ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 34/180-4/208
28.05.09
За позовом
Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Транзит»
Про
стягнення 19370,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Бовкун А.С.-дов.
Від відповідача Ярина М.О.-дов.
Державне територіально-галузеве об'єднання “Південно-Західна залізниця” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Транзит” про стягнення 19 370 грн. штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за неправильно зазначені відправником відомості про одержувача у залізничній накладній № 50318386 від 12.12.2007р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2008 у справі № 34/180 позовні вимоги задоволені повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008р., рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2008р. залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит»19370,00 грн. штрафу.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009р. рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2008р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2008р. скасовані, справу направлено до господарського суду на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2009р. прийнято справу № 34/180 до провадження та присвоєно № 34/180-4/208.
Під час нового розгляду справи відповідача надав клопотання, яким просить зменшити розмір штрафних санкцій.
Позивач проти клопотання відповідача заперечує, просить відмовити в задоволенні клопотання.
Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заявлені заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у Постанові від 05.02.2009р., які згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва, -
Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»надавало послуги з перевезення вантажів ТОВ «Фірма «Транзит»
ДТГО «Південно-Західна залізниця»виконало свої зобов'язання належним чином та в установлений строк, з боку ТОВ «Фірма «Транзит»встановлені порушення вимог чинного законодавства щодо оформлення перевізних документів.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту, та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Відповідно до статті 2 Статуту цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Згідно з статтею 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Пунктом 1.1 Правила оформлення перевізних документів визначено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).
Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни й доповнення, які вносяться у перевізні документи залізницею, засвідчуються підписом відповідального працівника і штемпелем станції (абзац 2 пункту 1.3 Правил оформлення перевізних документів).
Відповідно до абзацу 5 пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів “Відправник” зазначаються точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - відправника вантажу та його цифровий код. Якщо вантаж відправляється громадянами, то зазначаються прізвище, ім'я та по батькові особи, яка відправляє вантаж.
На виконання вказаних приписів статей 2 та 6 Статуту та пунктів 1.1, 1.3 та 2.1 Правил оформлення перевізних документів 12.12.2007 Відповідач склав накладну № 50318386, відповідно до якої зі станції Деконська Донецької залізниці на станцію Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці був відправлений вагон № 24254302 з вантажем -гіпс.
У вказану накладну Відповідач вніс про одержувача наступні дані: одержувач -ТОВ “Реал-1”, код -1379, поштова адреса: м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8.
18.12.2007 вагон № 24254302 з вантажем -гіпс прибув на станцію Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці.
Відповідно до частини 1 статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Згідно з частиною 2 статті 129 Статуту комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Частиною 4 статті 129 Статуту в усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
На виконання вказаних приписів статті 129 Статуту 18.12.2007 о 3 год. 27 хв. представниками станції Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці був складений акт загальної форми № 37(далі -Акт).
Відповідно до вказаного Акта при прийомі поїзда та розбірці документів виявлено, що в перевізочних документах вказано одержувач -ТОВ “Реал-1”, код -1379, м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8, а такого одержувача станція не має, вагон простоює в очікуванні виявлення вантажоодержувача. Крім того, у Акті також зазначено номер поїзда, номер накладної, номер контейнера та найменування вантажу.
18.12.2007 о 07 год. 10 хв. зі станції Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці на адресу станції Деконська Донецької залізниці було відправлено телеграму, у якій зазначалось, що при прийомі поїзда № 3631 о 03 год. 27 хв. та розбірці документів виявлено, що в перевізочних документах вказано одержувач вагону 21251302, відправка 50318386, вантаж гіпс -ТОВ “Реал-1”, код -1379, адреса: м. Київ, вул. Боричів узвіз, 8, а такого одержувача станція не має. Крім того, у вказаній телеграмі станція Київ-Жовтневий Південно-Західної залізниці просила повідомити кому видати вантаж, а також повідомила про те, що її представниками було складено Акт.
Відповідно до статті 43 Статуту вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну вантажоодержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. У разі неможливості подання вантажної квитанції відправник подає копію письмового або телеграфного повідомлення на адресу першого вантажоодержувача про таку зміну.
Відповідач скористався приписами статті 43 Статуту та змінив назву одержувача, що підтверджується повідомленням від 18.12.2007 № 4 станції Деконська Донецької залізниці.
Відповідно до частини 1 пункту 36 Правил видачі вантажів зміна одержувача вантажу на станції призначення здійснюється згідно із статтею 43 Статуту після одержання телеграфного повідомлення станції відправлення, якщо вантаж не видано одержувачу, зазначеному в накладній.
Згідно частини 2 пункту 36 Правил видачі вантажів станція призначення вносить зміни в накладну і дорожню відомість, закреслюючи першого і зазначаючи нового вантажоодержувача. Закреслювання провадиться так, щоб можна було прочитати найменування першого вантажоодержувача. Виправлення засвідчується підписом працівника станції, який вніс ці зміни, і штемпелем станції із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Документ, на підставі якого змінено одержувача, додається до дорожньої відомості.
Частиною 3 пункту 36 Правил видачі вантажів визначено, що начальник станції відправлення після одержання повідомлення станції призначення про зміну одержувача зазначає у квитанції про приймання вантажу нового одержувача, засвідчуючи це виправлення своїм підписом і штемпелем станції, квитанцію про приймання вантажу повертає відправнику.
