79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.05.09 Справа№ 32/59
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
за позовом: Приватного підприємства фірми «УРАГАН», м.Львів
до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат», м.Львів
про: стягнення 20 070,39 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Підгайна Н.Й. -представник (довіреність № б/р від 10.02.2009р.).
від відповідача: Шокало Н.А. -присутня.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Приватне підприємство фірма «УРАГАН», м.Львів подало позов до закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат», м.Львів про стягнення 20 070,39 грн. заборгованості з яких 18 597,00 грн. основний борг, 525,81 грн. пеня, 941,01 грн. інфляційні нарахування та 6,57 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 16.03.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.04.2009р. Розгляд справи відкладався на 12.05.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 12.05.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача основний боргу в сумі 18 433 грн., пеню в сумі 521,17 грн., 3% річних в сумі 6,51 грн., інфляційні в сумі 932,70 грн.
Представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав, просив позов задоволити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не заперечив, подав суду заяву про розстрочення виконання рішення суду в зв»язку з важким фінансовим становищем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:
17.07.2008р. між приватним підприємством «УРАГАН»(продавець) та закритим акціонерним товариством «Львівський домобудівний комбінат»(покупець) укладено договір № 90.15-07, згідно умов якого продавець зобов»язувався передати у встановлений договором термін у власність покупця металопродукцію, а останній зобов»язувався прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п.3.2. договору відвантаження товару проводиться автомобільним транспортом продавця або покупця. Умови та порядок здійснення транспортування продавцем визначаються у заявах покупця, що є невід»ємною частиною даного договору.
Згідно умов п.5.1. договору оплата здійснюється протягом 5 календарних днів від дня відвантаження.
На виконання умов договору позивачем було відпущено відповідачу металопродукцію згідно видаткових накладних № УР-0004161 від 15.07.2008р. на суму 35 317,50 грн. та № УР-0004238 від 21.07.2008р. на суму 13 115,50 грн., яка отримана відповідачем згідно довіреності ЯПД серія № 925042 від 15.07.2008р. виданої на прізвище Гарасим А.Г, всього було отримано товар на суму 48 433,00 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 30 000,00 грн., непогашена заборгованість становить 18 433,00 грн., в зв»язку з чим відповідачу було скеровано лист-вимогу ЯХ № 4,99/23,01 від 23.01.2009р. про сплату заборгованості, який залишився без відповіді та задоволення.
Позивач керуючись умовами договору, у зв'язку із простроченням оплати за отриману металопродукцію нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 521,17 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував збитки від інфляції в сумі 932,70 грн. та 3% річних в сумі 6,51 грн.
Відтак, заборгованість відповідача становить 19 893,38 грн. з яких 18 433,00 грн. основний борг, 521,17 грн. пеня, 932,70 грн. інфляційні нарахування та 6,51 грн. 3% річних.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Факт виконання позивачем зобов»язань по договору підтверджується видатковими накладними № УР-0004161 від 15.07.2008р. на суму 35 317,50 грн.; № УР-0004238 від 21.07.2008р. на суму 13 115,50 грн. та виданою відповідачем довіреністю ЯПД серія № 925042 від 15.07.2008р. на прізвище Гарасим А.Г. для отримання товару згідно накладних.
Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 18 433,00 грн. основного боргу.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку прострочення оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару за кожний банківський день прострочення.
Позивач правомірно нарахував відповідачу пеню (беручи до уваги подвійну облікову ставку НБУ), яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 521,17 грн.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого ним уточненого розрахунку 932,70 грн. інфляційних нарахувань та 6,51 грн. 3 % річних.
Відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення суду на 12-ть місяців рівними частинами, яку суд в порядку ст. 83 ГПК України вирішив частково задоволити та розстрочити виконання рішення в частині сплати суми основного боргу на 6-ть місяців, враховуючи об»єктивні причини несвоєчасного виконання зобов»язання, а саме наявність істотної кредиторської заборгованості в сумі 4 439 000,00 грн. та дебіторської заборгованості в сумі 2 049 000,00 грн., важкий фінансовий стан та для запобігання зупинення діяльності товариства основним завданям якого є експлуатація і ремонт житлового та нежитлового фонду, утримання прилеглої території у належному санітарному стані та створення нормальних умов для проживання мешканців.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, враховуючи визнання відповідачем позову та заяву про уточнення позовних вимог, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, з розстрочкою виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 18 433,00 грн.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 610, 612,627-629,712 ЦК України, ст.ст.193,202, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 83, 82-84,115,116, 121 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Львівський домобудівний комбінат», вул.Поліська, 10 м.Львів (р/р 26005610289941 в АКБ «Укрсоцбанк» МФО 325019 код ЄДРПОУ 32801440) на користь Приватного підприємства фірми «УРАГАН», юридична адреса: вул.Стрийська,98 м.Львів, фактична адреса: вул.Богданівська,11 м.Львів (р/р 26007240254001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321, ЄДРПОУ 23947676) 18 433,00 грн. основний борг, 521,17 грн. пеня, 932,70 грн. інфляційні нарахування та 6,51 грн. 3% річних., 198,93 грн. держмита, 116,96 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення в частині сплати основного боргу в сумі 18 433,00 грн. на 6 (шість) місяців рівними частинами.
4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.