ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/40
01.04.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»
До Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
Про спонукання до укладення додаткової угоди до договору
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь представники:
Від позивача Решетняк Н.Б. -представник за довіреністю № 209/09-а від 02.02.09.;
Маліна Т.І. -представник за довіреністю № 204/09-а від 16.01.09.
Від відповідача Морозов О.О. -представник за довіреністю № 101 від 24.03.08.
Рішення прийнято 01.04.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 03.02.09. по 26.02.09., з 26.02.09. по 19.03.09., з 19.03.09. по 01.04.09.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»до Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»про:
- спонукання укласти додаткову угоду № 9 до Договору про надання телекомунікаційних послуг № 803620-520 від 20.09.07. у редакції Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», якою термін дії договору продовжується до 31.12.09., всі інші умови договору залишаються незмінними;
- визнання додаткової угоди № 9 до Договору про надання телекомунікаційних послуг № 803620-520 від 20.09.07. такою, що набирає чинності з 01.01.09.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.08. позивачем з метою продовження терміну дії Договору на наступний календарний рік на адресу відповідача було направлено підписаний уповноваженими особами позивача та скріплений печаткою проект Додаткової угоди № 9 до Договору у двох примірниках. Відповідач відмовився від укладення Додаткової угоди № 9 в редакції позивача і запропонував встановити симетричні розрахункові такси. Позивач не погоджується із запропонованими відповідачем симетричними розрахунковими таксами та вважає, що оскільки ВАТ «Укртелеком»є монополістом на ринку місцевого та міжміського телефонного зв'язку, то розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційної мережі ВАТ «Укртелеком»встановлюються відповідно до рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 351 від 06.09.06. «Про затвердження Порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку», а саме на рівні розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг рухомого (мобільного) зв'язку, а тому повинна залишитись незмінною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.09. порушено провадження у справі № 30/40, розгляд справи призначено на 03.02.09. о 15-00.
В судовому засіданні 03.02.09. позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 30/40.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно п. 1.1 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження викладеного в клопотанні, а саме, що зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відносини між ТОВ «Астеліт» та ВАТ «Укртелеком», які регулюються Договором № 803620-520 від 20.09.07. є відносинами на ринку міжміського телефонного зв'язку, а оскільки ВАТ «Укртелеком»не є монополістом на ринку міжміського телефонного зв'язку, то відповідні розрахункові такси підлягають договірному регулюванню і не регулюються Національною комісію з питань регулювання зв'язку України. Також, відповідач стверджує, що не зобов'язаний укладати Додаткову угоду № 9 в редакції позивача.
В судових засіданнях 03.02.09., 26.02.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу країни оголошувались перерви.
В судовому засіданні 19.03.09. судом оголошено перерву до 01.04.09. о 16-15 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/40.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
20.09.07. між ВАТ «Укртелеком»та ТОВ «Астеліт»було укладено Договір № 803620-520 про надання телекомунікаційних послуг (далі -Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом договору є надання Сторонами мережі яких взаємоз'єднуються взаємних телекомунікаційних послуг, а також порядок та умови розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. 7.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.07. А, пунктом 7.2 Договору встановлено, що продовження дії Договору оформлюється укладенням додаткової угоди до нього.
Додатковою угодою № 3/857 до Договору, підписаною Сторонами 01.12.07., строк дії Договору продовжено до 31.12.08.
26.11.08. ТОВ «Астеліт»на адресу ВАТ «Укртелеком»було направлено проект Додаткової угоди № 9, відповідно до якої пропонувалось продовжити термін дії Договору до 31.12.09., а всі інші умови договору залишити незмінними.
