ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 2/28
19.05.09
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району міста Києва «Печерськжитло»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексім»
Про стягнення 16 836,39 грн.
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексім»
До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства
Печерського району міста Києва «Печерськжитло»
Про стягнення 38 623 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача (відповідач по зустрічному позову) Немцева Л.Ю.
Від відповідача (позивач по зустрічному позову) Безпалько Н.Н.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні перерви.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексім»про стягнення заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2008р. порушено провадження у справі.
Відповідачем 17.02.09р. було подано Зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 38 623 грн. збитків, заподіяних бездіяльністю позивача.
Від позивача 18.02.09р. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначав, що в позовній заяві допустився помилки та невірну вказав суму, яку просив стягнути з відповідача, в зв'язку з чим позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 16 836,39 грн. заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги.
За заявою сторін від 24.02.09р. судом було ухвалено розглядати дану справу в більш тривалий строк, ніж встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Ухвалою від 07.04.09р. суд прийняв зустрічну позову заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача (по первісному позову) у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; в задоволенні зустрічного позову просили відмовити повністю.
Представники Відповідача (по первісному позову) у судових засіданнях проти первісного позову заперечували; підтримували викладені у зустрічному позові обставини та просили позовні вимоги зустрічного позову задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 16.10.2003р. та акту передачі нежилого приміщення, вбудованого у жилий будинок від 17.10.2003р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексім»(Відповідач) є власником нежитлового приміщення загальною площею 269,5 кв.м. у житловому будинку №12, літ. «А», по бул. Дружби Народів в м. Києві.
Відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2007р. №47 «Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського р-ну м. Києва «Печерськжитло»шляхом виділу»житловий будинок № 12 по бул. Дружби Народів було вилучено з оперативного управління ЖЕО-605 та передано на баланс Комунального підприємства «Печерськжитло»(Позивач).
Пунктом 4.3 зазначеного рішення встановлено, що Позивач є правонаступником прав та обов'язків ЖЕО-605 та ЖЕО-607.
18 жовтня 2003 р. між Відповідачем та ЖЕО-605 було укладено договір № 16 на комунальні послуги.
Згідно п. 1.2 Договору №16 ЖЕО-605 взяв на себе зобов'язання по забезпеченню власника приміщення комунальними послугами.
А згідно п. 1.3 вказаного договору Власник приміщення взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати ЖЕО-605 плату за комунальні послуги згідно з додатком, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.2.1 плата за комунальні послуги вноситься Власником приміщення на рахунок ЖЕО-605 до 25 числа поточного місяця після пред'явлення рахунку-фактури або платіжної вимоги-доручення.
Відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2007 р. №47 «Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського р-ну м. Києва «Печерськжитло»шляхом виділу»між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода, яка вступила в силу з 01.12.2007р. та згідно якої встановлено, що плата за комунальні послуги вноситься Власником приміщення на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Печерськжитло».
18 жовтня 2003 р. між Відповідачем та ЖЕО-605 було укладено договір № 16/1 на участь власника приміщення в експлуатаційних витратах будинку.
Відповідно до умов Договору 16/1 від 18.03.09р. Власник (Відповідач) бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та ремонтом, у розмірах, визначених розрахунком пропорційно займаній площі. Згідно умов Договору 16/1 від 18.03.09р. ці кошти перераховуються на рахунок «Власника будинку»щомісячно до 20 числа поточного місяця.
Позивач зазначає, що в порушення законодавчих актів та умов вищенаведених договорів Відповідач не вносить плату за комунальні послуги та не відшкодовує витрати на утримання будинку та прибудинкової території, чим заборгував позивачу 16 836,39 грн. за період часу (27 місяців) з серпня 2006 р. по жовтень 2008р. (включно).
Як вже зазначалось вище, згідно п. 1.2 Договору №16 від 18 жовтня 2003 р. Позивач взяв на себе зобов'язання по забезпеченню власника приміщення комунальними послугами.
Відповідач зазначає, що комунальні послуги Позивач надавав неякісно, не вчиняв своєчасно ремонт трубопроводу, внаслідок чого 09 серпня 2006 року стався прорив трубопроводу холодного водопостачання, який знаходиться під підлогою приміщення Відповідача.
