ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 2/40
26.05.09
За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування
житлового фонду Святошинського району міста Києва»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна СБ»
про стягнення 141 370 грн. 64 коп.
Суддя Домнічева І.О.
Представники: не з'явилися
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна СБ» про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 141 370,64 грн. за Договором № 179 від 24.09.07р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2009р. порушено провадження у справі.
Суддя, що розглядає дану справу, з 01.02.09р. по 13.03.09р. включно перебувала на лікарняному. Після виходу судді з лікарняного справа була повторно призначена до розгляду по суті.
Від позивача надійшло Уточнення до позовної заяви, відповідно до якого позивач уточнює позовні вимоги та просить стягнути саме заборгованість по орендній платі та платі за землю (все з ПДВ), всього в сумі 141 370,64 грн. за Договором № 179 від 24.09.07р.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з врахуванням заяви про їх уточнення.
Представники Відповідача в своєму відзиві просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.
Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Представники сторін в призначене судове засідання 26.05.09р. не з'явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Сторони були завчасно повідомлені про призначення судом засідання на 26.05.09р. -а саме ухвалою від 14.05.09р. судом було відкладено розгляд справи на 26.05.09р. о 12 год. 00 хв.
Сторонами не надано доказів, що вони були позбавлені можливості направити повноважних представників в судове засідання, в тому числі своїх керівників, зважаючи на що судове засідання 26.05.09р. проводилось за відсутності повноважних представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(Позивач) є правонаступником Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району м. Києва (КП УЖГ) відповідно до рішень Святошинської районної у м. Києві ради №160 від 27.12.07р., №212 від 24.04.08р., №220 від 19.06.2008р.
Відповідно до ст. 2 п.п. 2.1 Статуту Позивач є повноважним правонаступником майнових прав та зобов'язань в частині квартирної та орендної плати КП УЖГ Святошинського району м. Києва та КП «Галагани».
Між КП УЖГ Святошинського району м. Києва, правонаступником якого є Позивач, та Товариством з обмеженою відповідальність «Україна СБ» (Відповідачем) на підставі розпорядження Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації за № 1314 від 30.07.2007р. «Про продовження терміну дії договору оренди нежитлового приміщення по вул. Жмеринська, 30 загальною площею 469,5 кв. м., в тому числі перший поверх - 337,9 кв. м., другий поверх - 131,6 кв.м.»був укладений договір оренди нежитлового приміщення №179 від 24.09.2007 р. (Договір) .
Термін дії Договору встановлено з 24.09.2007р. до 23.09.2008р.
Згідно умов Договору, а саме п.п. 3.1., 3.3, 3.6., 4.2 Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі щомісячно сплачувати Орендодавцеві плату за оренду приміщення та експлуатаційні витрати не пізніше 10-го числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Нарахування орендної плати та експлуатаційних витрат встановлено п.п. 3.1., 3.2, 3.6. Договору та відповідно до додатків до Договору.
Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не сплатив Позивачу орендну плату та плату за землю (все з ПДВ), внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 141 370,64 грн. (Сто сорок одна тисяча триста сімдесят грн. 64 коп.)
19.12.2008р. Відповідачу було направлено лист-претензію №630 з вимогою терміново сплатити заборгованість та з попередженням про вирішення справи в суді; в матеріалах справи відсутні докази відповіді на зазначену претензію.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема правонаступництва. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тобто, відповідно до норм статті 517 ЦК України, боржник вправі вимагати від нової сторони-кредитора доказів переходу до неї прав по зобов'язанню. До надання таких даних боржник має право не виконувати зо бов'язання, не ризикуючи при цьому його про строчити (ст. 612 ЦК). Натомість, відповідна ситуація повинна розглядатися як простро чення кредитора, яке тягне наслідки за ст. 613 ЦК України.
Відповідно до ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
При розгляді справи судом встановлено, що в порушення вищенаведених норм, Позивачем не надано суду доказів того, що ним у встановленому законом порядку було повідомлено Відповідачу, що Позивач став правонаступником майнових прав та зобов'язань в частині квартирної та орендної плати КП УЖГ Святошинського району м. Києва (тобто новим кредитором не надано боржникові доказів переходу до цього нового кредитора прав у зобов'язанні), і також Позивачем не надано доказів того, що між ним та Відповідачем було укладено правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні як це передбачено ст. 513 ЦК України (у Договорі); в матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Судом встановлено, з огляду на положення ст. 612 та 613 ЦК України, що прострочення Відповідача по виконанню умов Договору (в частині сплати орендної плати і плати за землю) не настало, оскільки це зобов'язання не могло бути виконане Відповідачем внаслідок прострочення Позивачем свого обов'язку повідомити Відповідачу про те, що Позивач є правонаступником КП УЖГ Святошинського району м. Києва по Договору, і Відповідач повинен вже йому, а не КП УЖГ Святошинського району м. Києва, сплачувати передбачені договором платежі з оренди та компенсації плати за землю.
Лист претензія від 19.12.2008р №630 з вимогою терміново сплатити заборгованість та з попередженням про вирішення справи в суді, як вбачається з тексту даної претензії, не містить повідомлення про правонаступництво Позивача за КП УЖГ Святошинського району м. Києва, а також не містить додатків - доказів переходу до нового кредитора (Позивача) прав у зобов'язанні (Договорі).
Зважаючи на все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є нормативно та документально необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Як вже було зазначено вище, відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Тобто Позивач не позбавлений права повторного звернення до суду з позовом, за умови виконання Позивачем передбаченого законом обов'язку повідомити Відповідачу про те, що Позивач є правонаступником КП УЖГ Святошинського району м. Києва по Договору, і Відповідач повинен вже йому, а не КП УЖГ Святошинського району м. Києва, сплачувати передбачені договором платежі, зокрема з орендної плати та плати за землю.
Відповідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на Позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя І.О.Домнічева
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення -15.06.2009р.