ВАТ «Укртелеком»листом № 12378-362-1 від 08.12.08. повідомило ТОВ «Астеліт», що пропозиції ВАТ «Укртелеком»щодо нових умов надання послуг завершення з'єднань між мережами ВАТ «Укртелеком» та ТОВ «Астеліт», а саме, застосування з 01.01.09. симетричних розрахункових такс, надані в листі № 11367-362-1 від 13.11.08. У зв'язку з цим ВАТ «Укртелеком»вдруге повідомило позивача про неможливість продовження терміну дії Договору на наступний календарний рік на існуючих умовах.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до пунктів 5, 7 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про телекомунікації», оператори телекомунікацій мають право на: установлення тарифів на телекомунікаційні послуги, що ними надаються, крім тих послуг, тарифи на які регулюються державою відповідно до цього Закону; з'єднання телекомунікаційних мереж, що знаходяться в його власності або користуванні, з телекомунікаційними мережами, що знаходяться у власності або користуванні інших операторів, відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про телекомунікації», при взаємо з'єднанні телекомунікаційних мереж технічні, організаційні та економічні умови взаємо з'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємо підключаються.
Судом встановлено, що твердження позивача ґрунтуються на його переконанні в тому, що розрахункові такси за завершення з'єднання між мережами ВАТ «Укртелеком»та ТОВ «Астеліт»повинні регулюватись рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 351 від 06.09.06. «Про затвердження порядку взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку», в зв'язку з чим суд не може погодитись з даним з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про телекомунікації»при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж технічні, організаційні та комерційні умови взаємоз'єднання з операторами телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, регулюються НКРЗ.
Позивач, виходячи з пояснень наданих в судовому засіданні 19.03.09., не розмежовує ринок телекомунікацій на ринки надання певних телекомунікаційних послуг і вважає, що оператор телекомунікацій, в даному випадку ВАТ «Укртелеком», у разі визнання його монополістом визнається монополістом на ринку телекомунікацій загалом.
У відповідності до абз. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»надано чітке визначення поняття «монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій».
Відповідно до даного визначення монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор, який відповідно до законодавства України займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону.
Таким чином, оператор телекомунікацій визнається монополістом не на всьому ринку телекомунікацій, а на ринку надання певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону. Отже, економічні умови взаємо з'єднання, в даному випадку розрахунки за завершення з'єднання між мережами Сторін, регулюватимуться НКРЗ України лише в тій частині даних телекомунікаційних послуг, в якій один з операторів чи можливо обидва оператори у встановленому порядку будуть визнані монополістами.
Позивач стверджує, що розрахункові такси за завершення з'єднання між мережами ВАТ «Укртелеком»та ТОВ «Астеліт»регулюються пунктом 9.3 рішення НКРЗ України № 351 від 06.09.06., відповідно до якого розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг рухомого (мобільного) зв'язку не можуть перевищувати розмір, зазначений в Додатку 6.
Відповідно до зазначеного додатку за завершення з'єднання, зокрема, дані розміри не можуть перевищувати 0,25 грн. без ПДВ.
Даним пунктом рішення № 351 від 06.09.06. НКРЗ України регулюються розрахункові такси за послуги доступу до мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку, у разі, якщо даний оператор буде визнаний таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій при наданні послуг рухомого (мобільного) зв'язку, а, оскільки, ні ТОВ «Астеліт», ні ВАТ «Укртелеком»не є монополістами на ринку телекомунікацій при наданні послуг рухомого мобільного зв'язку, то суд погоджується з твердженням Відповідача, що на відносини по завершенню з'єднання між мережами ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком»дія даного пункту Рішення № 351 від 06.09.06. НКРЗ України не поширюється.
Взаємоз'єднання мережі рухомого мобільно зв'язку ТОВ «Астеліт»та мережі фіксованого зв'язку ВАТ «Укртелеком»відповідно до Додатку № 2 до Договору № 803620-520 здійснено на міжміському рівні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що завершення з'єднання від мережі рухомого (мобільного) зв'язку ТОВ «Астеліт»на мережу фіксованого зв'язку ВАТ «Укртелеком»здійснюється через міжміський рівень зв'язку.
Тому, посилання позивача на те, що відповідач є монополістом на ринку телекомунікацій при наданні послуг місцевого зв'язку, як обґрунтування для регулювання НКРЗ України економічних умов взаємоз'єднання мереж ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком», та встановлення розрахункових такс за завершення з'єднання від мережі рухомого (мобільного) зв'язку Позивача на мережу фіксованого зв'язку Відповідача суд вважає безпідставним та необґрунтованим.