На виконання приписів пункту 36 Правил видачі вантажів у накладній № 50318386, дорожній відомості № 50318386 та квитанції про приймання вантажу № 50318386 було зміно одержувача з ТОВ “Реал -1”на Комунальне підприємство “Регіональний центр матеріально-технічних ресурсів та маркетингу”. При цьому код одержувача 1379 та поштову адресу одержувача: м. Київ, Боричів узвіз, 8 змінено не було.
Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно статті 122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту визначено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач скористався приписамі статті 43 Статуту, після чого у накладній № 50318386, дорожній відомості № 50318386 та квитанції про приймання вантажу № 50318386 було зміно одержувача з ТОВ “Реал -1”на Комунальне підприємство “Регіональний центр матеріально-технічних ресурсів та маркетингу”. При цьому код одержувача 1379 та поштову адресу одержувача: м. Київ, Боричів узвіз, 8 змінено не було.
Поштова адреса Комунального підприємства “Регіональний центр матеріально-технічних ресурсів та маркетингу”є м. Київ, вул. Лепсе, 28, а ні : м. Київ, Боричів узвіз, 8, що підтверджується договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 7312963 від 18.01.2007, укладеним між Позивачем та Комунальним підприємством “Регіональний центр матеріально-технічних ресурсів та маркетингу”.
Таким чином, Відповідач вказавши не вірну адресу одержувача несе перед Позивачем відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 ГК України).
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Відповідно до пункту 3.15 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” від 29.05.2002 № 04-5/601 у застосуванні статті 118 Статуту слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Згідно з пунктом 21 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917 залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.
До матеріалів справи було надано акт приймання-здачі виконаних робіт від 31.12.2007р. № 131 до договору № 29/12/2-06 від 29.12.2006р., укладений між довірителем ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас»та повіреним ТОВ «Фірма Транзит», по експедируванню 9-ти вагонів з вантажем «гіпс»по маршруту ст.. Деконська Донецької залізниці -ст.. Київ-Жовтневий Південно-Західної західної залізниці, що підтверджує розмір доходу, який відповідач отримав за надання послуг щодо організації перевезення вантажу.
Відповідно до зазначеного акту приймання-здачі виконаних робіт загальна вартість послуг відповідача щодо організації перевезення вантажу за грудень 2007р. складає 49162,36 грн.
Відповідно до накладної № 50318386 перевезення вантажу -гіпс здійснювалось одним вагоном КР 24254302/22, отже, вартість послуг відповідача щодо організації перевезення вантажу за накладною № 50318386 складає 5462,48 грн., що є значно меншою сумою ніж штраф в розмірі 19370,00грн. нарахований позивачем.
Отже, розмір штрафу значно перевищує розмір плати, яку відповідач отримав за надання послуг щодо організації перевезення вантажу за накладною №50318386.
При новому розгляді справи відповідач звернувся до суду з клопотанням зменшити розмір штрафних санкцій, оскільки розмір штрафу значно перевищує розмір плати, яку відповідач отримав за надання послуг щодо організації перевезення вантажу за накладною № 50318386, що може значно вплинути на фінансовий стан відповідача. Відповідач, просить суд прийняти до уваги той факт, що позивач жодних збитків та витрат не поніс, також зазначає, що від вантажоодержувача на його адресу та на адресу станції не надходило жодних зауважень та скарг про невчасне отримання вантажу. Вантаж був своєчасно виданий належному вантажоодержувачу, ніяких дій станція призначення не вчиняла, щодо повідомлення вантажоодержувача, його розшуку та для своєчасної видачі вантажу, простоїв вагонів понад норму допущено не було.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; це ж питання врегульовано і в Оглядовому листі від 29.11.2007р. № 01-8/917 Вищого господарського суду України «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства»передбачено, що господарський суд має право зменшувати розмір штрафу, передбаченого п.п. 118 та 122 Статуту залізниць України.
Під час судового розгляду жодних заперечень з боку сторін (як позивача так і відповідача) про достовірність поданих доказів не надходило.
Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, об'єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, прийшов до висновку, що доводи відповідача заслуговують на увагу.
Судом при прийнятті рішення, взято до уваги твердження відповідача про те, що розмір штрафу значно перевищує розмір плати, яку відповідач отримав за надання послуг щодо організації перевезення вантажу; той факт, що позивач жодних збитків та витрат не поніс; що від вантажоодержувача на адресу відповідача та на адресу станції не надходило жодних зауважень та скарг про невчасне отримання вантажу; вантаж був своєчасно виданий належному вантажоодержувачу; ніяких дій станція призначення не вчиняла, щодо повідомлення вантажоодержувача, його розшуку та для своєчасної видачі вантажу; простоїв вагонів понад норму допущено не було.
Враховуючи ступень виконання зобов'язань, причини неналежного виконання зобов'язання, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, який порушив зобов'язання, до 10000грн.00коп.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
28.05.2009р. в судовому засіданні за згодою представників сторін, суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст..85 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Транзит”(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, ідентифікаційний код 24370434) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) 10000 (десять тисяч) грн. штрафу, 193 (сто дев'яносто три) грн. 70 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В решті частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя І.І.Борисенко
Рішення підписано:12.06.2009р.