79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.02.09 Справа№ 2/80
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) Мукоїди Л.В., представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) Тимофіїва Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м.Яворів про стягнення 136 471,76 грн., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м.Яворів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (відповідача за зустрічним позовом): Приватного нотаріуса Кондратенко М.І., м.Київ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
07.10.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль”, м.Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”, м.Яворів про стягнення 132 928,54 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 13.10.2008р. порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 30.10.2008р.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29 лютого 2008 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір фінансового лізингу № L2016-02/08. Проте відповідач в порушення умов договору, зокрема, пунктів 5.1-5.5, 8.1.4 Загальних умов фінансового лізингу, не сплатив передбачені договором платежі. У зв'язку з цим станом на 25 вересня 2008 року основна сума заборгованості відповідача становить 129 222,45 гривень.
Позивач і відповідач явку представників в судове засідання 30.10.2009р. не забезпечили, відповідач подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи.
27.10.2008р. відповідачем подано зустрічну позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що 25 вересня 2008р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача (позивача за зустрічним позовом) про стягнення заборгованості в сумі 132 928,54 грн. за договором фінансового лізингу № L2016-02/08 від 29 лютого 2008р.
Ще раніше - 4 вересня 2008 р. позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколи Івановича, який на вимогу позивача (відповідача за зустрічним позовом) вчинив виконавчий напис № 3526 про витребування майна, що складає предмет лізингу за вказаним вище договором і вказане у акті приймання-передачі предмету лізингу до договору від 27 березня 2008р.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернувся з вказаним виконавчим написом до Відділу державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції, яке винесло на його підставі постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 9303082 від 1 жовтня 2008р.
Таким чином, на думку відповідача, позивач (відповідач за зустрічним позовом) порушив ст. 61 Конституції України, яка встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім цього відповідач (позивач за зустрічним позовом) зазначає, що відповідно до ст.6.2 договору у випадку настання передбачених договором обставин лізингодавець письмово повідомляє про це лізингоодержувача із зазначенням строку для усунення порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, лізингодавець має право здійснити дії, зазначені в п.6.1 договору. В порушення умов договору, позивач (відповідач за зустрічним позовом) не надіслав відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) жодного письмового повідомлення про прийняття ним рішення про дострокове розірвання договору, а також жодного письмового повідомлення, в якому би позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) встановлювався строк для усунення виявлених ним порушень.
Ухвалою суду від 13.11.2008р. прийнято зустрічну позовну заяву для її спільного розгляду з первісним позовом.
14.11.2008р. позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач (відповідач за зустрічним позовом) просить стягнути з відповідача (позивача за зустрічним позовом) 136 471,76 грн., в тому числі 130 569,97 грн. боргу з врахуванням індексу інфляції, 841,54 грн. трьох відсотків річних, 5 059,76 грн. пені.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Голови господарського суду Львівської області від 9.12.2008р. продовжено строк вирішення спору до 13.01.2009р. 23.12.2008р. відповідно до поданного сторонами клопотання ухвалою суду строк вирішення спору було продовжено.
Представникам позивача, відповідача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд встановив наступне.
29 лютого 2008 р. між відповідачем та позивачем було укладено договір фінансового лізингу № L2016-02/08. Згідно умов договору позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язувався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
29 лютого 2008р. було укладено договір купівлі-продажу №Р2229-3741 та договір купівлі-продажу № Р2016-02/08, відповідно до яких Позивачем було придбано у ЗАТ компанія «Райз»предмет лізингу - трактор колісний JOHN DEERE 8430, заводський номер RW8430Р022538, № двигуна RG6090В001870 для подальшої передачі в лізинг відповідачу. Предмет лізингу був переданий відповідачу 27 березня 2008року, що підтверджується актами приймання-передачі предмета лізингу.
На виконання п.2.1. Додатку № 4 «Загальні умови фінансового лізингу»до договору позивачем було здійснено державну реєстрацію предмета лізингу - трактора колісного JOHN DEERE 8430, заводський номер RW8430Р022538, № двигуна RG6090В001870.
Судом встановлено, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) в порушення умов договору не сплатив передбачені договором платежі, у зв'язку з чим станом на день вирішення спору основна сума заборгованості відповідача становить 129 222,45 гривень.
4 вересня 2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем на вимогу позивача (відповідача за зустрічним позовом) вчинено виконавчий напис №3526 про витребування у відповідача майна, що складає предмет лізингу. 1 жовтня 2008р. Відділом державної виконавчої служби Яворівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 9303082.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п. 5.5. Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань за договором лізингу, в тому числі, своєчасної сплати лізингових платежів.
Відповідно до п. 8.1.4. Загальних умов фінансового лізингу лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до пункту 5.1. договору за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано відповідачу 136 471,76 грн., в тому числі 129 222,45 грн. боргу, 1347,52 грн індексу інфляції, 841,54 грн. трьох відсотків річних, 5059,76 грн. пені.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача 136 471,76 грн., в тому числі 129 222,45 грн. боргу, 1347,52 грн індексу інфляції, 841,54 грн. трьох відсотків річних, 5059,76 грн. пені обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
Посилання відповідача на той факт, що через неправомірні дії лізингодавця, а саме непередачу лізингоодержувачу первинних документів на предмет лізингу та доручення на здійснення тимчасової реєстрації транспортного засобу, лізингоодержувач не мав та не має змоги використовувати предмет лізингу за цільовим призначенням, спростовується наступним.
Порядок державної реєстрації предмета лізингу - трактора, передбачено Правилами державної реєстрації та обліку тракторі, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмі, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 червня 2004 року № 221.
Відповідно до п. 1.3. Правил Державна реєстрація машин здійснюється інспекціями державного технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з метою забезпечення єдиного обліку машин, контролю за відповідністю їх ідентифікаційних номерів, конструкцій та технічного стану діючим в Україні правилам, нормативам і стандартам. При цьому, обов'язок по реєстрації машин покладається на власників машин. Машини юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням цих осіб (п.2.13.).
Відповідно до п. 2.11 Правил на кожну зареєстровану машину видаються державний номерний знак та свідоцтво про реєстрацію машини. На зареєстровану технічно справну машину, крім того, видається талон про проходження державного технічного огляду. Свідоцтво про реєстрацію машини та талон про проходження державного технічного огляду машини були отримані позивачем та передані при зустрічі працівнику відповідача.
Зазначеними Правилами не передбачено здійснення тимчасової реєстрації, перереєстрації предмета лізингу - трактора у разі передачі його у тимчасове володіння та користування. Чинним законодавством України не передбачено здійснення тимчасової реєстрації предмета лізингу у випадку передачі його тимчасове володіння та користування іншій особі.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зустрічний позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно п. 6.1 договору фінансового лізингу № L2016-02/08 лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку у випадку, зокрема, прострочення сплати лізингових платежів.
Про можливість вчинення дій по повернені предмета лізингу саме у вищенаведеній послідовності позивач повідомляв відповідача листом від 11.06.2008 року. Як підтвердив в судовому засіданні представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) договір фінансового лізингу № L2016-02/08 розірваний не був і діє до сьогоднішнього дня, відповідачу нараховуються чергові лізингові платежі.
Статтею 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" також передбачено правило, згідно якого лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за умови відмови від договору лізингу в односторонньому порядку.
За таких умов суд погоджується з доводами відповідача (позивача за зустрічним позовом), що відповідач не мав права пред'являти вчинений виконавчий напис до виконання, оскільки це можливо лише після розірвання договору, його припинення, або відмови від договору.
Незважаючи на те, що договір фінансового лізингу не був розірваний та продовжує діяти, позивач застосував процедуру звернення стягнення на предмет лізингу через вчинення виконавчого напису нотаріуса 04.09.2008р.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувачу забезпечується захист його прав на предмет лізингу нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника. Таким чином, до моменту припинення дії договору фінансового лізингу ніхто, в тому числі й лізингодавець, не має права вчиняти дії, що обмежують чи перешкоджають лізингоодержувачу володіти та користуватися предметом лізингу. Застосування процедури безспірного примусового вилучення предмету лізингу позбавляють лізингоодержувача права володіти та користуватися предметом лізингу.
Відповідно до ст.88 Закону України " Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи тільки щодо безспірних правовідносин.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги по первісному та зустічному позовам обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення.
Оскільки в обох випадках спір виник з вини відповідачів, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідачів за первісним та зустрічним позовами відповідно до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 625, 630 ЦК України, ст.ст. 193, 230 ГК України, 1, 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд -
1. Первісний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф” (81000 Львівська область, Яворівський р-н, м.Яворів, вул. Січових Стрільців, 16, код ЄДРПОУ 32673484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (04073 м.Київ, просп.Московський, 9, корп.5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) 129 222,45 грн. боргу, 1347,52 грн індексу інфляції, 841,54 грн. трьох відсотків річних, 5059,76 грн. пені, 1364,71 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Зустрічний позов задоволити.
4. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3526, вчинений 4 вересня 2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко Миколою Івановичем про стягнення майна за договором лізингу № L2016-02/08 від 29.02.2008р.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Райффайзен Лізинг Аваль” (04073 м.Київ, просп.Московський, 9, корп.5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф” (81000 Львівська область, Яворівський р-н, м.Яворів, вул..Січових Стрільців, 16, код ЄДРПОУ 32673484) 85 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя