Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"17" червня 2009р. Справа № 40/125-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Горбачова Л.П. (доповідач), Лакіза В.В.,
при секретарі Анікіній К.Е.
за участю представників:
позивача - Черняк І.Ю. ( дов. № б/н від 18.05.2009р. )
1-го відповідача - Жирний О.С. ( дов. ВМА № 835088 від 29.12.2008р. )
2-го відповідача - Гайсин Р.Р. ( дов. № 6Д-08 від 29.12.2008р. )
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №195 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2008р. по справі №40/125-08
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Харківська ТЕЦ-5”, Харківська область, с. Подвірки
до 1. Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз”, м. Харків
2. Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, м. Київ
про стягнення 10 989 340 грн., -
встановила:
У судовому засіданні 10.06.2009 року було оголошено перерву до 17.06.2009 року до 12 год. для виготовлення повного тексту постанови.
В липні 2008 року ВАТ “Харківська “ТЕЦ-5” звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” про стягнення з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” на користь ВАТ “Харківська “ТЕЦ-5” - 9319869,87 грн. збитків, завданих неправомірним обмеженням постачання газу в період з 19.06.2008 року по 30.06.2008 року включно (а.с. 4 -а.с. 5 том 1).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” на користь ВАТ “Харківська “ТЕЦ-5” - 10989340 грн. збитків, завданих неправомірним обмеженням постачання газу в період з 19.06.2008 року по 30.06.2008 року включно (а.с. 89 -а.с. 90 том 1).
Ухвалою від 01.09.2008 року господарський суд Харківської області за клопотанням позивача залучив до участі у справі в якості другого відповідача - ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” ( а.с. 4 - а.с. 7 том 2 ).
Рішенням від 23.10.2008 року господарський суд Харківської області по справі № 40/125-08 (суддя Хотенець П.В.) позов задовольнив частково. Суд стягнув з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” на користь ВАТ “Харківська “ТЕЦ-5” - 10989340 грн. збитків внаслідок обмеження газопостачання з 19.06.2008 року по 30.06.2008 року включно та судові витрати. У задоволенні решти позовних вимог відмовив (а.с.10 - а.с. 16 том 3).
Перший відповідач, ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в повному обсязі та винести нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що перший відповідач неодноразово інформував позивача про відсутність у позивача ресурсів природного газу на червень 2008 року та про необхідність припинення споживання природного газу. Однак вказана вимога залишилась без будь-якого реагування з боку позивача. Відповідно до п.10 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживача, крім населення, саме споживач несе встановлену законодавством відповідальність за безлімітне газоспоживання. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі ( а.с. 37 -а.с. 43 том 3 ).
У судовому засіданні представник першого відповідача підтримав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач проти апеляційної скарги заперечує. Вважає її безпідставною та необґрунтованою. У відзиві посилається на те, що за наявності природного газу у другого відповідача у підземних сховищах газу, перший відповідач повинен був здійснити транспортування природного газу відповідно до умов договору № 117-36. Також посилається на інші обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с. 80 -а.с. 83 том 3 ).
У судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Другий відповідач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. У відзиві посилається на те, що господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов правильного висновку, що відбір газу із страхового запасу дозволений протягом періоду відбору газу, який не обмежений будь-якими календарними датами, а перший відповідач навмисно вводить в оману суд, перекручуючи зміст п 2.5 договору. Також посилається на інші обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу ( а.с. 85 - а.с. 90 том 3 ).
У судовому засіданні представник другого відповідача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на статті 22 та 1166 Цивільного кодексу України, та просить стягнути збитки з першого відповідача, а саме, з ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України”, бо на його думку саме перший відповідач винен в тому, що позивачем було порушено погодинний диспетчерський графік електричного навантаження 19 червня 2008 року, у зв'язку з відключенням позивача від газопостачання.
Однак, відповідно до п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року, перший відповідач як газотранспортне підприємство "Нафтогаз України" забезпечує транспортування природного газу споживачам у межах виділених постачальниками планових обсягів (лімітів) природного газу.
Абзац 8 п.12 Порядку забезпечення споживачів природним газом передбачає, що газотранспортні підприємства обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку, для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.
Постановою Кабінету Міністрів України №1687 затверджено Порядок пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживача, крім населення, який визначає процедуру припинення (обмеження) газопостачання підприємствам - споживачам природного газу у разі, в тому числі, відбору природного газу за відсутності у споживачів планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, який виділяється постачальником.
Пунктом 2 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживача, крім населення, передбачено, що газопостачання може бути припинено (обмежено) споживачем або газорозподільним, газотранспортним підприємством чи державною інспекцією з енергозбереження.
Відповідно до п. 3 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживача, крім населення, газотранспортне підприємство з власної ініціативи у випадку відсутності у споживача ліміту природного газу припиняє газопостачання згідно з умовами договору на транспортування газу. В іншому разі припинення (обмеження) газопостачання здійснюється за дорученням постачальника на підставі укладеного з ним договору.
Перший відповідач неодноразово інформував позивача про відсутність у нього ресурсів природного газу на червень 2008 року та про необхідність припинення споживання природного газ. Так в листі від 10.06.2008 року вих. № 173-Д позивачу вкотре було запропоновано припинити споживання газу у зв'язку з відсутністю ресурсів газу та оформити право на споживання газу в установленому порядку. ( а.с. 136 том 1 ).
Позивачем не було укладено договору на постачання природного газу на виробництво електричної енергії з 01.04.2008р. по червень 2008 року включно.
Згідно п. 10 Порядку пооб'єктового припинення (обмеження) газопостачання споживача, крім населення, саме споживач несе встановлену законодавством відповідальність за безлімітне газоспоживання.
Відповідно до ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у статті 1166 Цивільного кодексу України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за завдану шкоду та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
а) наявність шкоди, яка полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється правом, або у зменшенні майнової сфери потерпілого;
б) протиправна поведінка (дія, бездіяльність) заподіювача шкоди, що означає порушення особою вимог правової норми;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою;
г) вина, яка може проявлятись у формі умислу та/або необережності.
Отже, чинним законодавством встановлено, що підставою для відшкодування завданої майнової шкоди є протиправна діяльність (бездіяльність) заподіювача шкоди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що позивачем не доведений причинний зв'язок та вина першого відповідача у заподіянні шкоди ( завданих збитках ), як і фактичне завдання збитків з вини першого відповідача.
Щодо позовних вимог до другого відповідача Закритого акціонерного товариства “УКРГАЗ-ЕНЕРГО”, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 4 статті 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду Харківської області позивач в позовній заяві зазначив в якості відповідача лише ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” та зміст позовних вимоги лише до нього ( а.с. 4 -а.с. 74 том 1 ).
27.08.2008 року позивач подав клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” і ухвалою від 01.09.2008р. господарський суд залучив ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” до участі у даній справі в якості другого відповідача ( а.с. а.с. 89 -а.с. 108 том 1 ), а.с. 4 -а.с. 7 том 2 ).
Однак, як вбачається з зазначеного клопотання позивач не визначився щодо позовних вимог до другого відповідача, лише зазначивши, що перший відповідач в відзиві на позовну заяву посилається на те, що ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” у червні 2008 року не виділило обсягів природного газу для позивача, а тому в такому випадку ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” допустило порушення умов договору на постачання природного газу № 156/77/Т-08 від 29.01.2008р. і має нести відповідальність за завдані позивачу збитки і просив з метою повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та притягнення до відповідальності винного в протиправному обмеженні газопостачання залучити ЗАТ “УКРГАЗ-ЕНЕРГО” до участі у даній справі в якості другого відповідача ( а.с. 149 -а.с. 152 том 1 ).
Зміст позовних вимог -це обраний позивачем згідно з чинним законодавством засіб захисту права, про що він порушує клопотання перед господарським судом. Отже позовна заява має містити належним чином обґрунтовані вимоги як з фактичного, так і з правового боку. В позовній заяві про відшкодування збитків повинно бути викладено: зміст позовних вимог, тобто в чому полягають збитки, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдані ці збитки та зазначення доказів, що підтверджують позов.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що позивач не визначився щодо позовних вимог до другого відповідача, не зазначив жодних підстав вини другого відповідача та не просив стягнути збитки з другого відповідача.
У відповідності до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що позивач не визначився щодо позовних вимог до другого відповідача та не довів наявність неправомірних дій першого відповідача. З матеріалів справи не вбачається причинний зв'язок та вина першого відповідача в заподіянні шкоди ( завданих збитках ), як і фактичне завдання збитків з вини першого відповідача.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга першого відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п.1, 2 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.
Рішення від 23.10.2008р. господарського суду Харківської області по справі № 40/125-08 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Відмовити Відкритому акціонерному товариству “Харківська ТЕЦ-5” у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Повний текст постанови підписаний та проголошений у судовому засіданні 17.06.2009р.
Головуючи суддя Істоміна О.А.
Судді Горбачова Л.П.
Лакіза В.В.