Справа № 404/2151/14-ц
Номер провадження 2/404/1308/14
13 травня 2014 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого-судді - Іванової Н.Ю.
при секретарі - Гуйван О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Зобов'язати ОСОБА_2 знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2006 року є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В 2002 році її донька ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_2 в зв'язку із чим вона дозволила відповідачу вселитися до її квартири та зареєструвати своє місце проживання. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 офіційно не розірвано, але разом подружжя не проживає. Відповідач змінив місце свого проживання в вересні 2013 р., його особистих речей в квартирі немає. Але не зважаючи на те, що ОСОБА_2 довгий час не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 останній так і не знявся з реєстрації. Оскільки відповідач в добровільному порядку не знімається з реєстрації із квартири, участі у витратах на її утримання не бере, а його реєстрація за вказаною адресою створює їй перешкоди як власнику в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, вона вимушена звернутися з позовом до суду. Обґрунтовуючи позовні вимоги послалася на ст.ст. 71, 72 ЖК України.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі та прохала суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 2975, ОСОБА_1 є власником квартири за АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Згідно довідки КРЕП № 3 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але за місцем реєстрації не проживає півроку з вересня 2013 р. (а.с.9).
Відповідно до ч.4 ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Зібрані у справі докази свідчать, що позивач є власником спірного житлового приміщення, а члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користуватися цим житлом відповідно до закону, а саме положень глави 32 ЦК України, а тому до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми ЖК України, зокрема ст.ст. 71, 72, які регулюють правовідносини щодо збереження жилого приміщення за наймачем та членами його сім'ї та порядок визнання таких осіб, втратившими право користування цим приміщенням.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не проживає в спірному житловому приміщенні з вересня 2013 року, за захистом порушеного права, з позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позивач звернулася у березні 2014 року, тобто до спливу річного строку передбаченого ч.2 ст. 405 ЦК України.
Таким чином, позивач звернулась до суду з зазначеним позовом передчасно, але не втратила права звернення до суду, з урахуванням вимог ч.2 ст.405 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 212-218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Судові витрати залишити по понесеним позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова
районного суду
м.Кіровограда