Справа № 404/1879/14-а
Номер провадження 2-а/404/254/14
15 травня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
у складі: головуючого судді - Галагана О.В.,
при секретарі - Кульчицькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ взводу ДПС Кіровоградського МВ Самарського Ігоря Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, просив визнати дії відповідача по винесенню постанови про адміністративне правопорушення від 19.02.2014 року протиправними, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.02.2014 року серії ПС1 № 358386 відносно нього про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. та закрити провадження у справі.
До початку судового засідання позивач надав заяву про можливість розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду письмове заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу за його відсутності, в зв'язку з зайнятістю інспектора в службових справах.
Приймаючи до уваги викладене суд вважає можливим ухвалити судове рішення на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлені наступні факти.
Інспектором Самарським Ігорем Олександровичем 19.02.2014 року був складений протокол серії АА2 № 429445 та на підставі нього винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 358386, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 14.6. (б) Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., тобто за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України.
В протоколі та постанові інспектор вказав, що позивач 19.02.2014 року о 11 год. 08 хв., керуючи транспортним засобом Фольксваген Поло, номерний знак НОМЕР_1 в на вул. Ак.Корольова. в м. Кіровограді здійснив обгін транспортного засобу ЗИЛ, ближче 100 м. перед залізничним переїздом.
У графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності позивач вказав, що з порушенням не згоден та має відеозапис.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП настає в разі порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому будь які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь водія , і тому суд вирішує справу на основі наявних у справі доказів та показів.
Кожною із сторін як на обґрунтування позову так і проти його доводів, було надано відеозапис обгону транспортного засобу перед залізничним переїздом.
Відеозапис наданий інспектором, підтверджує обставини наведені у протоколі та оскаржуваній постанові, проте з виконаного ракурс відео зйомки достименність відстані на час здійснення обгону встановити не можливо. З відеозапису наданого позивачем, виконаного в динаміці руху транспортного засобу, вбачається, що обгін було завершено за два освітлювальні стовпи до дорожнього знаку 1.28.
З'ясовуючи відстань між освітлювальними стовпами, суд направив запит до ПАТ «Кіровоградобленерго».
На запит суду, ПАТ «Кіровоградобленерго» повідомлено, що розрахунок відстані між освітлювальними опорами здійснюється згідно вимог Правил улаштування електроустановок та норм освітлення доріг. Даний розрахунок здійснюється виходячи з кількості освітлювальних ліхтарів встановлених на опорі, їх потужності і висоти встановлення світильників над дорогою. Враховуючи вищезазначене, мінімально допустима відстань між залізобетонними освітлювальними опорами 31 м, максимальна - 65 м.
Висновок суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позов в частині скасування постанови, оскільки необхідна для порушення п. 14.6 б ПДР України стометрова відстань не доведена наданими відповідачем доказами.
Так, оскільки підставою для скасування оскаржуваної постанови є недоведеність під час судового розгляду вини позивача, а не встановлення протиправних дій відповідача при розгляді ним справи про адміністративне правопорушення, суд відмовляє у вимозі щодо визнання дій відповідача протиправними.
Також, суд відмовляє у закритті провадження у справі, оскільки відповідно до ч.3 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень, а тому прийняття рішення щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може лише орган чи повноважена особа, яка вирішує питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 280, 283, 293 КУпАП, ст. 71, 72, 158,163, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ДАІ взводу ДПС Кіровоградського МВ Самарського Ігоря Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 358386 від 19.02.2014 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган