79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
порушення провадження у справі
30.01.09 Справа№ 10/103
Суддя
Господарський суд Львівської області у складі судді Довгої О.І. при секретарі Яремчук С.М. розглянув справу № 4/257-3/41, порушену за позовом ЗАТ «Міжнародна агропромислова корпорація» до ВАТ «Завод «Львівсільмаш» про стягнення 2 700 000,00 грн.
Резолюцією голови господарського суду Львівської області передано судді Довгій О.І. копії процесуальних документів Вищого господарського суду України у справі № 4/257-3/41, а також копії супровідних листів та матеріалів переписки з органом поштового зв'язку. З переданих судді копій документів випливає, що справи матеріали 4/257-3/41 втрачено з вини працівників поштампу - ЦПЗ (м. Львів), від 09.12.2008р. передана на розгляд судді Довгій О.І.
Згідно резолюції голови суду судді Довгій О.І. слід відновити матеріали справи та розглянути її по суті. З наданих судді Довгій О.І. копій документів, а також внесених до бази даних господарського суду Львівської області «Діловодство суду»процесуальних документів встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2007р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2007р., позов задоволено та стягнуто з ВАТ «Завод «Львівсільмаш» 2700000,00 грн. боргу, 145444,17 грн. втрат коштів від інфляції та 26186,30 грн. -три відсотки річних.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги вказав наступне.
Вислухавши пояснення представників відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що З квітня 2006 року між сторонами було укладено договір поставки товарів № 73, за яким відповідач зобов'язувався виготовити та передати у власність позивача продукцію на загальну суму 2700000 гривень.
За п.5.1 цього договору позивач зобов'язався здійснити передоплату 100 відсотків вартості поставленого товару.
Позивач виконав це своє зобов'язання і 4 серпня 2006 року платіжним дорученням № 000039 перерахував на рахунок відповідача у банку 2700000 гривень.
За умовами п.3.1 зазначеного договору відповідач зобов'язався поставити продукцію в термін до 1 жовтня 2006 року, однак не виконав своє зобов'язання.
2 жовтня 2006 року позивач звернувся до відповідача з листом про розірвання договору поставки та повернення коштів.
Листом № КС-03 від 5 жовтня 2006 року ВАТ «Завод Львівсільмаш»погодився розірвати договір та повернути суму передоплати.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що станом на 1 жовтня 2006 року договір поставки № 73 припинив свою дію у зв'язку із закінченням терміну дії договору, визначеного п.9.2, але відповідач порушив свої зобов'язання, не поставив обладнання і не повернув кошти, тобто, суд вирішив спір на підставі норм інституту зобов'язального права.
Однак з такими висновками судів повністю погодитись, на думку касаційної інстанції, не можна.
Так, суди, в порушення ст. 38, 43, 65, 84 і 101 ГПК України, не звернули уваги на той факт, що позивач заявив вимогу про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України (а.с.30), як безпідставно набутих, не перевірили доводи позивача в цій частині і не дали їм оцінки, тобто, фактично вийшли за межі позову.
Крім того, суд, як зазначено в постанові ВГСУ, не перевірив доводи відповідача щодо прострочки кредитора у зобов'язанні і відсутності станом на 5 жовтня 2006 року повноважень у арбітражного керуючого давати згоду на розірвання договору.
Враховуючи, що вказані обставини можуть мати суттєве значення для юридично правильного вирішення спору, оскаржувані судові рішення визнати законними та обґрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суду, як зазначено в постанові ВГСУ, необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Вищий господарський суд України 28.11.2007р. постановив - скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2007 року і рішення господарського суду Львівської області від 22 лютого 2007 року. Справу передати до господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суддів.
Керуючись ст.ст. 65, 86, 111-12 ГПК України, суд -
1. Прийняти справу до свого провадження. Присвоїти справі повий номер - № 10/103 НР.
2. Розгляд справи призначити на 14.05. 2009 року о 14 30 в приміщенні господарського суду Львівської області (м.Львів, вул.Личаківська, 128; каб.№505).
3. Позивачу (з урахуваннням втрати органом зв'язку матеріалів судової справи) надати суду позовну заяву, а також та всі докази, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
4. Відповідачам (з урахуваннням втрати органом зв'язку матеріалів судової справи) надати суду відзиви па позов, а також та всі докази, які підтверджують обставини, якими вони обґрунтовують заперечення на позов.
5. Сторонам, до початку розгляду справи подати суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновків Постанови Вищого господарського суду України від 28.11. 2008р. по справі № 4/257-3/41.
6. Явка повноважних представників визнана судом обов'язковою.
14.05.09 о 14:30
Суддя