01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.2009 № 17/167
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Островича С.Е.
суддів: Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.
при секретарі: Семеняк Т.В.
За участю представників:
від позивача - Вашета С.П. дов . б/н від 22.01.2007 року
від відповідача -не з'явились
від третьої особи - Кашина С.В. дов. №14/345 від 28.01.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2008
у справі № 17/167 (суддя Кушнір І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс"
до ЗАТ "Термінал-Центр"
третя особа відповідача Чернігівська митниця
про відшкодування шкоди 5275,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс” звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства “ Термінал-Центр” про відшкодування майнової шкоди у розмірі 5275 грн. у зв'язку з пошкодженням автомобіля марки Мерседес, держ. номер 00753 РО, який знаходився під митним контролем на території Відповідача.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 18.09.2008 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Чернігівської області прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
Одночасно позивачем до апеляційної скарги було додано письмове клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення було отримано після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року у справі № 17/167 відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2009 року у справі №17/167 касаційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2008 року у справі № 17/167 скасовано. Справу направлено до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.04.2009 року.
07.04.2009 року відповідачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду Чернігівської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 року було змінено склад колегії суду.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та судові витрати покласти на Відповідача.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167.
Представник відповідача в судове засідання 09.04.2009 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, без участі представника відповідача.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування Господарським судом Чернігівської області при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом Чернігівської області встановлено, що 08.01.2008 року на територію Закритого акціонерного товариства «Термінал-Центр» (Відповідач) для проходження митного контролю прибув автомобіль, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз-Транс-Сервіс» (Позивач), марки Мерседес, державний номер 00753РО під керуванням водія Рибчинського Миколи Анатолійовича.
Позивач зазначає, що автомобіль в'їхав на територію Відповідача у непошкодженому стані, що підтверджується в'їзним талоном ВМК №18 та Актом, складеним начальником виробництва Відповідача Писанкою І.М.
У зв'язку з тривалим часом проходження митного оформлення вантажу, який перевозив вищевказаний автомобіль, водій автомобіля Позивача проживав у автомобілі Мерседес, д.н. 00753РО до 17.01.2008 року.
17.01.2008 року водій оглянув автомобіль, пошкоджень не виявив, і залишив територію Відповідача, залишивши на ній вищевказаний автомобіль.
23.01.2005 року, повернувшись на територію Відповідача, Рибчинський М.А. виявив механічні пошкодження автомобіля, про що повідомив керівництво Відповідача, а також було викликано інспекторів ДАІ
Працівники ДАІ виявили та зафіксували пошкодження автомобіля, про що свідчить довідка від 23.01.2008 року.
Для визначення розміру шкоди, на місце стоянки автомобіля було викликано експерта Чернігівської Торгово-промислової палати, яким складено 24.01.2008 року протокол огляду транспортного засобу.
Вартість відновлювального ремонту становить 4675,44 гри., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження №ЧК-25 від 30.01.2008 року.
Вартість автотоварознавчого дослідження становить 600 грн., що підтверджується рахунком №ЧК-25 від 31.01.2008 року, актом виконаних робіт №ЧК-25 від 31.01.2008 року та платіжним дорученням № 327 від 04.02.2008 року.
Як зазначено у позовній заяві, майнової шкоди завдано в зоні митного контролю - митному терміналі ЗАТ «Термінал-Центр». Пропуск сторонніх осіб на територію зони митного контролю заборонено. Митний термінал забезпечений охороною, яка має слідкувати за збереженням товарів і транспортних засобів, які перебувають на території митного терміналу.
Враховуючи, що Відповідач не забезпечив безпечного перебування на його території транспортного засобу Позивача марки Мерседес, д.н. 00753РО, який знаходився під митним контролем, тому Позивач просить відшкодувати завдані збитки в розмірі вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Позивача марки Мерседес, д.н. 00753РО, що становить 4675,44 грн. та вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, що становить 600 грн.
Загальна сума збитків завданих Позивачу становить 5275,00 грн.
16.04.2008 року Позивачем було направлено Відповідачу Претензію від 29.02.2008 року №160, що підтверджується авіа-накладною 1757070.
У відповідь на вищезазначену претензію Відповідач листом № 36 від 05.05.2008 року повідомив про те, що водій Позивача порушив «Обов'язки водіїв транспортних засобів, що прибувають на ВМК ЗАТ «Термінал-Центр», які затверджені головою ЗАТ «Термінал-Центр» Куріло В.І. 26.03.2007 року, а саме: не повідомив охорону та не було складено акт прийому-передачі товарів та транспортних засобів під охорону.
Враховуючи те, що «Обов'язки водіїв транспортних засобів, що прибувають на ВМК ЗАТ «Термінал-Центр» є внутрішнім документом Відповідача, Позивач листом від 16.05.2008 року №378 просив надати документальне підтвердження про ознайомлення водія автомобіля Позивача, марки Мерседес, державний номер 00753 РО, Рибчинського Миколи Анатолійовича з вищезазначеними обов'язками.
У відповідь на лист Позивача від 16.05.2008 року № 378, Відповідач листом №48 від 27.05.2008 року повідомив про те, що «Обов'язки водіїв транспортних засобів, що прибувають на ВМК ЗАТ «Термінал-Центр», які затверджені головою ЗАТ «Термінал-Центр» Куріло В.І. 26.03.2007 року (далі - Обов'язки) є внутрішнім документом Відповідача і керівництво постановило ознайомлювати з вищезазначеними обов'язками в усній формі. Перш ніж виписати перепустку, охоронець ЗАТ «Термінал-Центр» пропонує водію ознайомитись з вищезазначеними Обов'язками, тому виписаний бланк перепустки свідчить про те, що водій був ознайомлений з даними Обов'язками.
Позивач вважає, що Відповідач не ознайомлював водія Позивача з Обов'язками, а тому безпідставно відмовив Позивачу у задоволенні його претензії та вимог.
На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 5275,00 грн. збитків, в тому числі вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Позивача, що становить 4675,44грн. та вартість проведеного автотоварознавчого дослідження, що становить 600 грн.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 року N476 затверджено Вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, серед яких власник вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала забезпечує виключення можливості несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала; виключення можливості несанкціонованого вилучення з території вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.
Наказом Держмитслужби України 20.10.2003 року №703, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2003 року за № 118/8439, затверджено Порядок відкриття вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала, згідно з пунктом 3 якого основною метою створення вантажного митного комплекса (ВМК) є підвищення ефективності митного та інших видів державного контролю, митного оформлення товарів і транспортних засобів шляхом комплексного використання об'єктів ВМК; поліпшення екологічного стану на митному кордоні й у місцях митного оформлення на митній території України; створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску через державний кордон України.
Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Відповідно до ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.
Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання.
Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися свідченням свідків.
Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.
Згідно ст. 977 Цивільного кодексу України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним.
За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.
Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.
Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Чернігівською митницею наданий Порядок організації митного контролю та митного оформлення автотранспортних засобів і товарів, що розміщуються на території вантажного митного комплексу „Термінал-Центр" в зоні діяльності Чернігівської митниці, затверджений наказом Чернігівської митниці №437 від 31.08.2007 року, зареєстрований в Головному управлінні юстиції у Чернігівській області 17.09.2007 року за № 24/648, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин в період 08.01.2008 року - 23.01.2008 року.
Згідно п.6.1 вищевказаного Порядку, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин в період 08.01.2008 року - 23.01.2008 року, товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати під митним контролем і знаходитись на території ВМК, або на тимчасовому зберіганні на СТЗ за Актом розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем на СТЗ, форма якого затверджена Наказом Чернігівської митниці від 24.04.2007 року №182 „Про введення в дію Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів на складах тимчасового зберігання в зоні діяльності Чернігівської митниці" (зареєстрованого в Чернігівському обласному управлінні юстиції Міністерства юстиції України 14.05.2007 року за №12/ 635.
Питання функціонування вантажного митного комплексу ЗАТ “Термінал-Центр” регулює Угода про співробітництво від 29.01.04, укладена між Чернігівською митницею та ЗАТ “Термінал-Центр”.
Пункт 2.1.4 даної Угоди встановлює обов'язок ЗАТ “Термінал-Центр“ по забезпеченню цілодобової охорони та пожежної безпеки зони митного контролю, транспортних засобів та товарів, що там знаходяться силами та засобами, що знаходяться у віданні підприємства.
Згідно п.3.1 даної Угоди за неналежне виконання п.2.1.4 Угоди, ЗАТ “Термінал-Центр” несе відповідальність згідно з чинним законодавством країни з відшкодуванням збитків, спричинених втратою, нестачею або пошкодженням майна суб'єктів ЗЕД та митниці.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
В розумінні ч.2 зазначеної статті збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 зазначеної статті).
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
З наведених вище нормативних актів вбачається, що функціонування ЗАТ “Термінал-Центр" в першу чергу пов'язане не з наданням послуг по зберіганню автотранспортних засобів та товарів, як професійних зберігачів та охоронників, на підставі вищевказаних норм цивільного законодавства, а пов'язане з забезпеченням умов здійснення митного контролю та митної діяльності державними митними органами на підставі митного законодавства.
Письмових договору охорони або договору зберігання автотранспортних засобів, укладених сторонами, суду не надано.
Згідно письмових пояснень митниці, наданих в судовому засіданні 29.08.2008 року, товар, який перевозився Позивачем був переміщений на склад тимчасового зберігання 24.01.2008 року, тобто вже після виявлення пошкодження автомобіля, а сам автомобіль на даний склад взагалі не поміщався, тому посилання Позивача на Положення про склади тимчасового зберігання, судом першої інстанції вірно не були прийняті до уваги.
Зазначене додатково підтверджує відсутність на момент виявлення пошкодження автомобіля письмових договорів зберігання.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 року N476, і положення ч.2 ст.977 Цивільного кодексу України, на яку посилається Позивач, передбачають, на відміну від договору охорони, який суду не представлений, не забезпечення недоторканості майна, а забезпечення виключення можливості несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала; виключення можливості несанкціонованого вилучення з території вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.
