСОБА_28 відбувалася приблизно близько 10-15 хвилин. Коли підійшла його ( ОСОБА_25 ) мати, щоб його захистити, то їй також наносили удари, однак куди саме били матір, він ( ОСОБА_25 ) не бачив. У момент завдання ударів, хлопці гучно виражалися на його ( ОСОБА_25 ) адресу нецензурною лайкою. Після чого він ( ОСОБА_25 ) почув, що мати подзвонила в міліцію та батькові. Після цього всі хлопці відразу ж пішли.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_29 суду пояснив, що 14 червня 2013 року він розпивав пиво з хлопцями біля магазину «Лівадія». З магазину вийшла ОСОБА_25 та почала ображати його ( ОСОБА_30 ) дружину. Він ( ОСОБА_30 ) почав з нею лаятися. Він дійсно винен був гроші в магазин. Всі стояли біля сходинок. Потім він побачив, що ОСОБА_19 впав з ОСОБА_25 , ОСОБА_25 стояла навколішки. Потім вийшов з магазина син ОСОБА_25 і почав битися з ОСОБА_19 . Він не бачив точно як все відбувалося, але бачив як у ОСОБА_19 йшла кров з губи і з носа. Хлопці не били ОСОБА_25 . Інцидент тривав хвилин п'ять. Все відбулося дуже швидко. Того дня він був дуже п'яний, оскільки пиячив весь день.
Оцінюючи свідчення свідка ОСОБА_29 в судовому засіданні, суд вважає їх надуманим, даними з метою пом'якшення долі обвинувачених, оскільки вони спростовуються як свідченнями потерпілих, так і іншими доказами, дослідженими в ході судового провадження.
Висновком експерта № 212 від 26 червня 2013 року, згідно до якого виявлені у ОСОБА_9 садно правого колінного суглоба та синець правої гомілки утворились від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.п. 12).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2013 року за участю потерпілої ОСОБА_9 з доданими до нього фототаблицями, згідно до якого потерпіла в присутності понятих розповіла та показала як її та сина били обвинувачені, давши свідчення, аналогічні даним в судовому засіданні. (а.п. 13-23).
Висновком експерта № 213 від 26 червня 2013 року, згідно до якого виявлені у ОСОБА_10 садна правого та лівого колінного суглоба, лівої ступені утворились від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Будь-яких тілесних ушкоджень, або об*єктивних слідів від них в області обличчя при зверненні за медичною допомогою та обстеженні в судмедекспертизі встановлено не було, проте був встановлений діагноз «Забій м*яких тканин обличчя», який згідно до прим. до п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, не може бути врахований при оцінці тяжкості ушкоджень, так як він був встановлений тільки на підставі суб*єктивних даних і не підтверджений об*єктивними відомостями (а.п. 27).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.07.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_10 з доданими до нього фототаблицями, згідно до якого потерпілий в присутності понятих розповів та показав як його та матір били обвинувачені, давши свідчення, аналогічні даним в судовому засіданні. (а.п. 28-34).
Аналіз зібраних і досліджених у судовому засіданні доказів свідчить про те, що своїми діями ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 в стані алкогольного сп*яніння вчинили кримінальне правопорушення проти здоров'я особи, передбачене ст. 125 ч.1 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Як особистості за місцем проживання ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 характеризуються позитивно (а.п. 50, 75, 98-99), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебувають (а.п. 49, 74, 97),вперше притягуються до кримінальної відповідальності.
При визначенні міри покарання обвинуваченим, суд враховує в сукупності ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, їх позитивні характеристики як особистостей, находження на утриманні малолітніх дітей, як пом*якшувальні покарання обставини, вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння, як обтяжуюючу покарання обставину, і вважає необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів обрати покарання у вигляді штрафу.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 р. №1185-VII.
Відповідно до пункту “в” ст. 1 цього Закону підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років. Згідно з ст. 12 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08.04.2014 р. №1185-VII дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.
Обвинувачені ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 раніше не судимі, вчинили злочин невеликої тяжкості до набрання чинності Законом України “Про амністію у 2014 році”, мають на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_18 22.08.2011 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 25.05.2007 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 1.03.2011 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 2005року народження та ОСОБА_16 2011року народження . Тобто, вони підпадають під перелік осіб, визначених в пунктах “в” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році”, які звільняються судом від відбування покарання. При цьому обвинувачені не підпадають під перелік осіб, визначених в ст. 8 Закону України “Про амністію у 2014 році” та в ст. 4 Закону України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.1996 р. № 392/96-ВР, до яких амністія не застосовується.
Обвинуваченим ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 роз'яснені судом правові наслідки застосування амністії. При цьому останні заявили, що не заперечують проти застосування відносно них акту амністії та надали письмову згоду на звільнення від покарання згідно з актом амністії у випадку визнання їх винними у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про застосування амністії в Україні” від 01.10.1996 р. № 392/96-ВР, установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність звільнити ОСОБА_17 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 від призначеного за цим вироком покарання на підставі пункту “в” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році” №1185-VII від 08.04.2014 р..
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 винними у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грн. кожному.
Звільнити ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 від призначеного за цим вироком покарання на підставі пункту “в” ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році” №1185-VII від 08.04.2014 р.
Запобіджний захід ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 у вигляді особистого зобов*язання скасувати.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляції через даний міський суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя: ОСОБА_1