Справа № 200/11266/13-ц
Провадження № 2/200/3582/13
24 грудня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Данильченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 20.06.2008 року між ним та ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» був укладений договір добровільного страхування транспорту № 251/255/38/38, об»єктом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Хонда Аккорд», д/н НОМЕР_1. Відповідно до п.3.1.1. договору страхування до страхових випадків відноситься пошкодження (знищення) транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
13.06.2009 року водій ОСОБА_2, який керував належним йому на праві власності вказаним автомобілем, порушив вимоги п.п.10.1, 12.3, 12.4, 2.10 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті, при зміні напрямку руху не впорався з керуванням, скоїв виїзд на смугу зустрічного транспорту, в наслідок чого допустив затінення із автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_2. В наслідок вказаної ДТП належний йому автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень. Про зазначену подію ним було повідомлено негайно страхову компанію, як тільки йому стало відомо про її настання, та надані всі необхідні документи для здійснення страхової виплати. Відповідно до ремонтної калькуляції №1931 від 13.10.2009 року, що здійснювалась представником відповідача, аварійним комісаром ОСОБА_3, вартість робіт по відновленню автомобіля складає 168 536,15 грн. Реальна вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля «Хонда Аккорд», н.з. НОМЕР_1, склала 101 784,36 грн. Страховик своїм листом відмовив йому у виплаті страхового відшкодування із посиланням на те, що ним порушені строки звернення до страхової компанії із заявою про настання страхового випадку, що в свою чергу унеможливило страховику встановити дійсні обставини, причини та факт настання страхового випадку.
Позивач вважає таку відмову у виплаті страхового відшкодування незаконною з огляду на наступне. Постановою Київського районного суду м.Одеси від 17.07.2009 року притягнуто до відповідальності винну в ДТП особу, а разом із цим приюдиційним доказом повністю встановлений факт, причини та обставини ДТП, а отже посилання на неможливість відповідачем встановити ці обставини є помилковим. Розмір збитків встановлений відповідачем вказаною ремонтною калькуляцією, тому він вважає, що страховик мав всі необхідні документи для встановлення всіх необхідних причин та обставин ДТП для визнання її страховим випадком, а відмова відповідача є суто формальною та незаконною.
Позивач, посилаючись на умови договору добровільного страхування транспорту, просить стягнути з відповідача суму несплаченого страхового відшкодування у розмірі 101 784,36 грн., пеню за несвоєчасну сплату страхового відшкодування 18 125,76 грн., три відсотки річних за користування чужими грошима в розмірі 10 641,35 грн., а всього 130 551,47 грн.
В судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини, викладені в позові, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість, а, зокрема на те, що позивач звернувся до страхової компанії з порушенням строку на звернення, передбаченого договором страхування, та в зв»язку з порушенням п.5.1.6. договору страхування. Крім того, зазначив, що позивач пропустив передбачений законом строк на звернення до суду з вимогами про стягнення пені та трьох відсотків річних.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником та страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Пунктом 2 статті 20 Закону України «Про страхування» передбачено обов»язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стало відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов"язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов"язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов»язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Підстави для відмови від здійснення страхової виплати передбачені ст. 991 ЦК України.
Згідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Дані обов»язки страховика містяться і в приписах ст. 25 Закону України «Про страхування».
У відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач є власником автомобіля «Хонда Аккорд», д/н НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3.
20.06.2008 року між позивачем та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», правонаступником якого є відповідач, був укладений договір добровільного страхування транспорту № 251/255/38/38, об»єктом якого є майнові інтереси страхувальника, які не суперечить законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем «Хонда Аккорд», д/н НОМЕР_1.
Згідно до п.1.1., 1.2. договору страховик зобов»язався у разі настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування на умовах і в обсязі, передбачених цим договором, а страхувальник зобов»язується вчасно і в повному обсязі сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору. Страхування здійснюється згідно із Законом України «Про страхування» та на підставі умов цього договору.
Відповідно до п.3.1.1. договору страхування до страхових випадків відноситься пошкодження (знищення) транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За п.4.4. договору страхова сума складає 195 390,00 грн.
Згідно до п.4.8.2. договору у разі страхових випадків, визначених у п.3.1.1. цього договору безумовна франшиза складає 0,0% страхової суми. Відповідно до п.4.10. договору термін його дії - з 20.06.2008 по 19.06.2009 року.
П.6.1.2. договору передбачений обов»язок страховика протягом двох робочих днів, як тільки стане йому відомо про настання страхового випадку, вжити заходів оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування страхувальнику.
Відповідно до п.6.1.3., 6.1.4. договору страхування страховик зобов»язаний скласти страховий акт протягом семи робочих днів після отримання усіх документів, у т.ч. калькуляції розміру збитків; при настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику в порядку та на умовах, що передбачені Правилами страхування і цим договором.
Згідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. У відповідності до ст.627 цього Кодексу відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Згідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що вказани й договір добровільного страхування транспорту № 251/255/38/38 був підписаний його сторонами, і на час його підписання ними було досягнуто згоди з усіх істотних його умов, на час укладання договору сторони володіли необхідним обсягом цивільної дієздатності, волевиявлення учасників договору було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, погодилися з умовами даного договору, на час розгляду даної справи вказаний договір в судовому порядку недійсним не визнавався, що не заперечувалося сторонами.
Встановлено, що 13.06.2009 року водій ОСОБА_2, який керував належним позивачем вказаним автомобілем, порушив вимоги п.п.10.1, 12.3, 12.4, 2.10 Правил дорожнього руху України, на нерегульованому перехресті, при зміні напрямку руху не впорався з керуванням, скоїв виїзд на смугу зустрічного транспорту, в наслідок чого допустив затінення із автомобілем «Ніссан», державний номер НОМЕР_2.
В наслідок вказаної ДТП належний позивачеві автомобіль зазнав механічних пошкоджень. Відповідно до ремонтної калькуляції №1931 від 13.10.2009 року, складеної на замовлення страхової компанії аварійним комісаром ОСОБА_4, вартість робіт по відновленню автомобіля складає 168 536,15 грн. Реальна вартість відновлювальних робіт пошкодженого автомобіля «Хонда Аккорд», н.з. НОМЕР_1, склала 101 784,36 грн.
23.06.2009 року ОСОБА_1 звернувся до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» з заявою, в якій повідомив про вказану дорожньо-транспортну пригоду та просив перерахувати страхове відшкодування на розрахунковий рахунок СТО.
Листом від 15.01.2010 року позивач був повідомлений ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» про відмову у виплаті страхового відшкодування з причини повідомлення страховика про страховий випадок із порушенням умов п. 6.2.3. договору страхування.
Пунктом 6.2.3. договору добровільного страхування транспорту № 251/255/38/38 від 20.06.2008 року передбачено, що страхувальник зобов»язаний при настанні страхового випадку протягом двох робочих днів (якщо цьому не перешкоджали об»єктивні причини) повідомити про те, що сталося, Диспетчерський центр страховика (Сервісну компанію «Гарант-АСІСТАНС») за телефоном 8-800-500- 456-0 або (044) 456-00-00). Письмову заяву про страховий випадок з описом його обставин надіслати страховику не пізніше 7 днів. З цими умовами договору страхування погодився позивач при його підписанні.
Відповідно до п.5 ст.26 Закону України «Про страхування» страхова компанія має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначені обставин, характеру та розміру збитків.
В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» з заявою, в якій повідомив про вказану дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 13.06.2009 року, лише 23.06.2009 року, тобто з пропуском передбаченого договором страхування строку, про причини поважності пропуску цього строку не повідомив.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.25 Закону України «Про страхування» у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов»язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з»ясовувати причини та обставини страхового випадку.
Пунктом 5.1.6. Розділу 5 договору добровільного страхування транспорту № 251/255/38/38 від 20.06.2008 року передбачено, що до страхових випадків не відносяться і виплати страхового відшкодування не провадяться у разі непідкорення владі (втеча з місця пригоди).
Встановлено, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2009 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні вказаної ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КпАП України з накладенням штрафу на користь держави у розмірі 380,00 грн. При цьому вказаною постановлю встановлено, що ОСОБА_2, який керував застрахованим автомобілем під час ДТП, після її скоєння залишив місце дорожньо-транспортної пригоди і ці обставини за ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
За вказаних обставин суд вважає, що страхова компанія правомірно відмовила позивачеві у виплаті страхового відшкодування, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми несплаченого страхового відшкодування, пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування, трьох відсотків річних за користування чужими грошима задоволенню не підлягають у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне витрати по справі компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Т.О. Кудрявцева