В свою чергу п. п. 2.1.4 Угоди про співробітництво від 29.01.2004 року, укладеної між Чернігівською митницею та ЗАТ „Термінал-Центр" щодо обов'язку останнього забезпечити цілодобову охорону та пожежну безпеку зони митного контролю, транспортних засобів та товарів не заперечує та не спростовує вищевказаного висновку суду про обов'язок ЗАТ „Термінал-Центр" забезпечити саме виключення можливості несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію вантажного митного комплексу та несанкціонованого вилучення з території вантажного митного комплексу товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.
Доказів несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію вантажного митного комплексу Відповідача та несанкціонованого вилучення з території вантажного митного комплексу транспортного засобу та товару Позивача, як і факту заподіяння пошкоджень транспортному засобу Позивача саме внаслідок несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію митного комплексу та з метою розкрадання наявного в автомобілі товару, Позивачем не надано.
Судом першої інстанції зазначено, що сторонами не надано суду акту чи іншого письмового документу, підписаного обома сторонами, який би підтверджував, що транспортний засіб Позивача в'їхав на митний комплекс 08.01.2008 року без зазначених в позові пошкоджень.
В'їзний талоном ВМК №18, на який посилається Позивач, також не визначає зовнішнього стану автомобіля, що в'їхав на митний комплекс.
Представник Чернігівської митниці в судовому засіданні Господарського суду Чернігівської області пояснив, що основна мета в'їздного талону зафіксувати дату потрапляння автомобіля на митний комплекс для митного оформлення, оскільки водію після перетину державного кордону дається певний час для доправлення автомобіля до відповідної митниці для митного оформлення товару.
Враховуючи, що складання даного в'їзного талону стосується в першу чергу здійснення митної діяльності, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Чернігівської області про те, що суд не може визнати даний талон квитанцією (номером, жетоном) в розумінні статей 937, 977 Цивільного кодексу України, як наполягає Позивач, тим більше, що письмово не зафіксовано в якому, в першу чергу, зовнішньому стані автомобіль Позивача в'їхав на митний комплекс Відповідача.
Доказів того, що шкода Позивачу завдана саме Відповідачем внаслідок неправомірних, винних дій останнього, суду також не надано.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що найбільш вірогідним є заподіяння пошкодження автомобілю Позивача або до в'їзду на митний комплекс, або безпосередньо на митному комплексі тим автомобілем, який також на законних підставах перебував на митному комплексі, проте фактичних даних про який, суду сторонами не надано.
На підставі викладеного, Господарський суд Чернігівської області прийшов до висновку, що Позивачем не доведено обов'язку Відповідача в даному випадку відповідати за завдану Позивачу шкоду ні з договірних правовідносин - договору зберігання, зокрема його різновидів: договору охорони або договору зберігання автотранспортних засобів, ні з факту безпосереднього заподіяння шкоди Відповідачем Позивачу, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у позові.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідальність відповідача має настати внаслідок його бездіяльності, а не прямого заподіяння ним шкоди. При цьому посилається на статтю 51 Митного кодексу України та Угоду про співробітництво укладену між Відповідачем та Чернігівською митницею.
З приводу цього колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Статтею 51 Митного кодексу України передбачено, що забезпечення безпеки громадян, а також схоронності товарів, що переміщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законності та правопорядку у зоні митного контролю покладається на відповідні митні органи.
Автомобіль Позивача не був товаром в розумінні статті 51 Митного кодексу України, а отже на митні органи не покладався обов'язок з забезпечення його схоронності.
Положення пункту 2.1.4 Угоди про співробітництво від 29.01.2004 року не заперечують та не спростовують висновку суду першої інстанції про те, що на ЗАТ «Термінал-Центр» покладається обов'язок забезпечити неможливість несанкціонованого доступу сторонніх осіб на територію ВМК та несанкціоноване вилучення з території ВМК товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем.
Доказів того, що пошкодження автомобіля Позивача сталося саме внаслідок проникнення на територію ВМК сторонніх осіб Позивачем надано не було.
Враховуючи, що договір зберігання між сторонами не укладався, підстави для відшкодування шкоди на підставі договору відсутні.
У відповідності до положень статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Жодного доказу того, що шкоду було завдано безпосередньо працівниками Відповідача Позивач не надав.
Що стосується доводів позивача про помилкове посилання Господарського суду Чернігівської області при винесення оскаржуваного рішення на п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України N6 від 27.03.1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, яка роз”яснює порядок застосування у справах про відшкодування шкоди статей 440 і 450 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, то колегія суддів погоджується з ними, але зазначене не може бути підставою для скасування в цілому рішення місцевого суду про відмову у позові.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма “Камаз-Транс-Сервіс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.09.2008 року у справі №17/167 залишити без змін.
Матеріали справи №17/167 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Острович С.Е.
Судді Гарник Л.Л.
Скрипка І.М.