"09" червня 2009 р.
11:00
Справа № 14/20/09
За позовом: Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська агропромтехніка», Миколаївська область, с.Сливине,вул.Центральна,2а
До відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул.Артилерийська,52
Суддя - Цвєткова П.В.
При секретарі - Маліченко А.А.
Від позивача : Свиридов А.І. директор
Від відповідача : Скляренко І.М. дов. від 02.06.2008 р. за № 10143/07
В засіданні присутній
Суть спору: про скасування вимоги № Ю-609 від 18.06.2008 р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва № Ю-609 від 18.06.2008 р. на суму 83 892 грн. 67 коп.
Відповідач позов не визнає та просить в позові відмовити посилаючись на те, що відповідно до ст. 14,17 Закону України від 09.07.2003 р. за № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»позивач є страхувальником, а страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно ч.1 ст. 5 Закону України від 09.07.2003 р. за № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить цьому закону. Посилання позивача на те, що Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. платники єдиного податку не є платниками збору на обов'язкове соціальне страхування, є хибними, оскільки Указ Президента регулює податкові правовідносини, до яких страхові внески не відносяться.
Ухвалами суду від 12.02.2009 р, 12.03.2009 р., 21.04.2009 р.,12.05.2009 р. розгляд справи відкладався для проведення сторонами звірки розрахунків, ініціатива по звірці покладалась на позивача. Позивач без поважних причин ухвали суду не виконав, акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками суду не надав. Відповідно до п.6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справ, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив таке:
На підставі акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків (зборів) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Відкритого акціонерного товариства «Миколаївська агропромтехніка»№ 124 від 18.06.2008 р. відповідач донарахував позивачу внесків на загальну суму 83 892 грн. 67 коп. Відповідач надіслав позивачу вимогу про сплату боргу № Ю-609 від 18.06.2008 р. на суму 83 892,67 грн. Позивач оскаржив вимогу до Пенсійного фонду України, який надіслав рішення про результати розгляду скарги, в якому виконання вимоги про сплату боргу УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва від 18.06.2008 р. в частині стягнення страхових внесків за період 2004р. -І кв.2005 року тимчасово зупинив.
Позивач просить скасувати вимогу від 18.06.2008 р., оскільки вважає, що законодавством України не встановлено розмір страхового внеску, тому відсутні підстави для його нарахування та сплати. Згідно Закону України № 3583-ІV від 16.03.2006 р. донарахування та фінансові санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004-І кв.2005 р. не застосовуються. Крім того, позивач вважає, що він, як платник єдиного податку не повинен сплачувати збір на обов'язкове соціальне страхування, оскільки Указом Президента № 727/98 від 03.07.1998 р. закріплено, що платники єдиного податку не є платниками збору.
Господарський суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 14,17 Закону України від 09.07.2003 р. за № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до страхувальників відносяться -юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування ( єдиний податок). Страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. за № 1058 « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками в порядку і розмірах визначених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР. Статтею 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР встановлена ставка внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які використовують працю найманих працівників у розмірі 33,2 % від фактичних витрат на оплату праці працівників.
Згідно преамбули та статті 1Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - 1 кварталу 2005 року" № 3583-IV регулюються суперечності, які виникли при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-ІV та Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25 березня 2005 року № 2505-IV у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, які були сплачені ними у складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України діючого на той час Закону України № 2285-ІV.
Статтею 2 Закону України № 3583-ІV визначено, що донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році -І кварталі 2005 року, не застосовуються.
Тобто законодавець визначив, що донарахування згідно ст. 2 Закону України № 3583-ІV стосується лише частини внесків, яка не була сплачена страхувальником в період 2004 року -І квартал 2005 року безпосередньо на рахунки органів Пенсійного фонду або не погашена у порядку, визначеному ч. 5 ст. 106 Закону України № 1058.
Указ Президента України від 03.07.1998 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»є нормативним актом сфера дії якого розповсюджується на податкові правовідносини, а страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, та на них не поширюється податкове законодавство.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254 КАСУ, господарський суд
В позові відмовити.
Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
П.В.Цвєткова