Як доказ Відповідач надав копію акту обстеження місця події, складеного 26.10.2006 року працівниками Позивача.
Відповідач 20 вересня 2005 року уклав договір добровільного страхування майна, який діяв на час події (страховий захист тривав до 21 вересня 2006 року).
Відповідач зазначає, що отримати страхове відшкодування він не зміг, оскільки за умовами договору страхування для виплати страхової суми страхувальник має надати від експлуатуючої організації акт за встановленою формою, надати який Позивач відмовився.
Відповідач направив лист Позивачу від 9 лютого 2009 року, де просив скласти та підписати бланк акту належної форми.
Відповідач зазначає, що внаслідок бездіяльності Позивача Відповідач поніс збитки на суму 38 623 грн., що складає вартість відновлювального ремонту приміщення та підтверджується кошторисом на виконання ремонтних робіт, і ці кошти залишаються невідшкодованими через бездіяльність Позивача.
Відповідач зазначає, що він перестав вносити платежі за комунальні послуги саме з серпня 2006 року, і саме з причини бездіяльності Позивача.
Зважаючи на вищенаведене, Відповідач (позивач за зустрічним позовом) просить стягнути з Позивача (відповідача за зустрічним позовом) 38 623 грн. збитків, завданих Позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2006 р. дійсно відбувся порив трубопроводу холодного водопостачання під підлогою кімнати площею 23,5 кв.м. нежитлового приміщення, яке належить Відповідачу за адресою м. Київ, бул. Дружби Народів, 12.
З метою ліквідації аварії працівниками ЖЕО-605 (нині Позивач) було знято частину підлоги в кімнаті 23,5 кв.м. нежитлового приміщення Відповідача, замінено частину труби холодного водопостачання, підлогу було відновлено.
По факту проведених робіт було складено акт від 26.10.2006 р., який працівники ЖЕО-605 вручили Відповідача 02.11.2006р.
15.10.2007р. було працівниками ЖЕО-605 було складено другий Акт, в якому зазначено, що Комісія, у складі головного інженера ЖВО-605, майстра технічної дільниці, майстра ремонтної дільниці склала даний акт про те, що нами було обстежено приміщення Відповідача в будинку №12 по бул. Дружби народів. Обстеженням встановлено, що в результаті пориву трубопроводу холодного водопостачання було залито приміщення Відповідача. А також в акті вказано що саме та якою площею залито.
Відповідач звернувся до Позивача з листом від 9 лютого 2009 року та вимогою скласти акт про залиття належної форми.
24.04.2009 р. Позивачем було проведено по підприємству службове розслідування по факту складання вищенаведеного акту. Під час проведення службового розслідування, з пояснень осіб що склали вищенаведений акт стало відомо, що ніякого залиття в нежитловому приміщенні Відповідача насправді не було, оскільки підлога просіла внаслідок самовільного встановлення внутрішніх перегородок, які не передбачені проектом забудови будинку та внаслідок встановлення яких відбулось навантаження на підлогу.
Наказом від 24.04.2009 р., № 57 Позивач визнав акт від 15.10.2007р. недійсним та таким, що складений під тиском, а також попередив відповідальних осіб, які підписали недостовірний акт від 15.10.2007 р., а саме заступника начальника ВТВ Ткачука П.І., майстра технічної дільниці Барбара Л.І., майстра рем.групи Самчука В.В. про те, що у випадку повторення подібної ситуації, керівництвом Позивача буде розглянуто питання про невідповідність даних осіб займаним посадам.
Судом встановлено, що Акт від 15.10.2007р. не відповідає формі акту, встановленому п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 «У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4)».
Натомість, Акт від 26.10.2006р. відповідає чинному законодавству, так як в ньому зафіксовано саме факт пориву трубопроводу в підвальному приміщенні будинку № 12 по бул. Дружби Народів, тобто даним актом підтверджується лише факт настання певної подій, а не встановлюються винні у цій події особи.
Відповідно до статті 147 ГК України збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
Судом встановлено, що Відповідачем не надано належних доказів, що прорив трубопроводу в підвальному приміщенні будинку № 12 по бул. Дружби Народів стався саме з вини Позивача, та не доведено існування прямого зв'язку між діянням (діями або бездіяльністю) Позивача та проривом трубопроводу холодного водопостачання.
Що ж до небажання Позивача складати Акт залиття приміщення, то як вбачається з пояснень Позивача, даний Акт ним не складався, оскільки Позивач не вважає що залиття приміщення сталося з його вини.
Також, твердження Відповідача про те, що ним перестала вноситись плата за комунальні послуги саме з серпня 2006 року не відповідає дійсності. Як вбачається з наданих Позивачем письмових доказів, Відповідач проводив оплату за експлуатаційні витрати, компенсацію мереж та опалення у жовтні 2006 р., січні, лютому, травні жовтні, листопаді та грудні 2007 р.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Відповідачем вимоги по зустрічному позову є нормативно та документально необґрунтованими, і спростовуються матеріалами справи, зважаючи на що суд відмовляє Відповідачу в задоволенні зустрічного позову про стягнення 38 623 грн. збитків в повному обсязі.
Щодо вимог по первісному позову, судом встановлено наступне.
18 жовтня 2003 р. між Відповідачем та ЖЕО-605 було укладено договір № 16 про надання комунальних послуг.
Згідно п. 1.2 Договору №16 ЖЕО-605 взяв на себе зобов'язання по забезпеченню власника приміщення комунальними послугами.
А згідно п. 1.3 вказаного договору Власник приміщення взяв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати ЖЕО-605 плату за комунальні послуги згідно з додатком, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п.2.1 плата за комунальні послуги вноситься Власником приміщення на рахунок ЖЕО-605 до 25 числа поточного місяця після пред'явлення рахунку-фактури або платіжної вимоги-доручення.
Відповідно до рішення Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2007 р. №47 «Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського р-ну м. Києва «Печерськжитло»шляхом виділу»між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода, яка вступила в силу з 01.12.2007р. та згідно якої встановлено, що плата за комунальні послуги вноситься Власником приміщення на розрахунковий рахунок Комунального підприємства «Печерськжитло».
18 жовтня 2003 р. між Відповідачем та ЖЕО-605 було укладено договір № 16\1 на участь власника приміщення в експлуатаційних витратах будинку.
Відповідно до умов Договору 16/1 від 18.03.09р. Власник (Відповідач) бере участь у загальних для всього будинку та прибудинкової території витратах, пов'язаних з його експлуатацією та ремонтом, у розмірах, визначених розрахунком пропорційно займаній площі. Згідно умов Договору 16/1 від 18.03.09р. ці кошти перераховуються на рахунок «Власника будинку»щомісячно до 20 числа поточного місяця.
Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих Позивачем письмових доказів, Відповідач порушував умови вищенаведених договорів та проводив оплату за комунальні послуги та на утримання будинку та прибудинкової території несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості з комунальних послуг та витрат на утримання будинку та прибудинкової території, всього в сумі 16 836,39 грн. за період часу (27 місяців) з серпня 2006 р. по жовтень 2008р. (включно).
Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з комунальних послуг та витратам на утримання будинку та прибудинкової території за вищенаведеними двома договорами (розрахунок доданий до позовної заяви), відповідно до якого заборгованість відповідача становить 16 836,39 грн.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості в розмірі 16 836,39 грн. за Договором від 18 жовтня 2003 р. № 16 на комунальні послуги та за Договором від 18 жовтня 2003 р. № 16-1 на участь власника приміщення в експлуатаційних витратах будинку.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва; на користь Відповідача (позивача за зустрічним позовом) відносяться та йому не відшкодовуються суми витрат по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з зустрічним позовом до Господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 44, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги по первісному позову задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Ексім»(м. Київ, бул. Дружби народів, 12; код ЄДРПОУ 24263112) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»(м. Київ, пров. Січневий, 7; код ЄДРПОУ 03366569) 16 836 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 39 коп. заборгованості, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 36 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні вимог по зустрічному позову відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя І.О.Домнічева