Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
11.06.2009
Справа №2-29/382-2009
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріель», (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 9. кв. 18; 95034, м. Сімферополь, вул. Донська, 6).
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зеніт», (98181, м.Феодосія, с. Ближне, вул. Боєва, 60).
За участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінгента», (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14).
Про стягнення 142 438,60 грн. боргу та штрафу.
За зустрічною позовною заявою - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зеніт», (98181, м. Феодосія, с. Ближне, вул. Боєва, 60).
До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріель», (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 9. кв. 18; 95034, м. Сімферополь, вул. Донська, 6).
Про стягнення 179 703,51 грн. збитків.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Петрова Л. В., довіреність №1 від 28.05.2008р., представник.
Від відповідача - не з'явився.
Третя особа - не з'явився.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріель» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зеніт» про стягнення заборгованості в сумі 142 438,60 грн., з яких: 95 505,10 грн. сума основного боргу, 46 384,00 грн. штраф та 549,50 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу.
У свою чергу, ТОВ «Агрофірма Зеніт» звернулось до господарського суду АР Крим із зустрічним позовом до ТОВ «Агрофірма Зеніт» про стягнення 179 703,51 грн. збитків.
Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ «Аріель» поставляло ТОВ «Агрофірма Зеніт» пестициди, які не підлягають застосуванню та на які відсутня необхідна документація.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 лютого 2009р. для сумісного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зеніт».
ТОВ «Аріель» проти зустрічного позову заперечує посилається на його необґрунтованість.
Третя особа, у письмових поясненнях по справі зазначила, що продукція яку продає ТОВ «Сінгента» є сертифікованою, та до кожного продукту додається особлива технологія застосування, якої необхідно дотримуватися, щоб уникнути негативних наслідків.
За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.
В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
встановив:
Відповідно до договору купівлі продажу № 54 від 13.03.2008р. (далі договір, а.с. 9-11) ТОВ «Аріель» передав у власність ТОВ «Агрофірма Зеніт» засоби захисту рослин в асортименті на суму 320305,10 грн. з ПДВ згідно видаткових накладних і довіреності.
ТОВ «Агрофірма Зеніт» здійснило оплату частково у розмірі 224800 грн. наступними платежами: у розмірі 25500 грн. - 14.03.2008р.; 15000 грн. - 17.06.2008р. і 09.07.2008р.; 184300 грн. 11.09.2008р., 08.10.2008р., 13.10.2008р., 30.10.2008р., 10.11.2008р.
ТОВ «Аріель» посилається на те, що ТОВ «Агрофірма Зеніт» не виконало грошові зобов'язання в сумі 95505,10 грн.
Пунктом 5.1.2 договору, встановлений термін виконання грошового зобов'язання до 01 вересня 2008р.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що після настання терміну оплати згідно п. 5.1.2. оплата товару не буде проведена, покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 21 % від вартості неоплаченої партії товару.
Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.
Позивач за первісним позовом розрахував суму штрафу у розмірі 46384,00 грн. та 3% річних в сумі 549,50 грн.
ТОВ «Агрофірма Зеніт» у відзиві на первісний позов підтвердило наявність заборгованості в сумі 95505,10 грн., однак на думку відповідача за первісним позовом, сума неустойки, внаслідок відмови ТОВ «Аріель» проводити експертизу, надати необхідну інформацію та сертифікати раз з вартістю препаратів перевищує суму стягнення заявлену ТОВ «Аріель», тому первісному позову слід відмовити.
Крім того, ТОВ «Агрофірма Зеніт» посилається на те, що позивач за первісним позовом поставляв ТОВ «Агрофірма Зеніт» пестициди без належних документів, що спричинило позивачу за зустрічним позовом збитків.
Так, позивач за зустрічним позов посилається на те, що на полі № 1 - площею 82 га та № 3 - площею 46 га 28-30 серпня 2008 року за 10 діб до посіву проведена по вказівці нач. Відділу ЗЗР ТОВ «Аріель» Перепадіна А.А. обробка ґрунту з застосуванням препарату «Ураган - Форте» - 2,5 л/га та «Банвел» 150 гр/га. Насінній матеріал - озимий ріпак (гібрид «Ексагон») був внесений згідно норм 600 тис шт./га в період 8-13 вересня 2008 р. 24.09.08 р. пройшли дощі в кількості 70 мл.
Після появлення всходів було виявлене істотне пошкодження та загибель всходів на полях в обсязі 60-70%.
На ланах № 7 - площа 24 га та № 12 - площа - 69 га, де 2-5 жовтня була посіяна гірчиця, насіння якої були протравлені препаратом «Круізер» та «Ламбрадор».
Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідно до вимог п. 2.3 договору № 54 проведене дослідження Державною Інспекцією захисту рослин від 09.10.08 р. по аналітичному контролю якості пестицидів, згідно якого отримані від ТОВ «Аріель» препарати «Круізер» та «Банвел» взагалі не підлягали застосування на ріпаку та гірчиці.
