Кіровоградської області
"02" червня 2009 р.
Справа № 17/38
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/38
за позовом: закритого акціонерного товариства Компанія "Райз", м. Київ
до відповідача: фермерського господарства "Родючість", с. Розкішне Голованівського району Кіровоградської області
про стягнення 401598,44 грн.
від позивача - Маленко Н.О., довіреність №1166-09 ЮР від 18.03.2009 року, представник;
від відповідача - участі не брали.
Закритим акціонерним товариством компанія "Райз" подано позов про стягнення з фермерського господарства "Родючість" 222096,16 грн. основного боргу, 27260,02 грн. відсотків за неправомірне користування коштами, 133257,60 грн. збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, та 18984,66 грн. пені.
Відповідач участі в судовому засіданні не брав, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №256428 від 16.05.2009 року (а.с. 80), відзив на позов та витребувані судом документи не подав, проте надіслав до господарського суду заяву б/н та б/д (вх. №02-14/12413 від 01.06.2009 року) з клопотанням про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити в судовому засіданні участь свого повноваженого представника (а.с. 81).
В судовому засіданні 02.06.2009 року позивач проти задоволення зазначеного клопотання заперечив, посилаючись на те, що відповідач затягує розгляд даної справи, подаючи до господарського суду заяву про відкладення розгляду справи, при цьому звернув увагу суду на той факт, що в попередньому судовому засіданні 06.05.2009 р. розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача.
Заява відповідача б/н та б/д (вх. №02-14/12413 від 01.06.2009 року) задоволенню не підлягає, оскільки викладені в ній обставини (докази на їх підтвердження відповідач не надав) не є підставою для відкладення розгляду справи у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, господарський суд враховує, що ухвалою суду від 06.05.2009 року явка повноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
На підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №8206-033 від 12.03.2007 року (далі - договір №8206-033 від 12.03.2007 року), укладеному між закритим акціонерним товариством компанія "РАЙЗ" ("постачальник") та фермерським господарством "Родючість" ("покупець"), постачальник поставив покупцю товар (сільськогосподарську продукцію та засоби захисту рослин) на загальну суму 432850,55 грн., що підтверджується накладними №ВН/015/236 від 12.03.2007 року на суму 15756, 00 грн., №ВН/015/444 від 22.03.2007 року на суму 3921,36 грн., №ВН/015/537 від 02.04.2007 року на суму 219180,10 грн., №ВН/015/657 від 12.04.2007 року на суму 58769,88 грн., №ВН/015/676 від 12.04.2007 року на суму 7571,98 грн., №ВН/015/720 від 16.04.2007 року на суму 73689,60 грн., №ВН/015/900 від 24.04.2007 року на суму 6999,30 грн., №ВН/015/1090 від 04.05.2007 року на суму 6762,96 грн., №ВН/015/1145 від 10.05.2007 року на суму 30901,51 грн., №ВН/015/1393 від 14.06.2007 року на суму 1485,31 грн., №ВН/015/1372 від 14.06.2007 року на суму 2970,61 грн., №ВН/015/1431 від 25.06.2007 року на суму 4841,94 грн. та довіреностями серії ЯНВ №748869 від 22.03.2007 року, серії ЯНВ №748868 від 02.04.2007 року, серії ЯНВ №748872 від 12.04.2007 року, серії ЯНВ №748874 від 24.04.2007 року, серії ЯНВ №748877 від 04.05.2007 року, серії ЯНВ №748880 від 10.05.2007 року, серії ЯНВ №748899 від 14.06.2007 року, серії ЯНВ №748892 від 14.06.2007 року, серії ЯНВ №748900 від 25.06.2007 року, серії ЯНВ №748862 від 12.03.2007 року, серії ЯНВ №748873 від 16.04.2007 року, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, копії містяться в матеріалах справи (а.с. 20-33).
Сторони встановили, що вартість (ціна) частини товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується покупцем чотирма платежами в таких розмірах та в наступні терміни: перший платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого серпня року, в якому покупець отримав товар; другий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого вересня року, в якому покупець отримав товар; третій платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого жовтня року, в якому покупець отримав товар; четвертий платіж в розмірі 25% відстроченої з оплатою суми - першого листопада року, в якому покупець отримав товар (пункт 2.5 договору №8206-033 від 12.03.2007 року).
Пунктом 1.2 договору про внесення змін до договору поставки №8206-033 від 12.03.2007 року в частині зміни терміну оплати від 20.12.2007 року сторони встановили, що з дня підписання цього договору терміном оплати покупцем вартості поставленого товару є 15.08.2008 року (а.с. 19).
Між тим взяті на себе зобов'язання за договором №8206-033 від 12.03.2007 року відповідач належним чином не виконав; за отриманий товар розрахувався частково шляхом проведення взаємозаліку заборгованості за отримані, але не оплачені ЗАТ "Райз" товари згідно іншого господарського договору (а.с.35), внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 145660,46 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №8206-033 від 12.03.2007 року в повному обсязі в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 145660,46 грн. підлягають задоволенню.
В задоволенні решти вимог щодо стягнення боргу за отримані товари слід відмовити оскільки, пунктом 4 протоколу закриття взаєморозрахунків між закритим акціонерним товариством компанія "Райз" та фермерським господарством "Родючість" №63 від 03.09.2008 року (а.с.35) сторони узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем з підписанням цього акту за договором №8206-33 від 12.03.2007 року складає 145660,46 грн.
Крім того, господарським судом враховано, що відповідно до пункту 2.2 договору №8206-33 від 12.03.2007 року сума у гривні, що підлягає сплаті покупцем на виконання ним зобов'язань по договору визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в доларах США, вказаного в додатках до договору, на офіційний курс гривні до долара США, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).
Отже, облікова ставка НБУ, з якої розраховується сума основного боргу, може бути визначена тільки на момент фактичної сплати (перерахування) підприємством коштів. Оскільки на момент подання позову сплата заборгованості в сумі 145660,46 грн. підприємством відповідача здійснена не була, розрахунок суми боргу в розмірі 222096,16 грн., що заявлений до стягнення, є необгрунтованим.
Щодо стягнення з відповідача на користь ЗАТ компанії "Райз" 18984,66 грн. пені за період з 16.08.2008 р. по 22.01.2009 р. слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7.3 договору №8206-033 від 12.03.2007 року за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Враховуючи наведені норми, позовні вимоги в частині стягнення 15192,62 грн. пені за період з 16.08.2008 р. по 22.01.2009 р. підлягають задоволенню; в частині стягнення решти суми пені слід відмовити, оскільки при визначенні суми неустойки позивач виходив із суми основного боргу в розмірі 222096,16 грн., в той час як узгоджена в протоколі №63 від 03.09.2008 р. сторонами сума заборгованості за вказаним договором складає 145660,46 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 27260,02 грн. 28% річних за період з 16.08.2008 р. по 22.01.2008 р. за неправомірне користування коштами.
Відповідно до правил частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.5 договору №8206-033 від 12.03.2007 року передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28% річних з простроченої суми.
Між тим ЗАТ компанія "Райз" невірно проведено розрахунок відсотків річних, оскільки 28% відсотків річних від простроченої суми (145660,46 грн.) за період з 16.08.2008 року по 22.01.2009 року становлять 15192,62 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Підлягають частковому задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з фермерського господарства "Родючість" на користь закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ" 133257,60 грн. збитків.
Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини п'ятої статті 225 Господарського кодексу України сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.
Договором можуть бути передбачені випадки, коли збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції (частина друга статті 232 Господарського кодексу України).
Згідно пункту 7.4 договору №8206-033 від 12.03.2007 року покупець прийняв на себе зобов'язання відшкодувати постачальнику збитки, завдані постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому договору, в твердій сумі в залежності від строків (тривалості) порушення зобов'язання покупцем: 10 % неоплаченої вартості (ціни) товару за перший (повний чи неповний) місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10 відсотків за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються понад неустойку (штраф).
Між тим нарахування суми збитків позивачем проведено не у відповідності до узгодженого в зазначеному пункті договору алгоритму нарахування збитків, зокрема наступне збільшення суми збитків за перший неповний місяць провадилось на 10% від суми неоплаченої вартості (ціни) товару, а не на 10% від суми збитків, обчисленої за перший місяць.
Враховуючи викладене, а також з огляду на правила статті 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 133257,60 грн. збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 27675,44 грн. за період з серпня місяця 2008 року по травень місяць 2009 року.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фермерського господарства "Родючість" (26550, Кіровоградська область, Голованівський район, с.Розкішне, р/р №2600150369 у Голованівському ВОБ №2977, МФО 323992, ідентифікаційний код 24714454) на користь закритого акціонерного товариства компанія "РАЙЗ" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, р/р №2600216226 у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 300335, ідентифікаційний код 13980201) - 145 660, 46 грн. боргу, 15192,62 грн. пені, 17724,76 грн. відсотків річних, 27675,44 грн. збитків, 2062,53 грн. державного мита та 60,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
С.В. Таран