"15" травня 2014 р. Справа № 5027/931/2011
За скаргою приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» на дії державного виконавця у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім», м. Львів
до товариства з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60», м. Чернівці
про стягнення заборгованості - 3313969,12 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від стягувача - не з'явився;
від боржника - Загарія О.Д., довіреність від 26.06.2013;
від органу ДВС - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.10.2011 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім» до товариства з додатковою відповідальністю «Шляхово-будівельне управління №60» про стягнення заборгованості у розмірі 3313969,12 грн.
25 жовтня 2011 року господарським судом Чернівецької області видано наказ про примусове виконання рішення від 12.10.2011.
Ухвалою від 05.11.2014 замінено стягувача у виконавчому провадженні - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім» на приватне підприємство «Два «Я» - Універсал».
28 березня 2014 року приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» звернулось до господарського суду Чернівецької області з скаргою на дії державного виконавця в якій просить визнати незаконною та скасувати оцінку вартості майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 від 19.02.2014, через рецензування, у виконавчому провадженні ВП №33848739 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області.
Ухвалою від 28.03.2014 відновлено боржнику строк для подання скарги та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 15.04.2014.
15 квітня 2014 року від органу ДВС через канцелярію господарського суду подано відзив на скаргу (вх. №1850) в якому відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області заперечує проти поданої скарги, зазначаючи при цьому, що державним виконавцем при виконанні рішення господарського суду від 12.10.2011 додержано всіх вимог статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою від 15.04.2013, у зв'язку з неявкою представника стягувача у судове засідання, розгляд скарги відкладено на 13.05.2014.
На день розгляду скарги, 13.05.2014, від стягувача через канцелярію господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення, які долучені судом на матеріалів справи.
Присутній у судовому засіданні представник стягувача наполягав на задоволенні скарги з підстав, зазначених у скарзі та у додаткових письмових поясненнях.
Представник органу ДВС проти вимог скарги заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на скаргу.
Представник боржника просив відхилити скаргу, зазначаючи при цьому, зазначаючи, що стягувачем не додано ніяких доказів в підтвердження факту неправомірності оскаржуваного звіту про оцінку майна.
У судовому засіданні 13.05.2014 оголошено перерву до 15.05.2014.
В судове засідання 15.05.2014 представники стягувача та органу ДВС, не з'явилися, що не перешкоджає розгляду скарги без їх участі, оскільки у відповідності до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представників учасників виконавчого провадження, ознайомившись зі скаргою, доданими учасниками виконавчого провадження матеріалами скарги та матеріалами справи, суд встановив.
Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки, проведеного товариством з обмеженою відповідальністю «Буковина експерт» (дата оцінки 30.10.2013), початкова вартість нежилих приміщень (комплекс нежитлових будівель) «А» - адмінприміщення загальною площею 803,8 кв.м.; «Б» - гараж загальною площею 155 кв.м.; «В» - вбиральня; які належать ТзДВ «Шляхово-будівельне управління №60» та розташовані за адресою: вул. Московської Оліпіади, буд. 44-А, м. Чернівці, з метою для наступного продажу на конкурентних засадах (без врахування ПДВ), становить 2505050 грн., в тому числі адмінприміщення «А» - 2244800 грн., гараж «Б» - 247500 грн. та вбиральня «В» - 12750 грн.
У зв'язку зі зверненням боржника до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернівецькій області з заявою про проведення рецензування звіту про оцінку майна, постановою від 26.11.2013 (ВП №33848739) призначено ОСОБА_3 (сертифікат від 27.11.2012 НОМЕР_1) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №5027/931 від 25.10.2011.
11 грудня 2013 року боржник звернувся до органу ДВС з заявою про призначення іншого експерта.
Постановою від 14.01.2014 (ВП №33848739) призначено ОСОБА_2 (сертифікат від 20.05.2013 НОМЕР_2) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №5027/931 від 25.10.2011 та зобов'язано його (провести рецензію) надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) письмовий висновок, щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» висновку про вартість майна від 30.10.2013, виданого ТзОВ «Буковина Експерт» з визначенням вартості даного майна.
