ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 49/120
12.06.09
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія»
Про: стягнення 26 390,09 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники:
Від позивача -Сікачов С.Ю. -за дов. № 3 від 18.02.2009
Від відповідача Федотов Є.А. -за дов. № б/н від 01.03.2009
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 26 390,09 грн. заборгованості за договором № 71 від 04.03.2008 р., в тому числі 7076,36 грн. пені, 19 313,73 грн. збитків, крім того 263,90 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовано з посиланням на п. 6.6 зазначеного договору, відповідно до якого позивач вважає, що відповідач має викупити майно, яке свого часу позивач придбав у відповідача.
Відповідач проти позову заперечує з підстав зазначених у відзиві.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2009 р. порушено провадження у справі № 49/120.
Ухвалою суду від 13.05.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -
04.03.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія»(покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»(продавець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу № 71 (далі -Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити на умовах даного договору та відповідно до Специфікації (додаток № 1) товар -Сівалка точного висіву SN 2-130, 4-х рядкова, рама 4,2 м; Дощувальна машина R 4/1 110*450; Штанга зрошувальна, захват 50 м (далі - Товар).
Згідно п. 1.2 Договору визначено, що товар купується для передачі його у фінансовий лізинг Фізичній особі -підприємцю Льонюшкіну Ігорю Володимировичу (лізингоодержувач) на умовах фінансового лізингу.
При цьому, згідно п. 6.6 Договору сторони визначили, що за умови вилучення чи повернення товару або частини товару від Лізингоодержувача протягом одного року від дати передачі товару, що буде зазначено у трьохсторонньому акті приймання-передачі товару, продавець зобов'язаний викупити цей товар. Викуп товару проводиться продавцем за умови належної його якості з урахуванням нормального експлуатаційного зносу, за викупною ціною у відповідному періоді згідно зміни викупної ціни (додаток № 2), що додається до даного договору. Порядок сплати викупної вартості товару -протягом 20 банківських днів з моменту отримання від покупця письмового повідомлення з пропозицією про викуп. Всі інші умови обумовлюються сторонами в окремому договорі купівлі-продажу.
На виконання умов цього Договору, 05.03.2008 р. між позивачем і Фізичною особою -підприємцем Льонюшкіним Ігорем Володимировичем (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № ФЛ-2008/03-05.
З матеріалів справи вбачається, що товар було передано лізингоодержувачу про що підписано відповідні акти прийому-передачі лізингового майна.
06 вересня 2008 року лізингоодержувач повідомив позивача про те, що він повертає частину майна та на підставі Акту про вилучення предмета лізингу майно -Дощувальна машина R 4/1 110*450, Штанга зрошувальна, захват 50 м, було повернуто позивачу.
З Акту № 1 перевірки лізингового майна від 06.09.2008 р. вбачається, що повернене лізингоодержувачем майно знаходиться в справному стані.
В цей же день, позивач, керуючись положеннями п. 6.6 Договору, звернувся до відповідача з пропозицією про викуп поверненого лізингоодержувачем майна за викупною ціною, згідно з Графіком зміни викупної ціни у відповідному періоді, а саме за 142 767,20 грн., в т.ч. ПДВ (лист вих. № 254). Вказаний лист було отримано відповідачем 08.09.2008 р. за вх. № 08/09/08-5.
Згідно із статтями 11, 509 ЦК України, між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від зобов'язання, в силу вимог ст. 525 ЦК України, не допускається.
Отже, враховуючи вимоги п. 6.6 Договору, відповідач мав сплатити позивачу викупну вартість товару протягом 20 банківських днів з моменту отримання письмового повідомлення з пропозицією про викуп, тобто в строк до 06.10.2008 р. Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором не сплатив викупну вартість товару.
01.12.2008 р. позивач направив на адресу відповідача лист вих.. № 340 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу майна, що було повернуто лізингоодержувачем, з визначенням усіх істотних умов договору купівлі-продажу з двома примірниками проекту цього договору. Пропозицію укласти договір отримано відповідачем 03.12.2008 р., але на момент звернення позивача до суду не надав позивачу офіційної відповіді щодо такої пропозиції.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Системний аналіз п. 6.6 Договору дає підстави для висновку про те, що за своєю правовою природою це є укладення попереднього договору про укладення в подальшому договору купівлі-продажу визначеного майна.
Частиною 2 ст. 635 ЦК України визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з відмовою відповідача виконати взяті на себе зобов'язання щодо викупу товару та укладення договору купівлі-продажу визначеного майна, позивач зазнав збитки у вигляді зберігання цього майна, перевезення майна до місця його зберігання. Також, позивач в зв'язку з неправомірними діями відповідача зазнає збитки у вигляді сплаті банку відсотків за кредит в період з 06.10.2008 р. по лютий 2009 р. в розмірі 11 730,32 грн. та безпосередньо суми самого кредиту за листопад 2009 р. в сумі 3 733,41 грн.
Отже, позовні вимоги в частині відшкодування збитків в розмірі 19 313,73 грн. підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 7076,36 грн. за порушення відповідачем грошових зобов'язань, то в цій частині позов задоволенню не підлягає. Оскільки згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами не було укладено правочин щодо забезпечення виконання.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія»(02121, м. Київ, вул. Горлівська 226/228, код ЄДРПОУ 22921048) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛД-Лізинг»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського 28/2, Н.П. № 43, код ЄДРПОУ 33831779) 19 313,73 грн. збитків, крім того 190,71 грн. державного мита та 101,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині в позові відмовити.
3. Видати наказ.
Суддя А.В. Митрохіна