Іменем України
"09" червня 2009 р.
справа № 5020-7/026-9/209-7/197
За позовом Приватного підприємства «Анклав», м. Севастополь,
до відповідача -Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь,
про визнання недійсним рішення,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Косачев А.Л. -директор, паспорт серії СА № 440175, виданий Ленінським РВ УМВС України у Запорізькій області, 25.04.1997 р.
Від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Приватне підприємство «Анклав», м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь, про визнання недійсним рішення відповідача від 02.09.2008 р. № 27/31-08-РШ.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.11.2008 р., представник позивача надав суду клопотання від 13.11.2008 р., в якому вказав, що в преамбулі позовної заяви було допущено помилку при вказанні найменування відповідача, у зв'язку з чим позивач просив вважати вірним найменуванням відповідача: Севастопольське міське територіальне відділення антимонопольного комітету України, м. Севастополь.
У засіданні суду, яке відбулось 03.03.2009 р., було оголошено перерву до 24.03.2009 р. до 15 години 00 хвилин.
Однак, у зв'язку з відпусткою судді Альошиної С.М., розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 44 від 16.03.2009 р. справу було передано до провадження судді Рибіної С.А., з присвоєнням справі № 5020-7/026-9/209.
19.03.2009 р. позивач передав через канцелярію господарського суду доповнення до позовної заяви від 17.03.2009 р., в якому додатково обґрунтувавши позовні вимоги, просив суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Севастополь, від 02.09.2008 р. № 27/31-08-РШ у справі № 27/26-08.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.04.2009 р. розгляд справи був відкладений на 05.05.2009 р. о 12 годині 30 хвилин.
Однак, розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 57 від 24.04.2009 р. справу було передано до провадження судді Альошиної С.М., з присвоєнням справі № 5020-7/026-9/209-7/197.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 05.05.2009 р., підтримав раніше заявлене клопотання від 13.11.2008 р. щодо уточнення найменування відповідача.
За таких обставин, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.05.2009 р. судом було прийнято уточнення найменування відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2008 р. № 27/31-08-РШ у справі № 27/26-08 Приватне підприємство «Анклав»визнане суб'єктом господарювання, який займав монопольне (домінуюче) положення на регіональному ринку перевезення пасажирів міським автомобільним транспортом в географічних межах маршруту № 12 «Максимова дача - центр міста»у період з 01 червня 2008 р. по 08 серпня 2008 р., а також визнано, що позивачем вчинено порушення, передбачене п. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 13, п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення пасажирів шляхом застосування різних цін при рівнозначних договорів з покупцями.
Також, цим рішенням на позивача був накладений штраф у розмірі 6 000,00 грн.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. у справі № 21/492 за позовом Приватного підприємства «Анклав»до Севастопольської міської державної адміністрації про зобов'язання відповідача підписати з позивачем договір на перевезення пасажирів за маршрутом № 12 та про зобов'язання відповідача видати позивачеві дозвіл на перевезення пасажирів за маршрутом № 12, за участю прокуратури міста Києва, позов був задоволений частково та Севастопольську міську державну адміністрацію було зобов'язано видати Приватному підприємству «Анклав»тимчасовий дозвіл строком на три місяці на перевезення пасажирів по маршруту № 12 «Максимова дача -центр міста»до прийняття відповідного рішення про ліквідацію маршруту чи про оголошення конкурсу по даному маршруту.
В іншій частині у позові було відмовлено.
За викладених обставин позивач надає послуги з перевезення пасажирів на вищевказаному маршруті.
Посилання позивача на те, що він не є монополістом на вказаному маршруті № 12 «Максимова дача -центр міста», у зв'язку з наявністю аналогічного маршруту № 12-А, послуги з перевезення пасажирів на якому надає інший перевізник, є безпідставними, оскільки у вищезазначеному рішенні господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. у справі № 21/492 встановлено, що маршрут № 12 та маршрут № 12-А відрізняються один від одного шляхом прямування, хоча кінцеві пункти призначення є тими самими.
З викладеного слідує, що позивач є єдиним суб'єктом господарювання, який надає послуги з перевезення пасажирів на маршруті № 12 «Максимова дача -центр міста», у зв'язку з чим займає монопольне становище.
В оскаржуваному рішенні Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 02.09.2008 р. № 27/31-08-РШ у справі № 27/26-08 встановлено, що позивачем застосовувались, зокрема, наступні тарифи:
- з 6.00 ранку до 21.00 вечора -1 грн. 50 коп.;
- з 21.00 вечора до 6.00 ранку наступного дня -2 гривні.
Викладене також підтверджено у листі Приватного підприємства «Анклав»№ 15 від 21.05.2008 р. та не оспорювалось представником позивача у судових засіданнях.
Позивач, в обґрунтування застосування підвищених тарифів у період з 21.00 години вечора до 6.00 години ранку посилався на підвищення у спірному періоді цін на пальне, витратні матеріали і таке інше, а представник позивача у судових засіданнях також вказував на необхідність здійснювати виплати заробітної плати працівникам, які працюють у нічний час, у підвищеному розмірі.
Статтею 108 Кодексу законів про працю України (із змінами) передбачено, що робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Проте, згідно зі ст. 54 Кодексу законів про працю України (із змінами) нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
З викладеного слідує, що позивач мав право на підвищення тарифу за послуги з перевезення пасажирів, саме, у нічний час, тобто з 10.00 години вечора до 6.00 години ранку, у зв'язку з чим застосування підвищеного тарифу за вказані послуги у період часу з 9.00 години вечора до 10.00 години вечора є застосуванням різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. (із змінами) зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається, застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Згідно з п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210-ІІІ від 11.01.2001 р. передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного висновки, викладені Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 02.09.2008 р. № 27/31-08-РШ у справі № 27/26-08 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції і про накладення штрафу є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам даної справи і вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підстави для визнання його недійсним у суду відсутні.
За таких обставин у позові повинно бути відмовлено.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 15.06.2009 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Суддя С. М. Альошина
1. Приватному підприємству «Анклав»-99004, м. Севастополь, вул. Адм. Макарова, 27, кв. 13;
2. Приватному підприємству «Анклав»-99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29;
3. Севастопольському міському територіальному відділенню антимонопольного комітету України -99001, м. Севастополь, вул. Леніна, 48.