За таких обставин, недоведеним є твердження позивача, що відповідач є монополістом на ринку міжміського телефонного зв'язку, як на підставу для регулювання НКРЗ України відносин по взаємо з'єднанню мереж Сторін та застосування рішення НКРЗ України № 351 від 06.09.06., оскільки, позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач станом на 31.12.08., тобто на день закінчення строку дії Договору, був монополістом на ринку міжміського зв'язку.
Так, згідно розділу 5 Положення про складання та ведення переліку суб'єктів природних монополій, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.12.06. № 537-р, внесення суб'єктів природних монополій до переліку суб'єктів природних монополій здійснюється органами Антимонопольного комітету України на підставі інформації, отриманої під час: проведення досліджень товарних ринків; розгляду заяв (справ) про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію; розгляду справ (заяв) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 6.4 вказаного Положення перелік суб'єктів природних монополій в установленому порядку розміщується на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.
Згідно переліку, розміщеного на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, відповідач є суб'єктом природної монополії на ринках місцевого телефонного зв'язку та надання в користування каналів електрозв'язку.
Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.08.05. № 13-р/тк «Про затвердження нової редакції Переліку суб'єктів господарювання, що займають монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавних ринках»відповідача було визначено суб'єктом, що займає монопольне становище на ринку міжміського телефонного зв'язку та міжнародного телефонного зв'язку (СНД та інших країн світу).
Постановою Господарського суду м. Києва від 27.04.06. у справі № 6/45-А розпорядження Антимонопольного комітету України від 26.08.05. № 13-р/тк в цій частині було визнано нечинним. Постанова суду набрала законної сили 09.06.06. та є чинною на сьогоднішній день.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що ВАТ «Укртелеком»не є монополістом на ринку міжміського зв'язку, а тому посилання позивача на те, що відповідач є монополістом на ринку міжміського зв'язку, як на підставу для застосування до правовідносин Сторін, які виникли при взаємо з'єднанні мереж ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком», рішення НКРЗ № 351 від 06.09.06. є неправомірним.
Відповідно до п. 9.2 рішення НКРЗ України № 351 від 06.09.06. при наданні послуг рухомого (мобільного) зв'язку розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій визначаються на договірних засадах.
Таким чином, суд встановив, що при наданні позивачем послуг рухомого (мобільного) зв'язку розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж відповідача визначаються Сторонами на договірних засадах.
За умовами п. 1 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про телекомунікації»при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж повинен бути дотриманий принцип відповідно до якого технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємопідключаються.
Відповідно до п. 5.1 рішення НКРЗ України № 351 від 06.09.06. взаєморозрахунки між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж здійснюються на підставі договорів про надання телекомунікаційних послуг.
Оскільки, мережі ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком»взаємоз'єднуються, то для позивача та відповідача є обов'язковим укладення договору, яким би регулювались питання взаємоз'єднання мереж операторів та взаєморозрахунків за надання послуг доступу до телекомунікаційних мереж.
Однак, ні законодавством України, ні Договором про надання телекомунікаційних послуг № 803620-520 від 20.09.07., укладеним між ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком», не передбачено обов'язку будь-кого з операторів на укладення додаткової угоди до даного Договору.
Так, пунктом 7.2 Договору № 803620-520 від 20.09.07. передбачено лише право Сторін договору на продовження його дії шляхом укладення Додаткової угоди.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ВАТ «Укртелеком», відмовившись укласти Додаткову угоду № 9, діяло в межах законодавства України, жодним чином не порушувало умов Договору № 803620-520 від 20.09.07., прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ «Астеліт».
Договір про надання телекомунікаційних послуг № 803620-520 від 20.09.07., укладений між ТОВ «Астеліт»та ВАТ «Укртелеком»припинив свою дію 31.12.08., а Сторони, відповідно до ст. 57 Закону України «Про телекомунікації», можуть врегулювати відносини по взаємоз'єднанню своїх мереж шляхом переговорів та укладення нового договору про надання телекомунікаційних послуг.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 77, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого у відповідності до статті 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко