Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
14.05.2009
Справа №2-15/1157-2009
За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117)
До відповідача Феодосійського центрального військового клінічного санаторію (військова частина А1370) (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Генерала Горбачова, 5, ідентифікаційний код 08275305)
Про стягнення 17443,72 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Зонтов А.І., довіреність № 2220 від 05.05.2008 р., у справі.
Від відповідача - Мягкий В.М., довіреність № 10 від 16.01.2009 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Феодосійського центрального військового клінічного санаторію (військова частина А1370) про стягнення 17443,72 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 1-ПГ від 30.01.2008 р. щодо оплати за поставлений природний газ, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 17443,72 грн., що і стало приводом звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми в примусовому порядку.
Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог не заперечує, заборгованість визнає у повному обсязі.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
30 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (постачальник) (позивач) та Феодосійським центральним військовим клінічним санаторієм (військова частина А1370) (споживач) (відповідач) укладено договір № 1-ПГ поставки природного газу (а.с. 7-9).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник поставляє, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити у встановленому дійсним Договором порядку в 2008 році природний газ в об'ємі 723,451 тис.кв.м, що відповідає сумі коштів, передбачених бюджетом.
Згідно з пунктом 5.5 Договору розрахунки за поставлений газ Споживач здійснює подекадно, за п'ять банківських днів до першого, одинадцятого, двадцять першого числа місяця шляхом 100% передплати. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання- передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Строк дії Договору встановлений пунктом 10.1 Договору та становить з 30.01.2008 р. по 31.12.2008 р. з можливою пролонгацією, а в частині розрахунків за газ - до повного їх здійснення.
Позивач обов'язки за договором виконував у повному обсязі, що підтверджується підписаним обома сторонами актом приймання- передачі природного газу на суму 87502,18 (а.с. 10).
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором призвело до утворення кредиторської заборгованості перед позивачем за поставлений газ, у розмірі 17443,72 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті за поставлений газ не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 17443,72 грн. за грудень 2008 р., яка встановлена судом, належним чином підтверджена, визнана відповідачем у судовому засіданні та у відзиві на позов, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом встановлено, вказані дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 6.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №02-5/78 від 04.03.1998 р., з наступними змінами та доповненнями, у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, статтею 49, пунктом 1-1 статті 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Феодосійського центрального військового клінічного санаторію (військова частина А1370) (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Генерала Горбачова, 5, ідентифікаційний код 08275305) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42А, ідентифікаційний код 03348117, р/р 26001060060896 КРУ Приватбанк м. Сімферополь МФО 334436) 17443,72 грн. заборгованості, 174,44 грн. державного
3. мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.