Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "09" червня 2009 р. Справа № 11/203-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Маріщенко Л.О.
судді
за участю представників сторін
від позивача Петюх в.н. - Голова братства,
від відповідача №1 Бондарчук В.А. - дов. від09.01.2009 року
- від відповідача №2 Драга В.І. - дов № 26/4 від 09.01.2008 року
- від відповідача №3 Драга В.І. - дов № 26/4 від 09.01.2008 року
Розглянувши справу за позовом Житомирського обласного благодійного євангельсько-християнського братства "Філадельфія" (м. Житомир)
до 1)Міжнародного благодійного фонду "Від серця до серця" (м. Київ)
2) Житомирської міської Ради (м. Житомир)
3) Виконавчого комітету Житомирської міської Ради (м. Житомир)
про припинення права користування земельною ділянкою та визнання частково недійсним рішення
Позивачем подано позов про захист права на земельну ділянку та спонукання до його переоформлення.
18.05.2009р. позивачем було подано заяву про часткову зміну предмету позову та визначення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати фонд "Від серця до серця" таким, що припинив право постійного користування земельною ділянкою, внаслідок відчуження ним об'єктів нерухомості за договором від 24.09.1997 р., визнати у зв'язку з цим рішення виконкому Житомирської міської ради № 187 від 02.04.1996 р. та держаний акт на право користування землею від 04.06.1996 р. такими, що втратили законну силу, а також просить визнати п.3.2 рішення Житомирської міської ради від 05.09.2007р. про відмову братству "Філадельфія" в оформленні права на земельну ділянку недійсним, зобов'язавши відповідача передати позивачу у постійне користування земельну ділянку, надати дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та видати відповідні документи на земельну ділянку.
Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві та уточненнях до неї.
Представниками відповідачів позовні вимоги було заперечено, як заявлені безпідставно.
Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
Рішенням Житомирської міської ради народних депутатів від 02.04.1996р. за №387 "Про припинення та надання права користування земельними ділянками підприємствам та організаціям і видача державних актів на право користування землею" було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,5827 га обласного благодійницького Християнського братства "Філадельфія" про проспекту Миру, 57 на підставі Договору купівлі-продажу.
п.2 даного Рішення було надано право користування земельною ділянкою по проспекту Мира, 57 площею 0,5827 га було надано міському осередку міжнародного благодійного фонду "Від серця до серця".
Згідно Договору передачі об'єкта від 24.09.1997р. Міжнародний фонд "Від серця до серця" (перший відповідач) передав, а Союз об'єднань євангельських християн-баптистів прийняв в якості пожертвування права власності на незавершений будівництвом адміністративний будинок, металевий склад та кіоск "Сніжок", що розташований за адресою м.Житомир, пр.Миру, 57.
Відповідно п.1.2 Договору, вказані споруди розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,55 га по пр.Миру, 57 в м. Житомирі.
Договором дарування (благодійної передачі) незакінченої будівництвом будівлі від 08.11.2001р. Всеукраїнський союз об'єднань євангельських християн-баптистів (м.Київа) подарував в якості пожертвування, а Обласне благодійне євангельсько-християнське братство "Філадельфія" прийняло у дар в якості пожертвування незакінчену будівництвом нежилу триповерхову будівлю з прибудовою та металевий склад, що знаходиться в місті Житомирі, проспект Миру, 57.
08.11.2001р. між сторонами Договору дарування було укладено Акт приймання-передачі.
Рішенням Житомирської міської ради від 05.09.2007р. №336 "Про вилучення, надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам" було відмовлено в наданні дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок і складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками: Житомирському благодійницькому євангельсько-християнському братству "Філадельфія", земельна ділянка по проспекту Миру, 57, в зв'язку з відсутністю добровільної відмови міського осередку міжнародного благодійного фонду "Від серця до серця" (державний акт на право постійного користування від 04.06.1996р. №379).
