Рішення від 07.05.2009 по справі 19/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.09 Справа№ 19/39

За позовом: ТОВ „Підприємство „Таврида Електрик Україна”, м.Севастополь

До Відповідача: ДТГО „Львівська залізниця”, м. Львів;

Про: стягнення 187108,66грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Терещенко А.С.- предст (дов. №0033 від 26.03.2009р.);

Відповідача: не з'явився;

Представнику Позивача, який взяв участь у справі роз'яснено зміст ст.ст. 20, 24 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТОВ „Таврида Електрик Україна ", м. Севастополь до Відповідача: ДТГО „Львівська залізниця”, м. Львів про стягнення 187108,66грн.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 19.02.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 01.04.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

Ухвалою суду від 01.04.2009р. розгляд справи відклався на 23.04.2009р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судовому засіданні 23.04.2009р. судом оголошувалась перерва до 07.05.2009р. для надання сторонам можливості доручення додаткових доказів по суті спору.

В судове засідання 07.05.2009р. Представник Позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та Уточненні до позовної заяви (вх. № канц. 9290 від 07.05.2009р., згідно з якою заявлено до стягнення 136800,00грн.- основної заборгованості, 15031,30грн. -сум інфляційних нарахувань, 1743,09грн. - 3% річних від простроченої суми за користування чужими коштами та 13997,02грн.-пені за прострочення оплати.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву в суд не представив, вимог ухвали суду не виконав, хоча був повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення Позивача у справі, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, доданих до справи та оцінивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Між Державним Територіально-Галузевим об'єднанням „Львівська залізниця” в особі Першого заступника начальника залізниці - Федака Я.А. (покупця, згідно з Договором) та ТОВ „Підприємство „Таврида Електрик Україна” в особі директора Юшкова В.А. (постачальника, згідно з договором) був укладений Договір № Л/Е -081046/НЮ поставки товару, у відповідності до якого постачальник (Позивач у справі) зобов'язався поставити і передати у власність товар, відповідно до специфікації (Додаток № 1), а покупець (Відповідач у справі) зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов даного договору.

Кількість та асортимент товару передбачають у специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток № 1) і додається до нього (п.1.2 договору).

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу обмежники перенапруги типу ОПН КР-ТЕ-6/6.9 УХЛ1 у кількості 100штук, загальною вартістю 34000,00грн. та обмежники перенапруги типу ОПН КР-ТЕ-10/12.0 УХЛ1 у кількості 300шт. загальною вартістю 105000,00грн. Загальна вартість поставки складає 166800,00грн.

Згідно п.4.2 договору поставка здійснювалася „на умовах DDU, згідно з правилом "ІНКОТЕРМС-2000" за адресою: Відокремлений підрозділ „Львівська дистанція електропостачання”, м.Львів. вул. Ген. Курмановича, 1”.

Позивач свої зобов'язання виконав, що підтверджується:

- накладною на відвантаження готової продукції № 1509.08/24 від 10.10.2008року;

- актом приймання -передачі товару від 10.10.2008року, підписаним представником відповідача.

- Довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЧ № 251470 від 09.10.2008року.

Згідно з умовами Договору (п.5.1 Договору), Відповідач зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 45 банківських днів з дня його отримання. Товар повинен був бути оплачений в строк до 03.12.2008р.

Оскільки Відповідачем оплата не проведена в терміни, передбачені договором, Позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, на яку нарахував 99577,66грн. пені та 10730,62грн. -інфляційних нарахувань.

Таким чином, загальна сума позову складала 187108,66грн.

07.05.2009р. Позивачем подано Уточнення позовних вимог (вх. № канц. 9290 від 07.05.2009р.), відповідно до якого загальна сума позову складає 167571,41грн., з яких: 136800,00грн. основної заборгованості, яка зменшилась, внаслідок проведення Відповідачем часткової оплати, 15031,30грн. -сума інфляційних нарахувань, 1743,09грн. - 3% річних від простроченої суми за користування чужими коштами та 13997,02грн.-пеня за прострочення оплати.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК Україн, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням, встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплатити зазначені кошти суду не надано.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги Позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення згідно з поданим Позивачем уточненням.

В судовому засіданні Відповідач заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення господарського суду, терміном на один місяць, зважаючи на важке фінансове становище в державі, яке відобразилось і на Відповідачі та досить велику суму заборгованості. Позивач проти відстрочки не заперечує.

Оскільки спір виник та розглядається з вини Відповідача, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст. 80, ст.ст 82, 84, 85, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально галузевого об'єднання „Львівська залізниця” 79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1 код ЄДРПОУ 01059900) на користь ТОВ „Підприємство „Таврида Електрик Україна”, (99053, м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 22 (код ЄДРПОУ 31576194) 136800,00грн. основного боргу, 15031,30грн. -сума інфляційних нарахувань, 1743,09грн. - 3% річних від простроченої суми за користування чужими коштами та 13997,02грн.-пені, 1990,18грн. державного мита та 118,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання рішення терміном на один місяць.

3. В задоволенні решти позовних вимог провадження у справі припинити.

4. Відстрочити виконання Рішення на один місяць з дня вступу його в законну силу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя

Попередній документ
3876405
Наступний документ
3876407
Інформація про рішення:
№ рішення: 3876406
№ справи: 19/39
Дата рішення: 07.05.2009
Дата публікації: 22.06.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.04.2008)
Дата надходження: 18.04.2008
Предмет позову: визнання договору дійсним та визнання права власності