29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" червня 2009 р.
Справа № 19/12/2071
За позовом Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада м. Хмельницький
про стягнення 602277,90 грн.
Суддя Розізнана І.В.
Представники сторін
Позивача: Сліпчук О.П.- довіреністю №856/03 від 28.11.08р.
Відповідача: Дідур М.В. -довіреність № 564 від 09.11.08 р.
За участю Шкадько В.В. -прокурора відділу облпрокуратури
За участю третьої особи: Демчук Л.Г. - за довіреністю №02-11-910 від 11.07.06р.
З перервою в судовому засіданні
Суть спору: Прокурор та представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримують та просять стягнути з відповідача 602227,90 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки.
В судовому засіданні 09.06.09р. представник позивача подав погоджену з прокурором заяву по уточнення суми позовних вимог, зазначив, що у позовній заяві допущено описку та невірно вказано суму позову яка становить 602277,90 грн.
Додатковими підставами заявлених позовних вимог позивач та прокурор зазначають акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.06.2007 р. № 000538/93, від 20-26.09.2007 р. № 000831, від 05.06.2007 р. № 000353/77, від 30.11.2007 р. № 00127, додатковою правовою підставою вказують Закон України „Про відходи”.
Позивач в уточненні позовних вимог, наданих на виконання вказівок, що містяться в постанові касаційної інстанції, вказує, що 07.12.2007 року працівниками Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області було здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Хмельницький цукровий завод”. Під час перевірки було встановлено забруднення жомовокислими водами земельної ділянки прибудинкових територій по вул. Заводській, 42 та 44 м. Хмельницького. Даний факт підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000854/321 від 07.12.2007 року, актом відбору проб грунтів № А-07-12-07-32 від 07.12.2007 року, протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб грунтів № П-07-12-07-32 від 25.12.2007 року, поясненнями працівників відповідача Петрука В.П., Хруща І.В., Ковальчука А.С. Позивач вважає, що дане забруднення стало можливим внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідача, а саме протягом 2007 року не проводилися заходи по очищенню обвідного каналу жомової ями від побутових відходів та сміття, що призвело до забиття дренажної труби та виливу жомових вод з жомової ями. Це підтверджується і актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000538/93 від 14.06.2007 року, відповідно до якого було зафіксовано перевищення термінів зберігання жому, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000831 від 20-26 вересня 2007 року, відповідно до якого виявлено численні порушення в частині поводження з відходами, а саме не ведення обліку відходів жому, відсутність ліміту на розміщення відходів, у 2006 році жом взагалі не вивозився, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 001272 від 30.11.2007 року, відповідно до якого з моменту попередньої перевірки кількість жому збільшилася більше ніж в 2 рази при відсутності ліміту на розміщення відходів. Відповідно до останнього акту внесено припис № 001272/08 від 07.12.2007 року про очищення жомової ями від жому, однак останній виконаним не був. Крім того, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000353/77 від 05.06.2007 року, встановлено засмічення території, що межує з жомовою ямою „Хмельницький цукровий завод”. Таким чином, на думку позивача, наявний прямий причинний зв'язок між протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в частині неналежного утримання місця видалення відходів, що призвело до розлиття жомових вод з жомової ями. Розмір шкоди становить 602277,90 грн., які просить стягнути позивач.
У поясненні від 09.06.09р. позивач вказує, що під час зберігання жому у жомовій ямі відбуваються процеси закислення: рН знижується, утворюються кислоти. Під дією кислот та у результаті протікання процесів гниття руйнується морфологічна структура комплексних сполук, які містяться у жомі, внаслідок чого ряд хімічних елементів вивільняється у вигляді іонів у жомовокислі води. Як результат отримуються жомовокислі води збагачені на вміст фосфору, калію, цинку, міді, т.п. Враховуючи факт того, що жом у жомовій ямі зберігався протягом тривалого періоду (два сезони цукроваріння) за цей час він був повністю деструкторизований внаслідок протікання процесів гниття, тому він перетворився на суспензію-концентрат речовин, які раніше знаходились у жомі. Внаслідок залиття водою ці речовини були рознесені на прилеглі земельні ділянки, що спричинило їх забруднення, адже гранично допустима концентрація цинку для грунту становить 23 мг/кг, міді 3 мг/кг (рухомі форми), згідно „Предельно допустимих концентраций химических веществ в почве (ПДК)” утвержденном Минздравом СССР от 01.02.1985 г. №3210-85.
Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що 07.12.2007р. стався витік жомопресових вод з обвідного каналу жомової ями відповідача внаслідок засмічення дренажної труби, однак відповідач не має жодного відношення до засмічення дренажної труби. Засмічення сталося переважно пластиковими і скляними пляшками, які відповідач не використовує в своїй діяльності. Одразу після виявлення засмічення, наслідки вказаної аварії були ліквідовані протягом трьох годин шляхом збору побутового сміття та видалення води з затопленої земельної ділянки. Вказана жомопресова вода використовується підприємством при виробництві цукру, та поступає разом з цукровобурячним жомом у жомову яму, і не може містити в собі ніяких шкідливих елементів, в т.ч. і тих та в тій концентрації, які зазначені в протоколі вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів, так як ця вода вважається питною, та використовується у харчовій промисловості. Це підтверджується Дозволом №000632 від 13.05.2002р. (строк дії дозволу продовжено до 31.08.2008р.) на спеціальне водокористування, виданим Державним управлінням екології та природних ресурсів в Хмельницькій області. Жомова вода, а саме жомопресова вода не міститься у Державному класифікаторі відходів України ДК 005-96, затвердженому наказом Держстандарту України від 29.02.1996р. №89, а тому її не можна вважати відходом, що виключає сам факт забруднення відходами земель. Відходом вважається тільки жом але забруднення земель жомом не відбувалось.
Тому не може наступати відповідальність за залиття цією водою землі, тим паче що вона була зібрана відповідачем з цієї землі. Згідно з актом відбору проб ґрунтів №А-07-12-07-32 від 07.12.2007р. було відібрано 10 проб ґрунту з земельної ділянки, що була затоплена водою, та ще одна проба, як фонова, з незатопленої ділянки. Відбір зразків жомової води, витік якої стався на прибудинкові земельні ділянки, згідно з вказаним актом, не відбувався.
Згідно з випробуванням зразків продукції, зробленими Акредитованою випробувальною лабораторією Державного підприємства „Хмельницький регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації” Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, про що свідчить протокол випробувань зразків продукції №650/1257 від 25.09.2007р., цукровий буряк, який перероблявся відповідачем у 2007 році, та з якого було отримано жом, не містить у собі таких речовин як фосфор, амоній, калій, а вміст міді і цинку у масових частках мг/кг складає лише: 0,7 - міді, проти 15,10 за протоколом №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р.та 1,6 - цинку, проти 92,00 за вказаним протоколом. І це вміст речовин у сухій сировині, а не у розбавленому водою вигляді. Тобто концентрація цих речовин у жомі ні в якому разі не могла бути більшою за концентрацію у цукровому буряку, а навпаки з огляду на розчинність їх у воді мала бути набагато меншою.
Згідно з даними записів лабораторних аналізів відповідача жомопресових вод, зробленими на момент витоку цих вод, показник рН води безпосередньо з жомової ями складає 5,0; показник рН води з обвідного каналу жомової ями. виток якої стався складає 7,2, тобто максимально наближений до оптимального рівня для навколишнього середовища. Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №П-07-12-07-32 від 25.12.2007р. містить відомості про присутність різних речовин на двох умовно розбитих ділянках. При цьому концентрація та вміст речовин на кожній з умовно розбитих ділянок різний. Але залиття земель водою відбувалось без будь якого розмежування. Тому це ще раз підтверджує, що склад та властивості ґрунтів, навіть на таких маленьких площах, різний. А якщо припустити, що знайдені речовини насправді містились у воді, то й в землі, яка була залита, вміст та концентрація речовин повинна була бути однаковою. Проте, позивач сам це спростовує у позові, що робить його протирічним між висновками і заявленими обставинами.
Таким чином, присутність шкідливих елементів та речовин у ґрунті ні в якому разі не могла бути викликана залиттям цього ґрунту жомопресовими водами, а навпаки є всі підстави вважати, що вказані елементи та речовини були присутні у ґрунті, та попали в нього з зовсім інших причин. Тобто відсутній причинно-наслідковий зв'язок між залиттям земель жомопресовими водами та наслідками у вигляді виявлення у ґрунті великої кількості речовин та елементів, які забруднюють землю. Просить в позові відмовити.
Представник третьої особи подав письмове пояснення по справі в якому зазначає, що в результаті того, що службові особи ВАТ „Хмельницький цукровий завод” протягом 2007 року не проводили заходи по очищенню обвідного каналу жомового господарства заводу від побутових відходів та сміття це призвело до забиття дренажної труби та 10.12.2007 р. стався вилив жомовокислих вод з жомової ями. Внаслідок чого сталося забруднення жомокислими водами земельної ділянки Хмельницької міської ради, а саме прибудинкових територій будинків №42 та №44 по вул. Заводській, загальною площею 2155 кв.м. Спірні правовідносини виникли в зв'язку із заподіянням шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Підставою виникнення цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, є наявність шкоди, протиправна дія заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Внаслідок того, що власником не здійснювався систематичний нагляд за об'єктом підвищеної небезпеки, що є протиправною бездіяльністю, було заподіяно шкоду, а саме забруднення жомокислими водами земельних ділянок Хмельницької міської ради, а саме прибудинкові території будинків №42 та №44 по вул. Заводській, загальною площею 2155 кв.м.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Проведеною Хмельницькою міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевіркою встановлено, що службові особи ВАТ „Хмельницький цукровий завод” протягом 2007 року не проводили заходів по очищенню обвідного каналу жомового господарства заводу від побутових відходів та сміття, що призвело до забиття дренажної труби та 07.12.2007 року стався вилив жомовокислих вод з жомової ями.
Факт забруднення жомовокислими водами земельної ділянки Хмельницької міської ради, а саме прибудинкових територій біля будинків №42 та №44 по вул. Заводській, загальною площею 2155 м.кв. підтверджується актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №000854/321 від 07.12.07 року, актом відбору проб ґрунтів №А-07-12-07-32 від 07.12.07 року, протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів №П-07-12-07-32 від 25.12.2007 року., поясненнями працівників відповідача Петрука Володимира Петровича, Хруща Ігора Васильовича, Ковальчука Андрія Степановича та розрахунками розміру шкоди.
Розмір шкоди, заподіяної ВАТ „Хмельницький цукровий завод” забрудненням земельної ділянки, обрахований згідно „Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів, через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 року і зареєстрований в Мінюсті України за N 285/2725 від 05.05.1998 року, становить 602277 грн. 90 коп.
Оскільки дана сума коштів не сплачена відповідачем добровільно, прокурором поданий позов до суду.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації зобов'язані здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 69 ЗУ „Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, у повному розмірі.
Згідно ст.ст. 13, 17, 42, 43 ЗУ „Про відходи” суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами. Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України. Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Як вбачається з Постанови ВГС України від 04.03.2009 року у справі № 12/2071 під час попереднього розгляду даної справи, прокурором не було визначено за порушення яких саме норм і якого законодавства відповідач має відшкодувати шкоду.
На виконання даних вказівок судом, відповідно до ухвали від 16.03.2009 року, зобов'язано прокурора надати суду правове обґрунтування заявлених позовних вимог.
Хмельницький міжрайонний природоохоронний прокурор надіслав суду обґрунтування позовних вимог, в якому окрім посилань на Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”, звертає увагу суду на те, що пунктами 5, 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду України №04-5/239 від 29.12.2007 року „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994 № 02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” зазначено, що підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 ЦК України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Особливості застосування цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду можуть бути передбачені спеціальними законами, які регулюють питання охорони певного виду такого середовища. Як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
При вирішенні спору судом приймається до уваги те, що наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, як обов'язковими умовами відповідальності, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 000353/77 від 05.06.2007 року, № 000831 від 20-26. 09.2007 року, № 001272 від 30.11.2007 року, № 000854/321 від 07.12.2007 року, поясненням позивача від 05.06.2009 року з приводу наявності шкідливих елементів у жомових водах, що призвели до забруднення навколишнього природного середовища, наданим на виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.04.2009 року та 30.04.2009 року. Так, згідно розділу 4 акту № 000831 від 20-26. 09.2007 року жом є відходом, який утворюється в процесі виробництва цукру. Відходи жому у відповідача не паспортизовані, реєстрова картка ОУВ не розроблена, облік відходів жому по мірі вивезення в жомові ями не ведеться. На момент перевірки розміщено в жомовій ямі 24500 тонн жому, при відсутньому затвердженому ліміті на розміщення жому. Санітарно -захисна зона від жомових ям до приватного житлового масиву не витримана і дорівнює 25 м, при встановленій 300 м. Згідно акту № 001272 від 30.11.2007 року в жомовій ямі станом на 30.11.2007 року знаходиться 59891 тонн жому. Припис держінспектора з ОНПС в Хмельницькій області від 30.11.2007 року щодо очистки жомової ями від жому до 01.01.2008 року відповідачем не виконано.
Доводи відповідача про те, що наявність низки хімічних елементів та сполук, які віднесені до різних класів небезпечності відходів у ґрунтах не має ніякого відношення до залиття земельних ділянок жомовою водою, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними і допустимими доказами в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними по справі доказами і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Хмельницького міжрайонного природоохоронного прокурора м. Нетішин в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області м. Хмельницький до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмельницька міська рада м. Хмельницький про стягнення 602277,90 грн. задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький, вул. Заводська, 59 (код 00373400) на користь держави (отримувач коштів УДК у м. Хмельницькому, р/р 31510921700002, код класифікації 24062100, код 23565225, МФО 815013, банк одержувача: ГУДКУ у Хмельницькій обл.) -602 277 грн. 90 коп. (шістсот дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 90 коп.) шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
Видати наказ.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький цукровий завод” м. Хмельницький, вул. Заводська, 59 (код 00373400) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, на рахунок УДК у м. Хмельницькому № 31112095700002, МФО 815013, код ЗКПО 23565225 державне мито в розмірі 6022 грн. 78 коп. (шість тисяч двадцять дві гривні 78 коп.) та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/р 31215259700002, МФО 815013, банк ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225, код бюджетної класифікації 22050000.
Видати наказ.
Суддя І.В. Розізнана
Віддруковано в 7 примірниках:
1 - До справи; 2 - Позивачу; 3 -Відповідачу; 4,5 -прокурорам; 6-Третій особі 7 -ДПІ.