24 квітня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Лесько А.О., Луспеника Д.Д., Черненко В.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою виконуючого обов'язки заступника головного лікаря з медичної частини Сватівської обласної психіатричної лікарні про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу без його згоди за касаційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року,
У жовтні 2013 року в. о. заступника головного лікаря з медичної частини Сватівської обласної психіатричної лікарні звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі параноїчної шизофренії, епізодичного перебігу зі стабільним дефектом. Згідно висновку про стан психічного здоров'я ОСОБА_1 потребує невідкладної госпіталізації у стаціонар у примусовому порядку, як особа, яка не спроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби, становить загрозу для себе та для оточуючих і потребує примусової госпіталізації та нагляду лікарів до проходження повного курсу лікування. Проте ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не згодні ні на добровільну, ні на примусову госпіталізацію, пояснюючи, що викрадення ОСОБА_1 з місця проживання і поміщення до психіатричної лікарні є корупційний зговір місцевого лікаря психіатра, головного лікаря Марківського РТМО та лікарів Сватівської обласної психіатричної лікарні. Висновок комісії психіатрів шаблонний безпідставний і сфальсифікований.
Прокурор, представник лікарні та лікар-психіатр вважають за необхідне госпіталізувати ОСОБА_1 до Сватівської обласної психіатричної лікарні в примусовому порядку без його усвідомлюваної згоди.
Рішенням Сватівського місцевого районного суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін заявою апеляційного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року, задоволено заяву в.о. заступника головного лікаря з медичної частини Сватівської обласної психіатричної лікарні Чайки О.С. та госпіталізовано ОСОБА_1 до Сватівської обласної психіатричної лікарні в психіатричний стаціонар примусово без його усвідомленої згоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про порушення норм матеріального і процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Сватівського районного суду Луганської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 16 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А.О. Лесько
Д.Д. Луспеник
В.А. Черненко