Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.І.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
15 травня 2014 року справа №805/2408/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумак С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. у справі № 805/2408/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску та скасування вимоги № Ф-12104-14 від 15.01.2014 року в розмірі 7464,68 грн.,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску та скасування вимоги № Ф-12104-14 від 15.01.2014 року в розмірі 7464,68 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. позов було задоволено, а саме: визнано дії Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного внеску неправомірними, скасовано вимогу Дзержинського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-12104-14 від 15.01.2014 року про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 7464,68 грн., повернуто з Державного бюджету України фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 20 коп. сплачений відповідно до квитанцій від 19.03.2014 року № 104 та від 25.02.2014 року № 162.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач -ОСОБА_2 відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 19.07.2006 року, є пенсіонером за віком (а.с.9).
Відповідно до Довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську від 06.02.2014 року № 228 вбачається, що позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську та отримує пенсію за віком за списком № 1.
Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.01.2014 року № Ф-12104-17 станом на 31.10.2013 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 7464,68 грн. Зазначена заборгованість була нарахована відповідачем у період з 2011 року по 2013 рік.
08 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464-У1 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є у тому числі: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок.
Позивач не сплачує внески у зв'язку із внесенням Законом України від 07 липня 2011 року №3609-УІ доповнень у статтю 4 Закону № 2464, якими звільнено від обов'язку сплачувати єдиний внесок пенсіонерів за віком, інвалідів та осіб, які отримують соціальну допомогу.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено наступні види пенсійних виплат 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме чоловіки - після досягнення віку 60 років, жінки - 55 років.
Доводи відповідача, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах є необгрутованими.
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умов їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на статтю 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із зазначенням того, що при призначенні пенсії позивач не досяг пенсійного віку 60 років, а тому не має права на пільги, передбачені ч.4 ст.4 Закону України № 2464 з огляду на наступне.
Як вбачається із ч. 4 ст.4 Закону України №2464 звільняються від сплати єдиного внеску пенсіонери за віком, у разі обрання ними спрощеної системи оподаткування. Зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто із кола цих осіб додатково не можуть бути виключені пенсіонери відповідно до умов призначення пенсій.
Безпідставними є посилання відповідача на те, що до позивача не може бути застосовано положення ч.4 ст.4 Закону України № 2464, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, тому що вказана норма не пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску із досягнення особою певного віку, а передбачає звільнення від сплати внеску всіх пенсіонерів за віком.
Відповідно до ч.1 Закону України "про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсіонер це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію. В зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію за віком, а ч.4 ст.4 Закону № 2464 не містить застережень щодо її незастосування до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах», суд прийшов до висновку про те, що з моменту виходу на пенсію позивач не повинен сплачувати за себе єдиний внесок.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право застосовувати ч.4 ст.4 Закону № 2464 та бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та не може бути скасована чи змінена з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. у справі № 805/2408/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. у справі № 805/2408/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак