ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 28/99
23.04.09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фотон”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Газ-Дніпро”, м. Київ
про стягнення 74 375,84 грн.
Суддя Копитова О.С.
При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Карманніков М.О. за довіреністю від 13.02.2009 року
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фотон” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Газ-Дніпро” про стягнення 74 375,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Газ-Дніпро” в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати отриманих на реалізацію автомобілів у відповідності до умов Дилерського договору №04 від 04.01.2007 року. При цьому за порушення строків оплати позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 8 475,84 грн.
Ухвалою суду від 23.02.2009 порушено провадження у справі призначено розгляд справи на 31.03.2009.
Ухвалою суду від 31.03.2009 року розгляд справи відкладено на 23.04.2009 року.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, доказів спростовуючи доводи позивача не надав, причини неявки в судове засідання невідомі.
В судовому засіданні 23.04.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
04.01.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фотон” (надалі по тексту ТОВ „ТД „Фотон”) (Дістріб'ютер) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Газ Дніпро” (надалі по тексту ТОВ „ТД „Газ Дніпро”) (Дилер) укладено Дилерський договір №04, відповідно до умов п.2.1 якого позивач доручає відповідачеві реалізовувати автомобілі марки Фотон, а також запасні частини до них (надалі -Продукція), а відповідач зобов'язується виконати доручення позивача з реалізації отриманої Продукції відповідно до плану продажів.
Пункт 6.1 Дилерського договору встановлює, що ціна на Продукцію, яка передається відповідачеві, встановлюється та безпосередньо визначається позивачем. Оплата здійснюється у безготівковому порядку в національній валюті України відповідно до отриманих рахунків-фактур на розрахунковий рахунок, вказаний позивачем.
Згідно з п.6.4 Дилерського договору оплата за Продукцію може здійснюватись наступним чином:
- в формі 100% передплати (пп. 6.4.1)
- протягом 3-х днів з моменту реалізації, але не більше ніж через 30 днів з моменту її отримання (пп..6.4.2);
- в формі часткової передплати (пп.6.4.3).
Відповідно до п.7.4 Дилерського договору Продукція передається відповідачеві за Специфікаціями, прийомо-передаточними актами або накладними.
Згідно з п.7.5 Дилерського договору в кінці кожного місяця сторони здійснюють звіряння та оформлення видаткових та податкових документів на продану Продукцію.
У відповідності до умов Дилерського договору позивачем 22.06.2008 року здійснено поставку відповідачеві автомобілю Богдан DF 20 на загальну суму 40 400 грн., а 30.07.2008 року здійснено поставку автомобілю Богдан DF 30 на загальну суму 35 500 грн.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними №ТФ-0000476 на суму 40 400 грн. та №ТФ-0000560 на суму 35 500 грн. Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печатками позивача.
Особа, що прийняла Продукцію від імені відповідача діяла на підставі Довіреностей ЯПА №084542 від 24.06.2008 року, ЯПА №08456442 від 30.07.2008 року виданих відповідачем.
Як свідчать матеріали справи всупереч умовам Дилерського договору відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар у строки, визначені в договорі. Так, відповідач 22.10.2008 року здійснив лише часткову оплату вартості отриманого автомобіля Богдан DF 20 на суму 10 000 грн. Вартість автомобілю Богдан DF 30 не сплачена у повному обсязі.
Доказів здійснення попередньої оплати вартості отриманих автомобілів матеріали справи не містять.
31.12.2008 року позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого на момент складання цього акту відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем у розмірі 65 900 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення матеріали справи не містять.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Суд вбачає, що укладений сторонами спору Дилерський договір №04 за своєю правовою природою є змішаним договором, та поєднує у собі елементи договорів комісії та поставки. При цьому, до правовідносин сторін, які випливають з Дилерського договору №04 в частині поставки позивачем автомобілів, та оплати відповідачем вартості поставлених автомобілів, слід застосовувати положення Цивільного кодексу України про договори поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Факт отримання товару відповідачем матеріалами справи підтверджений, однак відповідач у встановлені законодавством строки повністю не розрахувався.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п.6.4 Дилерського договору оплата за Продукцію може здійснюватись протягом 3-х днів з моменту реалізації, але не більше ніж через 30 днів з моменту її отримання.
Позивач не надав доказів реалізації відповідачем отриманих від позивача автомобілів. Відтак, суд вважає, що відповідач повинен був розрахуватись за отриманий автомобіль Богдан DF 20 до 24.07.2008 року включно. За автомобіль Богдан DF 30 відповідач мав розрахуватись до 29.08.2008 року включно.
Як встановлено вище, відповідач у встановлені Договором строки з позивачем не розрахувався.
З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 65 900 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Підпункт 14.1.1 Дилерського договору встановлює, що за несвоєчасну сплату сум, які належать позивачеві, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання перед позивачем законними та обґрунтованими. При цьому слід зазначити, що позивач в позовній заяві просить стягнути пеню за автомобіль Богдан DF 20 за період з 27.06.2008 року по 22.10.2008 року у розмірі 2 836,03 грн., за період з 22.10.2008 року по 29.01.2009 року у розмірі 1 805,76 грн., та за автомобіль Богдан DF 30 -за період з 02.08.2008 року по 29.01.2009 року. Господарський суд не погоджується з таким розрахунком позивача, оскільки як було встановлено вище, факт порушення грошового зобов'язання з оплати вартості автомобілю Богдан DF 20 мав місце лише з 25.07.2008 року, а автомобілю Богдан DF 30 -лише з 30.08.2008 року.
Таким чином, суд вбачає, що за прострочення платежу за автомобіль Богдан DF 20 підлягає стягненню сума пені:
За період з 25.07.2008 року по 22.10.2008 року у розмірі 2 387,64грн.
За період з 23.10.2008 року по 25.01.2009 року у розмірі 1 896,96 грн.
За прострочення платежу за автомобіль Богдан DF 30 підлягає стягненню сума пені за період з 30.08.2008 року по 29.01.2009 року у розмірі 3 546,45 грн.
Таким чином стягненню підлягає сума пені за прострочення платежу за отримані автомобілі в загальному розмірі 7 831,05 грн.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.
Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Газ-Дніпро” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе,86, ід. код. 31353807, р/р 26009301176 в АКБ „Форум” м. Києва, МФО 322948 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Фотон” (04176, м. Київ, вул. електриків, 29а, ід. код. 33639465, р/р 26001301007650 в ВАТ ВТБ Банк м. Києва, МФО 321767) 73 731,05 грн. (сімдесят три тисячі сімсот тридцять одна гривня п'ять копійок), з яких 65 900 грн. (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот гривень) основний борг, 7 831,05 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять одну гривню п'ять копійок) пеня, витрати на сплату державного мита в сумі 737,32 (сімсот тридцять сім гривень тридцять дві копійки) грн. та 116,97 (сто шістнадцять гривень дев'яносто сім копійок) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Суддя О.С. Копитова