17.06.09
Справа № 12/324-07нр.
за позовом Фермерського господарства «Колімб-А», с. Іваниця
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваницьке», с. Іваниця Недригайлівського району
2. Приватного підприємства агрофірми «Злагода-21», с. Зелене Недригайлівського району
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро», м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - 1. Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль» в особі Сумської обласної дирекції
2. Глазько Парасковія Пантеліївна
3. Глазько Олександр Іванович
4. Савоненко Олександр Андрійович
5. Савоненко Надія Петрівна
6. Таценко Валерій Олексійович
про визнання недійсним договору № 3/2 від 03.04.07 р. та стягнення 1187492 грн. 93 коп.
Головуючий суддя Гудим В.Д.
Суддя Лущик М.С.
Суддя Лиховид Б.І.
Представники:
Від позивача - Алфімов В.В., Деркач М.Ю.
Від 1-го відповідача - не з'явився
Від 2-го відповідача - не з'явився
Від 3-го відповідача - Жаренко В.Ф.
Від 1-ї третьої особи - не з'явився
Від 2-6-ї третіх осіб - не з'явились
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить зобов'язати належного відповідача повернути позивачу самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 227,86 га, які розташовані на території Іваницької сільської ради Недригайлівського району Сумської області і які передані в оренду позивачу 78 громадянами-власниками земельних часток-паїв по договорам оренди землі згідно списку (а.с. 12-15, 1 том), без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними.
24.07.07 року позивач подав клопотання, яким зазначив належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іваницьке».
Рішенням господарського суду Сумської області від 24.07.07 року позов задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Іваницьке» повернути Фермерському господарству «Колімб-А» земельні ділянки, загальною площею 227,86 га, у зв'язку із закінченням строку дії договорів оренди, укладених з 78 громадянами - власниками земельних паїв, які розташовані на території Іваницької сільської ради Недригайлівського району Сумської області, в іншій частині - в позові відмовлено, провадження у справі відносно Приватного підприємства «Злагода-21» - припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2007 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 24.07.0.7 р. - залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2008 року рішення господарського суду Сумської області від 24.07.07 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою від 16 березня 2009 року до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено Глазько Парасковію Пантеліївну, Глазько Олександра Івановича, Савоненко Олександра Андрійовича, Савоненко Надію Петрівну, Таценко Валерія Олексійовича.
Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним пов'язаний з предметом спору Договір № 3/2, укладений 03 квітня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Іваницьке» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» в частині купівлі-продажу товару - посівів озимої пшениці на площі 227,87 га, для захисту прав і законних інтересів позивача при прийнятті рішення вийти за межі позовних вимог та захистити порушені права Фермерського господарства «Колімб-А» у спосіб, передбачений законодавством України.
Третя особа - ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції подала лист № 14-12/79 від 12.02.09 року, в якому просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що майбутній урожай на полях № 8 - площею 163 га та № 9 - площею 115 га знаходиться у заставі банку відповідно до договорів застави від 21.05.07 року, укладених з позивачем. Заборона на відчуження внесена до державного реєстру обтяжень рухомого майна 24.05.07 року, кредит банку на даний час не погашено.
Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог № 72 від 18.03.2009 року, в якій просить визнати недійсним пов'язаний з предметом спору Договір № 3/2, укладений 03.04.07 року між ТОВ «Іваницьке» та ТОВ «Лотуре-Агро» в частині купівлі-продажу товару - посівів озимої пшениці на площі 227,87; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» в рахунок відшкодування спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки збитків 1 187 492 грн. 93 коп.; для захисту прав і законних інтересів позивача при прийнятті рішення вийти за межі позовних вимог та захистити порушені права Фермерського господарства «Колімб-А» у спосіб, передбачений законодавством України.
Треті особи - Глазько Парасковія Пантеліївна, Глазько Олександр Іванович, Савоненко Олександр Андрійович, Савоненко Надія Петрівна, Таценко Валерій Олексійович подали відзив на позовну заяву, в якому просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - ТОВ «Лотуре-Агро» подав заперечення проти уточнених позовних вимог, в якому вважає уточнені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У судове засідання 27 травня 2009 року позивач подав додаткове обґрунтування позовних вимог, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог.
Треті особи - Глазько Парасковія Пантеліївна, Глазько Олександр Іванович, Савоненко Олександр Андрійович, Савоненко Надія Петрівна, Таценко Валерій Олексійович подали додаткове обґрунтування відзиву на позовну заяву, в якому просять задовольнити позов, посилаючись на те, що з 05 жовтня 2006 року (укладення Угоди про дострокове розірвання договорів оренди 2002 року) зобов'язання сторін припинилися, умовами Угоди не передбачено відшкодування власниками землі ТОВ «Іваницьке» вартості посівів озимої пшениці, згідно з Актами приймання-передачі земельної ділянки, на земельні ділянки обмеження, обтяження та права третіх осіб відсутні.
15.06.09 року до господарського суду надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог, в яких позивач як на доказ самовільного використання ТОВ «Іваницьким» земельної ділянки площею 227,87 га посилається на лист № 418 від 26.05.09 року Відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області, яким останній повідомляє, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Сумській області Кривопатрею Ф.І. на виконання листа слідчого прокуратури Недригайлівського району № 240 від02.04.07 р. щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «Іваницьке» Олійника В.В. за статтею 53 1 КУпАП, у зв'язку з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 12.04.07 року була проведена перевірка з приводу порушення Олійником В.В. статей 125, 126 ЗК України, за результатами якої складено протокол про адмінправопорушення за № 27, за яким Недригайлівський райземвідділ виніс постанову за № 20 від 13.04.07 року про накладення штрафу відповідно до ст. 53 1 КУпАП.
У судовому засіданні 17.06.09 року позивач просить зобов'язати третього відповідача надати суду оригінали цивільно-правових угод про продаж 936 420 грн. 00 коп. зерна пшениці для їх огляду у судовому засіданні та копії для приєднання до матеріалів справи.
Третій відповідач у судове засідання 17.06.09 р. подав додаткові обґрунтування позиції у справі, в яких просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні подав лист № 54 від 21.05.09 року Недригайлівського районного відділу Сумської регіональної філії Державного підприємства «Цент державного земельного кадастру», в якому йдеться про те, що записи державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки (паю), які були заключні між ТОВ «Іваницьким» і третіми особами як власниками земельних ділянок, що знаходяться на території Іваницької сільської ради, були скасовані 5 жовтня 2006 року на підставі угоди про розірвання договору оренди землі (паю).
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Господарський суд вважає клопотання позивача, заявлене у судовому засіданні 17.06.09 року про витребування додаткових матеріалів таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до договору № 3/2 купівлі-продажу від 03.04.07 року ТОВ «Іваницьке» зобов'язується передати належний йому товар у власність ТОВ «Лотуре-Агро», а ТОВ «Лотуре-Агро» зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього на умовах Договору.
Згідно з розділом 2 «Відомості про товар» це - посіви озимої пшениці на площі 298,2 га та посіви озимого ріпаку на площі 70,0 га.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 3/2 купівлі-продажу від 03.04.07 року укладено з порушенням норм Закону України «Про оренду землі» та Земельного кодексу України.
Як зазначає позивач, відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.
Оскільки, як зазначає позивач, спірний договір було укладено вже після розірвання договорів оренди землі (паїв), тобто після припинення правовідносин між пайщиками та ТОВ «Іваницьке», цим самим було порушено право позивача самостійно господарювати на орендованих земельних ділянках згідно з їх цільовим призначенням; володіти посівами на орендованих земельних ділянках, вирощеною на них сільськогосподарською продукцією і доходами від її реалізації.
Крім того, як зазначає позивач, укладення спірного договору не надавало ТОВ «Лотуре-Агро» права на використання земельної ділянки площею 227,87 га, оскільки зазначений договір не є договором оренди (суборенди) за своїм змістом і його державна реєстрація не проведена, а згідно зі ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як зазначає позивач, 05 жовтня 2006 року між ТОВ «Іваницьке» та власниками земельних ділянок було укладено Угоду про дострокове розірвання договорів оренди (паїв) від 01.07.2002 року, підписаною від імені орендодавців громадянином Глазько П.П., від імені ТОВ «Іваницьке» - Олійник В.В.
01 серпня 2006 року між позивачем та 75 власниками земельних ділянок (орендодавцями) було укладено 75 договорів оренди землі, 01 січня 2007 року між позивачем та 3 власниками земельних ділянок було укладено 3 договори оренди землі, всього - 78 договорів оренди землі загальною площею 227,87 га ріллі.
6, 8 грудня 2006 року 75 договорів та 4, 22 травня 2007 року три договори були зареєстровані у Недригайлівському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» і на підставі актів приймання-передачі земельної ділянки, що передається в оренду, орендодавці передали земельні ділянки позивачу в натурі.
Враховуючи зазначене, позивач вважає дії ТОВ «Лотуре-Агро» по збиранню протягом 21-24 липня 2007 року урожаю озимої пшениці з земельної ділянки площею 227,87 га, орендованої позивачем, за відсутності згоди Орендаря і без Договору на право використання земельної ділянки, самовільним зайняттям земельної ділянки.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЦКУ збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Як зазначає позивач в обґрунтування своєї позиції у справі, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 227,87 га, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» було зібрано 936420,00 кг озимої пшениці, чим завдано збитків позивачу у розмірі 1 187 492 грн. 93 коп.
Позивач, заявляючи про своє право на посіви озимої пшениці, просить відшкодувати їх вартість у зв'язку з тим, що третій відповідач неправомірно самовільно використав земельні ділянки, які перебували в оренді у позивача та зібрав урожай озимої пшениці з земельної ділянки площею 227,87 га.
Відповідач - ТОВ «Лотуре-Агро» проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що строк дії договорів оренди, укладених у 2002 році закінчився 30 червня 2007 року. На цей час на спірній земельній ділянці знаходились посіви озимої пшениці, яку восени 2006 року посіяло ТОВ «Іваницьке» і надало в Недригайлівський райстатвідділ інформацію про це.
У матеріалах справи міститься Звіт про хід збирання урожаю, наявність насіння озимих культур та проведення інших польових робіт ф. 7-сг (а.с. 44, Т.9).
Як вбачається з поданого Звіту, ТОВ «Іваницьке» звітувало про посів озимої пшениці 297 га та 70 га озимого ріпака на зерно.
По звітності Форми 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2007 року» ТОВ «Іваницьке» не звітувало, так як земля, яку господарство обробляло під урожай 2007 року знаходилась в обробітку ТОВ «Лотуре-Агро».
Натомість у матеріалах справи міститься «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2007 року» форми 4-сг, складений ТОВ «Лотуре-Агро».
Незавершеність виробництва на вказаній спірній площі, а саме збирання пшениці в період з 21 по 24 липня після її дозрівання, як зазначає третій відповідач, не дає права позивачу вважати її своєю власністю.
Як зазначає третій відповідач в обґрунтування своїх заперечень, договори оренди землі, укладені у 2002 році були легітимними до завершення збирання урожаю і період з 30 червня по 24 липня 2007 року не можна вважати самовільним захопленням спірних площ.
Угоду від 05.10.06 року, на яку посилається позивач, на думку третього відповідача, не можна вважати законною підставою дострокового припинення індивідуально укладених з кожним власником земельного паю договорів оренди земельних ділянок, та позбавлення ТОВ «Іваницьке» права власності на посіви озимої пшениці на площі 227,86 га.
Третій відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що договір купівлі- продажу від 03.04.07 року № 3/2 був укладений з дотриманням норм чинного законодавства, зокрема ст. 203 Цивільного кодексу України. У матеріалах справи містяться акт прийому-передачі, згідно з яким продавець передає, а покупець приймає посіви озимої пшениці на площі 298 га, посіви озимого ріпаку на площі 70 га (а.с. 83, Т. 4), накладна № 34 від 03.04.07 року, податкова накладна, банківська виписка про здійснені розрахунки (а.с. 84-86, Т. 4).
Як зазначає третій відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог, спірний договір містить всі істотні умови, які вимагає закон до даної категорії договорів, правовідносини між сторонами є цивільними, землекористувачем за договорами з власниками земельних ділянок на момент придбання посівів було і залишалось до завершення збирання урожаю ТОВ «Іваницьке», тому вимоги позивача про визнання недійсним договору № 3/2 купівлі-продажу є необґрунтованими.
Враховуючи зазначені вище обставини, третій відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з нього 1 187 492 грн. 93 коп. збитків, оскільки вважає їх незаконними та недоведеними, зокрема, позивачем не було зазначено, які саме неправомірні дії по відношенню до позивача були вчинені третім відповідачем, у чому полягає вина третього відповідача, не обґрунтовано наявність причинного зв'язку та негативних наслідків.
Господарський суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства, суперечать наявним в матеріалах справи доказам з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2002 року перший відповідач ТОВ «Іваницьке» уклав договори оренди земельних ділянок (земельних паїв) з 72 фізичними особами - власниками земельних паїв, жителями с. Чемоданівка. За умовами договорів власники земельних ділянок, які розташовані на території Іваницької сільської ради Недригайлівського району, надали в оренду паї Товариству з обмеженою відповідальністю «Іваницьке» для вирощування сільгоспкультур та сінокосіння терміном на п'ять років до 30 червня 2007 року.
Відповідно до розділу 4 укладених договорів сторони встановили умови зміни, припинення і розірвання договору, зокрема передбачили, що договір може бути розірваний в разі взаємної згоди сторін; вимоги однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором. Дострокове розірвання договору має здійснюватися за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони не пізніше ніж за три місяці до початку весняно-польових робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, усі 72 договори зареєстровані у Недригайлівському відділі земельних ресурсів, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди на території Іваницької сільради вчинені 15.09.2003 року відповідні записи.
Крім того, факт реєстрації договорів оренди землі, укладених між ТОВ «Іваницьке» та громадянами-власниками земельних паїв, підтверджується листом № 30 від 23.07.07 р. Недригайлівського районного відділу Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах (а.с. 16, Т. 6).
Із матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2006 року були проведені збори мешканців с. Чемоданівка, на яких розглянуто питання про погашення заборгованості по орендній платі відповідачами, та про передачу мешканцями села Чемоданівка земельних паїв в оренду позивачу - Фермерському господарству «Колімб-А» (а.с. 16-18, Т. 1).
05 жовтня 2006 року громадяни села Чемоданівка та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іваницьке» уклали угоду про розірвання договору оренди землі (паю). Від імені орендарів угоду підписала Глазько П.П., від імені ТОВ «Іваницьке» Олійник В.В.
В серпні 2006 року позивач уклав договори оренди землі з тими ж самими власниками земельних паїв, які уклали договори оренди з ТОВ «Іваницьке». В грудні 2006 року позивач здійснив державну реєстрацію, зокрема, 78 договорів оренди земельних паїв, розташованих на території Іваницької сільської ради на загальній площі 227,86 га.
Як зазначив позивач, він так і не приступив до використання зазначеної земельної площі, оскільки у вересні-жовтні 2006 року ПП агрофірма «Злагода-21», яка співпрацювала з ТОВ «Іваницьким», засіяла на цих землях озиму пшеницю, незважаючи на те, що 05.10.2006 р., на думку позивача, були розірвані договори оренди між власниками та ТОВ «Іваницьке» та передані позивачу.
Відповідно до ст.ст. 31, 32 Закону «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIУ (із змінами та доповненнями) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
На вимогу однієї із сторін, договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Договори оренди земельних паїв, укладених 01.07.2002 року з ТОВ «Іваницьке» не містять умови одностороннього розірвання договору.
Договори оренди землі є двосторонніми договорами, тому, відповідно лише сторона - орендар або орендодавець за договором має право на його розірвання або зміну договору в установленому порядку.
Посилання позивача на угоду про розірвання договору оренди землі (паїв), підписану від імені орендодавців громадянином Глазько П.П., господарський суд вважає необґрунтованим, оскільки, як вже зазначалось, про розірвання договору може ставити питання орендар чи орендодавець, або особа, уповноважена діяти від імені орендаря чи орендодавця у встановленому законом порядку. Докази щодо оформлення довіреностей у встановленому законом порядку від фізичних осіб власників земельних паїв на гр. Глазько П.П. щодо розірвання договорів оренди землі, укладених між ТОВ «Іваницьке» та фізичними особами - власниками земельних паїв в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідно до довідки Іваницької сільської ради № 199 від 23.07.2007 року (а.с. 15, Т. 6) зазначено, що за період з 7 вересня по 5 жовтня 2006 р. на ім'я Глазько П.П. доручення від пайщиків на дострокове розірвання договорів оренди не видавалося.
Тому господарський суд вважає, що право користування земельними паями у ТОВ «Іваницьке» скінчилося 01.07.2007 року, а не 05.10.2006 року. Таким чином, позивач - Фермерське господарство «Колімб-А» уклав в серпні 2006 року договори з 78-ми громадянами - власниками паїв про оренду паїв, які одночасно перебували вже в оренді ТОВ «Іваницького» строком до 30.06.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем спірної земельної ділянки з грудня 2006 року. На цей час на ній уже були посіви пшениці, власником яких вважає себе позивач.
Відповідно до Закону від 6 жовтня 1998 р. N 161-XIV "Про оренду землі" (далі - Закон) при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою (ч. 2 ст. 19), а передача об'єкта оренди орендареві здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, визначених у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17).
Відповідно до ст. 10 Закону «Про оренду землі» передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю земельну ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону орендар земельної ділянки має право, зокрема, отримувати продукцію й доходи. Із цього випливає, що до збору врожаю новий орендар (позивач) не вправі втручатись у господарську діяльність попереднього орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю «Іваницьке»).
Господарський суд вважає необґрунтованим посилання позивача як на підставу визнання недійсним договору № 3/2 на той факт, що останній не є договором оренди (суборенди) та не пройшов державної реєстрації, тому не надавав права на використання земельної ділянки площею 227,86 га, оскільки зі змісту договору випливає, що його вид - купівля-продаж, а предмет - посіви озимої пшениці та ріпака на зерно на площі 368,0 га, а не спірна земельна ділянка.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не подав доказів порушення сторонами Договору вимог закону, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що вимоги позивача про визнання недійсним Договору № 3/2 від 03.04.07 року, укладеного між ТОВ «Іваницьке» та ТОВ «Лотуре-Агро» не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та суперечать наявним у справі доказам, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Беручи до уваги, що позивач не подав доказів на підтвердження свого права на посіви озимої пшениці, доказів неправомірності дій третього відповідача по збиранню урожаю протягом 21-24 липня 2007 року з земельної ділянки площею 227,87 га, господарський суд вважає недоведеним факт самовільного зайняття третім відповідачем земельної ділянки, а, отже, порушення ним цивільного права позивача.
Господарський суд не може взяти до уваги посилання позивача на лист № 418 від 26.05.09 р. відділу держкомзему у Недригайлівському районі Сумської області, оскільки, по-перше, у ньому мова йде про правопорушення, вчинене директором ТОВ «Іваницьке» Олійником В.В., а не ТОВ «Лотуре-Агро», по-друге, з відомостей, зазначених у ньому, не можливо ідентифікувати земельну ділянку, за самовільне зайняття якої Недригайлівський райземвідділ виніс постанову про накладення штрафу, матеріалів перевірки до справи не додано.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення з третього відповідача 1 187 492 грн. 93 коп. збитків необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
У своїй заяві про уточнення позовних вимог № 72 від 18.03.09 року позивач просить для захисту прав і законних інтересів позивача при прийнятті рішення вийти за межі позовних вимог та захистити порушені права Фермерського господарства «Колімб-А» у спосіб, передбачений законодавством України.
Господарський суд не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог.
У судовому засіданні 29.04.09 року позивач зазначив, що вимог до другого відповідача - Приватного підприємства «Агрофірми «Злагода-21» ним не заявляється.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі відносно другого відповідача - Приватного підприємства «Агрофірми «Злагода-21» підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Керуючись ст.ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
2. Провадження у справі відносно Приватного підприємства «Агрофірми «Злагода-21» - припинити.
Головуючий суддя В.Д. Гудим
Суддя М.С. Лущик
Суддя Б.І. Лиховид
Повний текст судового рішення підписано 17.06.09 р.