"14" травня 2009 р. Справа № 10/244
м. Чернівці 10-25 год.
За позовом приватного підприємства з іноземними інвестиціями “Гасло”, м. Чернівці
до державної податкової інспекції у м. Чернівці
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Суддя Т.І. Ковальчук
Секретар судового засідання Марущак І.В.
За участю представників:
Від позивача -Малишева І.В., дов. № 68 від 01.11.2008 р.
Від відповідача -Чмола І.І., дов. № 37414/10-012 від 13.10.2008 р., Матіос Т.В., дов. № 27919/10-012 від 04.12.2007 р.
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.05.2008 р. № 000036220/0, від 18.07.2008 р. № 000036220/1, від 06.08.2008 р. № 000036220/2 та від 16.10.2008 р. № 000036220/3 про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій на загальну суму 3742,89 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що донарахування відповідачем податку на прибуток на суму 1247,63 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 2495,26 грн. за несплату податку з доходів нерезидентів є необґрунтованим, оскільки Україна є учасником Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів та ратифікувала укладену Урядом України та Урядом Австрійської Республіки Конвенцію “Про усунення подвійного оподаткування”, згідно з якою прибуток, отриманий нерезидентом в Україні, оподатковується в Австрійській Республіці, про що податковій інспекції надано відповідні довідки, які свідчать про те, що контрагент позивача -нерезидент зареєстрований в Австрійській республіці та є платником податків.
Відповідач надав заперечення, в яких проти позов не визнав з тих підстав, що проведеною перевіркою встановлено виплату ПП “Гасло” на користь нерезидента доходу за договорами фрахту без сплати до бюджету податку в розмірі 6 % за рахунок цих виплат за відсутності належним чином оформленої довідки, яка є підставою для звільнення від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження в Україні.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, посилаючись на аргументи, викладені в позовній заяві, представники відповідача проти позову заперечували.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судовим розглядом справи встановлено наступне.
14.05.2008 р. державною податковою інспекцією у м. Чернівці проведено виїзну планову документальну перевірку приватного підприємства з іноземними інвестиціями “Гасло” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2007 р., результати якої оформлено актом № 1962/23-1/14338091 від 14.05.2008 р. (а.с. 6-25).
Перевіркою встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний договір RE-UA 16010904 від 16.09.2004 р. на продаж протекторної стрічки з невулканізованої гуми з Австрійською фірмою “GUMMIWERK KRAIBURG Austria Ges.m.B.H.& Co” (Австрія) (далі -Австрійська фірма). Доповненням № 2 від 10.05.2004 р. до вказаного договору обумовлено поставку матеріалів транспортом продавця по узгоджених цінах (а.с. 23).
За отриманий товар та послуги з перевезення ПП “Гасло” перерахувало Австрійській фірмі валютні кошти в сумі 247849,59 євро, або 1661015,87 грн. (у тому числі за товар 244819,59 євро, за фрахт 3030 євро). Сума фрахту оплачена платіжними дорученнями від 19.04.2007 р. -1530 євро та від 17.05.2007 р. -1500 євро, що разом складає 3030 євро або 20793,75 грн. Щодо зазначених обставин між сторонами спору немає.
В акті перевірки вказано, що в порушення п. 13.1 (в), 13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ПП “Гасло” не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидента -Австрійської фірми в сумі 1247,63 грн. (20793,75 грн. х 6 %).
За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням № 000036220/0 від 23.05.2008 р. приватному підприємству “Гасло” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних осіб 3742,89 грн., у тому числі 1247,63 грн. за основним платежем, 2495,26 грн. штрафні санкції (а.с. 31).
Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку, однак його скарги залишені без задоволення, за результатами розгляду скарг виставлені податкові повідомлення-рішення від 18.07.2008 р. № 000036220/1, від 06.08.2008 р. № 000036220/2 та від 16.10.2008 р. № 000036220/3 на таку ж суму, що й первинне повідомлення (а.с. 31-33, 34-39, 55,56). Порушення встановлених чинним законодавством порядку і строків розгляду скарг позивача суд не встановив, спору щодо цих питань між сторонами немає.
У відповідності до пп. “в” п. 13.1 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” доходи від здійснення нерезидентом господарської діяльності на території України оподатковуються у порядку, визначеному п. 13.5 ст. 13 цього Закону, а саме -сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
В порушення вищезазначеної норми позивачем при виплаті доходів Австрійській фірмі в квітні і травні 2007 р. з суми 3030 євро не сплачено до бюджету податок з доходів нерезидентів у сумі 1247,63 грн. Факт несплати вказаної суми податку позивачем визнається.
Твердження позивача, що він не повинен був сплачувати вказану суму до бюджету, є необгрунтованими.
17.03.1999 р. Україною ратифіковано Конвенцію між Урядом Республіки Австрія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно. Зазначена Конвенція набула чинності для України 20.05.1999 р.
Згідно з вказаною Конвецією прибуток підприємства Договірної Держави (терміни “Договірна Держава” і “друга Договірна Держава” означають залежно від контексту Україну або Австрію; терміни “підприємство Договірної Держави” та “підприємство другої Договірної Держави” означають відповідно підприємство, що керується резидентом Договірної Держави, та підприємство, що керується резидентом другої Договірної Держави) оподатковується тільки у цій Державі, якщо це підприємство не здійснює підприємницької діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво (пп.“d”,“g” п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 7 Конвенції).
П. 2 ст. 23 Конвенції встановлено, що стосовно України подвійне оподаткування усувається таким чином: з урахуванням положень законодавства України, що стосується звільнення податку, сплаченого на території за межами України (які не будуть суперечити головним принципам цього пункту), на австрійський податок, сплачуваний за законодавством Австрії, та відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або майна, що підлягає оподаткуванню, із джерел в Австрії, буде робитись знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється австрійський податок.
Ці вирахування в будь-якому випадку не повинні перевищувати тієї частини податку з доходу або майна, як було підраховано до надання вирахування, яка стосується доходу або майна, які можуть оподатковуватись в Австрії, залежно від обставин.
Процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку (далі - міжнародні договори), та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України, визначено відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від. 06.05.2001 р. № 470 (далі -Порядок).
Відповідно до п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком № 1 або згідно з законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Відповідно до пункту (іі) ч. 1 ст. 3 Конвенції термін “компетентний орган” означає в Австрії Федерального Міністра фінансів або його повноважного представника.
Дослідженням наданих позивачем довідок про нерезидента - Австрійську фірму від 27.04.2006 р. і від 30.04.2007 р. суд встановив, що ці довідки видані не компетентним органом Австрії - Федеральним Міністром фінансів або його повноважним представником, а податковою інспекцією Бранау Рід Шердінг (а.с. 60-63). На довідках також відсутні печатки компетентного органу, як це передбачено затвердженою формою, а є лише штампи самої Австрійської фірми.
За таких обставин зазначені довідки не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам Конвенції та Порядку, відповідно не є підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України. Окрім того слід констатувати, що в період з 01.01.2007 р. по 26.04.2007 р. жодна з вказаних довідок взагалі не діяла, в той час як оплата нерезиденту суми 1530 євро мала місце 19.04.2007 р.
Згідно з п. 8 Порядку в разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п. 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
У відповідності до пп. 1.35.2 п. 1.35 ст. 1 Закону доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону.
Для цілей цього Закону під терміном “базова ставка фрахту” розуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (пп. 1.35.3 п. 1.35. ст. 1 Закону).
У відповідності до п. 13.1 ст. 13 Закону доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, зокрема, від фрахту, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
Згідно з п. 13.5 ст. 13 Закону сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Оскільки позивачем не надано належних доказів про звільнення його від сплати податку на прибуток з доходів, що виплачуються нерезиденту за договорами фрахту, а саме - Довідки, оформленої у відповідності до вимог Конвенції і Порядку, висновок ДПІ у м. Чернівці щодо порушення позивачем вимог п. 13.5 ст. 13 Закону є правомірним.
Підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що в разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Таким чином, сума штрафних санкцій у розмірі 2495,26 грн. (1247,63 грн. х 2) відповідачем визначена правильно.
За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати належить залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Порядок апеляційного оскарження
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні 14.05.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови повний текст підписано 15.05.2009 р.
Суддя Ковальчук Т.І.