Позивач просить визнати недійсним дане рішення другого відповідача, а також припинити право постійного користування земельною ділянкою першим відповідачем, зобов'язати міську раду в установленому законом порядку передати позивачу у постійне користування земельну ділянку, та надати позивачу дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовуює тим, що оскільки перший відповідач відчужив 24.09.1997р. об'єкти нерухомості на спірній земельній ділянці, то він втратив право на користування земельною ділянкою, а відтак а Державний акт на землю від 04.06.1996р. втратив свою законну силу.
Пояснює, що в зв'язку з переходом 08.11.2001р. до позивача права на незакінчену будівлю і металевий склад у нього автоматично виникло і право на земельну ділянку, на якій ці об'єкти нерухомості знаходяться.
Другий відповідач позовні вимоги заперечив, зазначаючи, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова землекористувача.
Вказує, що обов'язковою умовою припинення права користування земельною ділянкою є необхідність прийняття на сесії міської ради такого рішення.
Крім того, пояснює, що у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання колегіального органу прийняти певне рішення.
Перший відповідач позовні вимоги заперечує з підстав того, що за позивачем належним чином не зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості, а відтак відсутнє право на користування земельною ділянкою.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд в задоволенні позовних вимог відмовляє з наступних підстав.
За приписом п.1 ст.3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно п.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно п.1 ст. 120 ЗК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Пунктом 2 даної статті визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно Державного акту на право постійного користування землею, вбачається, що Міському осередку міжнародного благодійного фонду "Від серця до серця" було надано у постійне користування 0,5827 га землі за адресою м. Житомир, пр. Миру, 57.
Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення користування земельною ділянкою, зокрема:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави стверджувати, що в даному випадку, враховуючи наявність державного Акту на право користування спірною земельною ділянкою у першого відповідача, набуття такого права позивачем, можливо за згодою сторін через добровільну відмову першого відповідача від користування земельною ділянкою.
Відповідно до положень п 3, п..4 ст. 142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його письмовою та оформленою належним чином заявою до суб'єкта, який здійснює функції власника земельної ділянки. В матеріалах справи відсутні докази про добровільну відмову від права постійного користування та відповідне рішення власника земельної ділянки про припинення постійного користування земельною ділянкою 0,5827 га
За приписом п.5 ст.116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В матеріалах справи також відсутні докази про припинення право постійного користування земельною ділянкою з інших підстав передбачених ст..141 ЗК України.
Статтями 144 Конституції України, частиною 3 статті 23 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, і в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ч. 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України за №02-5/35 від 26.01.2000 р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Приймаючи рішення про відмову в наданні дозволу позивачу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки другий відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності з вимогами норм чинного законодавства.
За таких обставин, підстави для визнання оскаржуваного рішення в частині відмови позивачу в наданні дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відсутні.
Стосовно позовних вимог в частинні визнання першого відповідача таким, що припинив право постійного користування земельною ділянкою слід зазначити, що виключний перелік підстав для припинення прав користування зазначений в статті 141 ЗК України.
Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи відсутні докази добровільної відмови першого відповідача.
Згідно ст.143 ЗК України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:
а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
б) не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;
в) конфіскації земельної ділянки;
г) викупу (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
д) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
У той же час позивач не довів, наявність жодних з перелічених підстав для примусового припинення першим відповідачем права користування.
Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов'язання Житомирської міської ради в установленому законом порядку передати позивачу у постійне користування земельну ділянку та надання дозволу на складання проекту із землеустрою слід зазначити, що відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, шляхом проведення голосування, а відтак у суду відсутні повноваження щодо зобов'язання колегіального органу. г
Отже, аналізуючи всі зібрані по справі і подані сторонами документи, господарський суд вважає, що докази які б беззаперечно і однозначно свідчили б про обґрунтованість позовних вимог відсутні. В задоволенні позовних вимог суд відмовляє в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
В задоволенні позову відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з моменту його підписання.
Суддя Маріщенко Л.О.
дата підписання 16.06.09 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3,4,5 - відповідачам