Головна державна інспекція захисту рослин АРК видала висновок від 03.11.08 р. зразків насінного матеріалу (ріпак та гірчиця), з якого витікає, що насіння гірчиці протравленої взагалі не дали всходів.
29 жовтня 2008 року комісія, яку очолював заступник управління Ленінської РДА АРК здійснила огляд полів, на яких було посіяно ріпак та гірчицю. Згідно висновків комісії всходи відсутні та відбулася фактична загибель посіяних культур, які були засіяні в оптимальні строки за сприятливих погодних умов з дотриманням агротехнологічних вимог.
ТОВ «Агрофірма Зеніт» посилається на те, що внаслідок не надання ТОВ «Аріель» рекомендацій, щодо застосування вказаних пестицидів, ТОВ «Агрофірма Зеніт» понесло збитки у вигляді прямих витрат в сумі 179703,51 грн.
Суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, у зв'язку з наступним.
Стаття 32 ГПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи пояснення третьої особи, суд встановив, що препарат «Круізер» не підлягає застосуванню на гірчиці, а на рапсі дозволений: «Круізер» - це інсектицид системної дії для обробки насіння різними методами.
ТОВ «Агрофірма Зеніт» посилається на те, що препаратом «Круізер» було оброблене насіння гірчиці. При цьому відповідно до Переліку в графі «культура яка обробляється» вказаний винятковий перелік: кукурудза, соняшник, буряк цукровий, картопля, льон, ріпак і сорго», але не вказана гірчиця (том 2, а.с. 26-27).
Препарат «Банвел»не підлягає застосуванню на гірчиці і ріпаку. «Банвел» - це селективний гербіцид системної дії післясхідного застосування проти однорічних і багаторічних дводольних широколистих бур'янів на посівах зернових і кукурудза. Застосовується відповідно до Переліку тільки на культурах: озима і ярова пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза.
Вказані партії товару препаратів «Банвел» і «Круізер» поставлені на адресу ТОВ «Аріель», як і інші препарати однойменний товар відвантажувався на адресу ТОВ «Аріель» численними партіями за договором і в 2007 і в 2008 році. Тому вказівка на номер партії АФ «Зеніт» не має істотного значення у справі, оскільки будь-який препарат виробника «Сінгента» знаходитися у фірмових каністрах з відповідними маркіровками. І фальсифікація товару перевірена відповідними лабораторіями системи УКРСЕПРО.
Суд вважає не обґрунтованим посилання позивача за зустрічним позовом про те, що препарати які йому поставлялися не відповідали сертифікатам, оскільки відповідно до Наказу Міністерства екології і природних ресурсів України від 19.02.2001р. №56 Державна інспекція захисту рослин АРК не включена в «Перелік науково-дослідних інститутів і установ, яким надається право на проведення державних випробувань препаратів».
Слід зазначити, що інформація про препарати письмово міститься на етикетках каністри. Підтвердженням якості поставленого товару, згідно договору і вимог є сертифікат якості.
У інших випадках згідно ст. 10 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» вся необхідна інформація про будь-які препарати будь-якого виробника міститься в «Переліку пестицидів і агрохімікатів., дозволених до використання в Україні».
Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 04.03.1996 року «Про затвердження порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації і перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», для державної реєстрації препаратів виробник подає документи в перелік яких входить зокрема: звіт про результати державних випробувань препарату, зразок етикетки і інструкції по безпечному застосуванню препаратів і т.і. Після чого згідно даних Державного реєстру (п.35 Порядку) Мінприроди розробляє і видає Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, тобто розміщує всю необхідну інформацію в доступних джерелах обов'язкових для використання.
Крім того, суд вважає, що ТОВ «Аріель» не був зобов'язаний виїжджати на огляд полів для використання ТОВ «Агрофірма Зеніт» засобів захисту рослин, оскільки такий обов'язок не передбачений договором купівлі продажу № 54 від 13.03.2008р.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно п.2 ст.224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Пункт 1 ст.225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Враховуючи викладені обставини, матеріали справи та встановлені судом факти, суд приходить до висновку, що відсутні докази протиправної поведінки з боку ТОВ «Аріель», що виключає по суті настання шкідливого результату для ТОВ «Агрофірма Зеніт» внаслідок дій саме ТОВ «Аріель».
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Агрофірма Зеніт» не підлягають задоволенню.
Щодо вимог за первісним позовом, то з огляду на ст.ст 525, 53, 611, 625 ЦК України вини цілкому обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові вітрити за первісним позовом суд покладає на відповідача, а за зустрічним позовом на позивача в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.82 - 84 ГПК України, суд -
1. Первісний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Зеніт», (98181, м.Феодосія, с. Ближне, вул. Боєва, 60, код ЄДРПО України 31185217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріель», (95034, м. Сімферополь, вул. Шполянської, 9. кв. 18; 95034, м. Сімферополь, вул. Донська, 6, код ЄДРПО України 31795341) заборгованість в сумі 95505,10 грн.; штраф в сумі 46384,00 грн.; 3% річних в сумі 549,50 грн.; судові витрати по сплаті держаного мита в сумі 1424,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.