За результати рецензії, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, зроблено висновок про те, що звіт може бути використаний з метою, зазначеною у звіті лише за умови повного перерахунку з урахуванням поправочних коефіцієнтів.
Крім того, згідно з висновком звіту №17/14 про оцінку нежитлових будівель і споруд по вул. Московської Олімпіади, 44а в м. Чернівці, здійсненого експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_2, початкова вартість об'єкта оцінки, станом на 19.02.2014, без врахування ПДВ, складає 3042250 грн.
У своєму висновку експерт зазначає, що для оцінки об'єкта використано порівняльний та дохідний підхід відповідно до вимог Законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про оцінку земельної ділянки», Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна», Норм професійної діяльності оцінювачів.
Висновок також містить основні показники із незалежної оцінки, які включають в себе інформацію про замовника оцінки, власника майна, форму власності, об'єкта оцінки, мету, базу, вид, використані стандарти оцінки та інші показники.
Згідно статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За приписами статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
У пункті 9.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України «Про виконавче провадження») є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, як зазначається у цій постанові, у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У відповідності до частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Отже, предметом розгляду даної скарги є правомірність вищезазначеної за результатами рецензування оцінки вартості майна, здійсненої експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ОСОБА_2 19.02.2014.
За приписами статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Державним виконавцем в процесі виконавчого провадження виносились постанови про призначення експертів, в тому числі постанова від 14.01.2014 про призначення ОСОБА_2 (сертифікат від 20.05.2013 НОМЕР_2) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №5027/931 від 25.10.2011 та зобов'язано його (провести рецензію) надати звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) та письмовий висновок, щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» висновку про вартість майна від 30.10.2013, виданого ТзОВ «Буковина Експерт» з визначенням вартості даного майна.
Господарським судом встановлено, що державним виконавцем взято до уваги та дотримано вимоги статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо дотримання порядку визначення вартості майна боржника. Зокрема, ним залучено належного, діючого на підставі чинного сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, повідомлено про результати визначення вартості майна сторін у встановлені Законом строки, призначено рецензування звіту про оцінку майна та попереджено сторін про можливість оскарження оцінки, визначеної за результатами рецензування у судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методичних та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог, положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими для виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна усіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (надалі - Національний стандарт № 1).
Пункт 51 Національного стандарту №1 встановлює, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів.
Пункти 53 та 3 зазначеного стандарту передбачають, що оцінювач повинен зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкти оцінки, зокрема, вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики…, ідентифікація об'єкта оцінки визначається як встановлення відповідності об'єкта оцінки наявним вихідним даним та інформації про нього.
Одночасно, згідно з статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Тобто, звіт з оцінки майна не є юридичною формою рішення суб'єкту оціночної діяльності, а є письмовим документом, що носить інформативно-аналітичний характер: описуються база та мета оцінки, містяться розрахунки, аналіз інформації, аналітичні дослідження, за результатом яких готується висновок про ринкову вартість об'єкту оцінки.
Звіт готується відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Національних стандартів з оцінки, Методики оцінки та нормативних актів Фонду державного майна України.
Оскільки, оскаржуваний звіт про оцінку майна (висновок оцінювача) за своєю суттю є лише результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, належним способом його спростовання може бути проведення повторної, додаткової, комплексної чи колегіальної експертизи відповідно до положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Закону України «Про судову експертизу» або надання суду стягувачем інших доказів в підтвердження факту невірного складання цього звіту.
Разом з тим, скаржником належних доказів, в підтвердження обставин на які він посилається у своїй скарзі, зокрема доказів які б свідчили про завищення оцінювачем вартості об'єкта оцінки, не надано.
В цілому, за результатами розгляду скарги, господарським судом визнаються доводи скаржника неправомірними, у зв'язку з чим скаргу слід відхилити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Скаргу відхилити.
2. Копії даної ухвали надіслати всім учасникам виконавчого провадження, в тому числі відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Чернівецькій області.
Суддя О.В. Гончарук