13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 523/17586/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сувертак І.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси на постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити пенсію,
У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в Суворовському районі м. Одеси про визнання дій щодо винесення рішень про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправними, та просив зобов'язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2013 року, яка прийнята в порядку скороченого провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Суд визнав неправомірною відмову УПФУ в Суворовському районі м. Одеси в призначенні позивачу пенсії за віком за Списком №2. Також, суд зобов'язав УПФУ в Суворовському районі м. Одеси зарахувати до пільгового стажу за списком №2 період роботи з 25 травня 1989 року по 21 березня 1994 рік відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1, та зобов'язав УПФУ в Суворовському районі м. Одеси призначити пенсію ОСОБА_1 з часу звернення до УПФУ в Суворовському районі м. Одеси з відповідною заявою.
Не погоджуючись з постановою суду, представником УПФУ в Суворовському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно п."б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт і професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/1 1731, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, 1957 року народження звернувся з заявою до УПФУ в Суворовському районі м. Одеси про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 надавши: трудову книжку, довідку уточнюючу пільговий стаж у період роботи з 01 червня 1982 року по 19 травня 1989 року на Одеському заводі сільськогосподарського машинобудування на посаді електрозварника ручного зварювання та довідку уточнюючу пільговий стаж з 25 травня 1989 року по 21 березня 1994 року на підприємстві "Кранлод" на посаді електрогазозварника, відповідно до Списку № 2, архівні довідки № 1435, № 1436, № 1437.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що на підставі даних трудової книжки, наданих уточнюючих довідок підприємств про підтвердження пільгового стажу та довідок, підтверджуючих, те що ОСОБА_1 працював певний робочий час в шкідливих умовах праці, а тому суд вважав, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність даних про проведення атестації робочих місць, та вважає необхідним зазначити.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Це означає, що з набуттям чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (01.01.92) робочі місця з потенційно шкідливими і особливо важкими умовами праці підлягали обов'язковій атестації.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підсумовуючи все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, ч. 6 ст. 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі міста Одеси - залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 19 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає
Головуючий:
Судді: