79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.03.09 Справа№ 2/134
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Нирки М.М., представників відповідача Кончаківського Б.П. та Борачка В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів до Відкритого акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”, м. Львів про стягнення 69719 грн. 84 коп.
Державна екологічна інспекція в Львівській області, м. Львів звернулася до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв про стягнення 69719 грн. 84 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.12.2008р. призначив розгляд справи на 24.12.2008р. За клопотанням представника позивача суд ухвалою від 27.01.2009р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 27.01.2009р., 10.02.2009р., 26.02.2009р., 12.03.2009р., в судовому засіданні 12.03.2009р. оголошувалась перерва до 26.03.2009р. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору був продовжений.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що уповноваженими представниками позивача шляхом проведення перевірки дотримання природоохоронного законодавства було встанолено, що відповідач в серпні 2008р. здійснював експлуатацію технологічного обладнання при непрацюючому пилоочисному обладнанні. В результаті такої експлуатації було спричинено наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у зв'язку з чим державі заподіяно збитки, розмір яких відповідно до проведеного розрахунку становить 69719 грн. 84 коп.
В судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечили, в задоволенні позовних вимог просять відмовити повністю. В своїх запереченнях посилаються на те, що вимкнення пилоочисного обладнання, в результаті якого відбувся викид забруднюючих речовин, стався внаслідок короткочасного вимкнення напруги на лінії електропередачі. Оскільки ВАТ “Львівобленерго” зобов'язувалось згідно умов договору безперебійно постачати електричну енергію, відповідальність за заподіяну шкоду таким чином повинна бути покладена на ВАТ “Львівобленерго”.
Представники третьої особи з приводу заявленого позову пояснили, що в серпні 2008р. дійсно мало місце дворазове короткочасне вимкнення напруги на лінії електропередач, від якої живиться обладнання відповідача. Однак таке короткочасне вимкнення відбулося внаслідок спрацювання автоматичних систем захисту, допускається нормативними документами та не порушує умов договору про забезпечення електричною енергією. Також зазначили, що відповідач є споживачем електричної енергії 2-ї категорії надійності електропостачання, для забезпечення електроенергією якої необхідним є під'єднання до двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення. Відповідно до даних вимог, відповідач під'єднаний до двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення. Таким чином, в момент вимкнення електроенергії відповідачу на одній лінії електропередач, інша лінія електропередач, що живить обладнання відповідача, залишалась в роботі. Однак, за заявкою відповідача, трансформатор, на який подавалася напруга з іншої резервної лінії електропередач, в момент вимкнення знаходився в непрацюючому стані.
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, відводу не заявлено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд встановив наступне:
11 серпня 2008р. о 20 год. 52 хв. та 23 год. 11 хв. на лінії електропередач 110 кВ (ПЛ-100 кВ) “Розділ-МЦГК”, від якої живиться технологічне обладнання відповідача, відбулося дворазове короткочасне тривалістю до 2 секунд вимкнення напруги. Дані відключення призвели до зупинки технологічного обладнання відповідача та відключення пилоочисного обладнання. В подальшому відповідач здійснив запуск та експлуатацію технологічного обладнання при відключених електрофільтрах, в результаті чого було спричинено наднормативні викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин.
22 вересня 2008р. уповноваженими представниками позивача про даний факт було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №143.
Виявленими порушеннями природоохоронного законодавства державі завдано збитки. Позивачем, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України за №38 від 18.05.1995р., нараховано відповідачу 69719 грн. 84 коп. збитків.
За вих. №07-2319 від 22.09.2008р. позивач надіслав відповідачу претензію про оплату завданих державі збитків в розмірі 69719 грн. 84 коп., яка залишена без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, заподіяні збитки в розмірі 69719 грн. 84 коп. станом на дату судового розгляду відповідачем не оплачено.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.
Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища
Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є Міністерство навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Наказом Міністерства, в областях, містах Києві та Севастополі, створено державні екологічні інспекції, які відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства №548 від 19.12.2006р., є спеціальним підрозділом Міністерства навколишнього природного середовища. На інспекції, серед інших, покладається завдання із здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами на відповідній території.
Повноваження інспекції поширюються на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя.
Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за:
а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів, екологічною та в межах своєї компетенції радіаційною безпекою, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами;
б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;
в) забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;
г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки
Відповідно до Положення (п.п. 1, 6, 7, 9) інспекція має право: обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки; складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Абз. 2 ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:
здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;
вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;
забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;
Згідно ст. 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідач в своїх запереченнях на позов посилається на ту обставину, що наднормативні викиди забруднюючих речови відбулися внаслідок короткочасного вимкнення напруги ВАТ “Львівобленерго”, що своєю чергою спричинило вимкнення очисного обладнання. Таким чином, відповідальність за шкоду повинна бути покладена на ВАТ “Львівобленерго” (третю особу). Однак такі доводи відповідача судом до уваги не беруться.
Відповідно до п. 4.1.4. договору про постачання електричної енергії №90167 від 03.04.2007р., укладеного між відповідачем та третьою особою, постачальник (третя особа) не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу (відповідачу) або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку.
Пунктом 6.1. договору №90167 від 03.04.2007р. встановлено, що електропостачання споживача (відповідача) може бути обмежено або припинено постачальником (третьою особою) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках постачальника (третьої особи) -на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів споживача (відповідача) відповідної категорії.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників третьої особи, 11 серпня 2008р. о 20 год. 52 хв. та 23 год. 11 хв. на лінії електропередач 110 кВ (ПЛ-100 кВ) “Розділ-МЦГК” мало місце дворазове короткочасне вимкнення напруги від дії захисту з успішним автоматичним повторним ввімкненням тривалістю до 2 секунд (час автоматичного повторного ввімкнення).
Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) в залежності від надійності електропостачання, струмоприймачі поділяються на три категорії. Так, згідно договору №90167 від 03.04.2007р., відповідач є споживачем 2-ї категорії надійності електропостачання. Пунктом 1.2.19. ПУЕ визначено, що струмоприймачі 2-ї категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення. При порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допускаються перерви в електропостачанні на час, необхідний для ввімкнення резервного живлення діями оперативного персоналу або виїзної оперативної бригади.
Відповідач під'єднаний до двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення -лінії електропередач ПЛ-100 кВ “Розділ-МЦГК” та лінії електропередач ПЛ-100 кВ “Південна Кагуїв-МЦГК”. Однак з ініціативи відповідача, відповідно до заявки №646, в зв'язку з необхідністю зменшення технологічних втрат електроенергії, живлення електрообладнання відповідача від другої лінії електропередач -ПЛ-100 кВ “Південна Кагуїв-МЦГК” не здійснювалось. Таким чином, на момент короткочасних вимкнень напруги 11.08.2008р. відповідач був під'єднаний лише до однієї лінії електропередач -ПЛ-100 кВ “Розділ-МЦГК”.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників, відповідач знав про можливі короткочасні вимкнення напруги, які вже мали місце у виробничому процесі відповідача у 2007-2008р. та допускаються згідно договору про постачання електричної енергії №90167 від 03.04.2007р., однак не забезпечив виробний процес у таких випадках альтернативними резервними джерелами електропостачання. Таким чином, відповідач не вжив всіх необхідних заходів щодо унеможливлення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки виключно на нього покладається забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів (ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 69719 грн. 84 коп.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 51, 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 10, 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 00293025) на спеціальний рахунок Миколаївської міської ради Львівської області (р/р 31514903600332 в УДК у Львівській області, МФО 825014, ідентифікаційний код 23949770, код платежу 24061600) 69719 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Миколаївцемент”, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 00293025) в користь державного бюджету 697 грн. 19 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя